Поздоровлення зi святом.
http://arkadijilcuk.brinkster.net/Tamsa/klip/sveikinimai.wmv
|
Поздоровлення зi святом.
http://arkadijilcuk.brinkster.net/Tamsa/klip/sveikinimai.wmv
Последний раз редактировалось Аркадий; 25.03.2009 в 10:10.
Ліна КОСТЕНКО
***
Спини мене. Отямся і отям.
Така любов буває раз в ніколи.
Вона ж промчить над спаленим життям,
За нею ж будуть бігти видноколи,
Вона ж порве нам спокій до струни,
Вона ж слова нам спопелить вустами.
Спини мене, спини і схамени,
Ще поки можу думати востаннє.
Ще поки можу... але вже не можу:
Настала черга й на мою зорю –
Чи біля тебе серце відморожу,
Чи коло тебе серденьком згорю...
Хіба я знаю, чом на світі так,
Чому душа болить, а серце б'ється?
Чом сонце з неба лагідно сміється,
А місяць подає таємний знак?
Хіба я знаю, чом тече вода
І плине час, спливаючи в Нікуди.
І кожний день змива з очей полуду,
І все коротше років череда.
Хіба я знаю, що я за один?
Чому тривожу душу і свідомість?
Шукаю тільки двері, а натомість,
Знов відчуваю міцність ваших стін.
Зате я знаю, в чому суть вчення,
Де всі слова безсилі і даремні -
Це просто йти по світу навмання
І стукати у ваші вікна темні.
Щоб кожен з вас спитати міг отак -
Чи ще Душа болить, а Серце б'ється?
Чи ще на світі Сонце нам сміється
І Місяць подає таємний знак...
(А. Матвійчук)
Я так хочу...
Вiдео-клiп
http://arkadijilcuk.brinkster.net/Tamsa/klip/zaenki.wmv
Я люблю
Вiдео-клiп
http://arkadijilcuk.brinkster.net/Tamsa/klip/liubliu.wmv
Лиш ти один,
Для мене милий,
Кохання моє - все твоє,
І почуття у мене щирі,
Твоє, твоє, усе твоє,
І слів немає, щоб сказати,
Щоб виразити почуття,
Кохай, кохай !!!
Тебе благаю,
Для тебе я, моє життя,
Це все твоє, що взяте з раю,
Кохай мене, бо я кохаю
(margo2610)
Кожна ніч без тебе -
Це страждання,
Вiдео-клiп
http://arkadijilcuk.brinkster.net/Tamsa/klip/Katia.wmv
Від землі аж до небес
Великий день: Христос воскрес!
З дзвіниць гаївкам навздогін
Три дзвони б'ють, за дзвоном дзвін,
Голосять чудо із чудес:
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!!
Повій вітре на Вкраїну, де покинув я дівчину.
Де покинув карі очі, повій вітре опівночі.
Між горами там долина, в ній біленькая хатина.
В тій хатині голубонька, голубонька дівчинонька.
Повій вітре тишком нишком, над хорошим білим личком.
Над тим личком нахилися, чи спить мила подивися.
Як спить мила не збудилась, згадай того з ким любилась,
З ким любилась з ким кохалась, і кохати присягалась.
А як мене позабула та другого пригорнула,
То розвійся край долини не вертайся з України.
Вітер свище, вітер крає, серце тужить, серце знає,
Вітер виє завиває, з України не вертає.
І благання я шлю до високого неба,залишайтесь живими,бiльш нiчого не треба.
Боже, як гарно на дворі, тихо вітрець повіва,
Місяць таємно з-за хмари сонне село огляда.
Зірки, як милого очі, тихо так сяють мені...
І розійшлися мов хмари, геть мої думки сумні.
В теплім веснянім повітрі, чути - струна десь дзвенить...
Хто там в цій пітьмі пахучій, хто як і я там не спить?
Може і в тебе як в мене сердце кохання бажа?
Може і в тебе як в мене його не знала душа...
В цю чарівную годину з милим би поруч сидіть.
Милому в очі б дивитись, голову тихо схилить
Йому на груди... І в чарах ночі палкої заснуть.
Сльози, турботи і горе, хоч на хвилину забуть...
І благання я шлю до високого неба,залишайтесь живими,бiльш нiчого не треба.
Молитись хочу - слів не має, дивлюсь на небо та мовчу...
Нудьга на душу налягає, неволя давить досхочу.
Спокою, правди серце просить, любові щирої бажа...
Людську хвалу не переносить, його й догана не вража...
Туди б далеко, аж за хмари, на саме небо залетіть.
Де ні хвали нема, ні свари...
І там любить, любить, любить....
І благання я шлю до високого неба,залишайтесь живими,бiльш нiчого не треба.
Ось які дівчата!
Ось які дівчата
Які ж наївні всі дівчата.
Та ще й так гордо заперечують.
І переконують, що це брехня.
Та все ж усьому вірять.
Наївність до добра не доведе,
Над всім потрібно у житті контроль.
Чаклунка в кожної в душі живе
У кожної із них є свій пароль.
Наївна і трошки дурненька,
Та спробуй ти її всю розгадати…
Вони всі різні, як веселка
Не можна як одну усіх рівняти
Здається знаєш добре, як себе
Але й себе не завжди, часто
Пізнати до кінця везе.
І розглядаєш ти її оманно
Тож знай, чарівний друже,
Що дівчина, загадка по житті
Не стався ти ось так байдуже
До того що у неї на душі…
Natalina
Ярослав БАНТИНА
ДИПТИХ ЛЮБОВI
I.
Я замурую у стiнi дощу
сумних долонь її рожеве пiр'я
i теплою росою пригощу
її грудей сполохане нагiр'я
а коли лiжко вже схолоне
i помутнiє чиста кров
тодi подумаю я сонно
що певно то i є любов
в якiй стрiмкий прозорий смiх
у темрявi чужих пастелей
i бiлi крокви довгих нiг
розкинутi в снiгу постелi.
II.
Але коли вона пiде
i грюкнуть дверi битiя
коли вона вiддасть себе
в обiйми нижчого нiж я
то я розстрiляний i п'яний
забуду всю колишню хiть:
любов придумав росiянин
щоб бабi грошей не платить.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
* * *
Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні;
Дощик капає дрібнесенький,
В серце падає мені.
Ні, се мрія доторкнулася
І навіки утекла;
Ти до мене усміхнулася
І свій погляд одвела!
1900 — 1902
Сковорода Григорій
...
Все минає, але любов після всього остається.
Все минає, але не бог і не любов.
Все є вода — навіщо на води надіятись друзі?
Все є вода, але буде дружня пристань.
На цьому камені заснована вся церква Христова.
Це нам і кефа, петра і скеля.
Моє життя – палкий романс,
Весь зміст якого – декаданс.
Моє чуття – шалений спів комет в уяві,
Що потопають у вируючій лаві.
Розпуста й ненависть - єдиний мій вівтар;
Шляхетність –то безглуздий, непотрібний вже тягар,
Загублений поміж людських отар.
Свідомий сенс мого буття –
Гірка хвилина каяття,
Яка триває весь мій вік,
Немов чатує, доки не зімкну повік.
Моя любов- гірка отрута,
Для спраглих вуст твоїх спокута;
Вона магічне зілля-приворот,
Що є початком і кінцем усіх скорбот.
Не ризикуй дивитись в мої очі –
Зненацька зачарують в них сльози відьмочі.
Сп’янілу долю твою украду я з долоні –
Тепер ти навік у моєму полоні.
Стікає кров в обличчя ночі
З тендітних рук моїх дівочих;
Ця грішна кров струмить у мерехтливе небуття
Крізь таємничу рану твого життя.
Самотнє серце, що в тобі тріпоче, мої зрадливі руки
Занурюють в солодкі та жаданні муки.
Несамовита пристрасть тебе засліпила,
Летиш у безодню на Ікарових крилах.
І ти не здатний вже спинить
Натхнення незбагненну мить,
Яка несе тебе до забуття,
Звідки ніколи не знайдеш вороття.
2005
Amor vincit omnia!
Оріховський-Роксолан Станіслав :
ДО РИМСЬКОГО ПАПИ, ЯКИЙ ВИГАДАВ ЦЕЛІБАТ
Де ти, омильнику, бачив тварину яку чи рослину,
Що залишить по собі не захотіла б дитя?..
Скнів би, напевно, і я без дружини, цнотливий самітник,
Вірячи в цноту твою й менших понтифіка слуг.
Та неудовзі побачив байстрят, яких ви наплодили:
Шльондри у них матері, ну а батьками є ви...
О, я втечу від Содому цього і слуги його прудко,
Житиму так, як мені Бог і природа велять.
негоните. пишите стихи на нормальном русском языке ато пока прочитал пришлось вызывать доктора. язык сломал. p.s. подскажите недорогого русскоязычного доктора
ЛІНА КОСТЕНКО
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Недумано,негадано
забігла в глухомань,
де сосни пахнуть ладаном
в кадильницях світань.
Де вечір пахне м'ятою,
аж холодно джмелю.
А я тебе,
а я тебе,
а я тебе
люблю!
Ловлю твое проміння
крізь музику беріз.
Люблю до оніміння,
до стогону,до сліз.
Без коньяку й шампана,
і вже без вороття,-
я п'яна, п'яна, п'яна
на все свое життя!
2 Сливка
так вы не читайте, чтобы потом не приходилось вызывать доктора
Amor vincit omnia!
Социальные закладки