Отже, сплата встановленого Декретом № 7-93 державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України паспорта на право виїзду за кордон, у тому числі й вартість бланка такого паспорта, вартість персоналізації, з огляду на що вимога повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта є протиправною. Також, неправомірною є й вимога відповідача стосовно сплати вартості бланка у розмірі 120,00 грн. у зв'язку з тим, що Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1098 (далі - Порядок № 1098), на який посилається Луцький МВ УДМСУ у Волинській області, не встановлює розмір такого відшкодування, не передбачають його й Правила № 231.
Колегія суддів констатує, що умови, які є обов'язковими для виконання при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, встановлюються виключно положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231.
За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги покликання відповідача від 08.10.2014 року за № 0710/89-Г (а.с.14-16) на положення Закону України "Про адміністративні послуги" від 06 вересня 2012 року № 5203-VІ (далі - Закон № 5203-VІ) та норми Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, зважаючи на те, що державний орган не повинен переслідувати мети отримання економічної вигоди від результатів своєї функціональної діяльності.
Згідно ст.11 Закону № 5203-VІ при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо). Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.
Відповідно до положень ч.2 ст. 20 зазначеного Закону, до набрання чинності законом, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори), плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір) при зверненні за отриманням платних адміністративних послуг сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Відтак, положення Закону № 5203-VІ передбачають сплату адміністративної послуги одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків). Проте, на даний час закон, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори) не прийнятий, а тому відповідна плата повинна сплачуватися у порядку і розмірах, встановлених діючим законодавством, а саме Декретом № 7-93, оскільки інші платежі спеціальними правовими актами, що регулюють правовідносини з оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, - Законом № 3857-ХІІ та Правилами № 231 не передбачені.
Також, відповідно до п. 2, 3 Порядку № 1098 послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги, а також за постановою (ухвалою) суду в цивільних та господарських справах; оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Отже, послуги, які надаються органами Державної міграційної служби не мають обов'язкового характеру та надаються лише за бажанням особи, на підставі поданої нею письмової заяви, тобто відповідач з огляду на положення Порядку № 1098 не може вимагати плати за адміністративні послуги.
Социальные закладки