Экскурс в историю... (*)

[Антонина Р.]

[Антонина Р.]

[Антонина Р.]

[Антонина Р.]

[zamastak]

Очень интересные данный для ИМХО
http://mishawalk.blogspot.co.uk/2014/10/blog-post_14.html

[zamastak]

огроменнннный плакат на весь экран + еще 6 экранов

Я вас спрашиваю только одним вопросом - покажите мне фотографию, хотя бы одной кузнечной наковальни до XVI века?

P.S. Кирилл и Мефодий не были русичами и не могли знать истинный и образный смысл Буквицы, и уж тем более Старословенский языкЪ, поэтому обрезали Буквицу до состояния Алфавита, а иезуиты Никоновской реформы уже сделали свое дело, возведя их в ранг святых и первоучителей русского языка.
P.P.S. Словарь Даля - Живого Русского языка, тоже не полный и только у Сербов остались часть образов и слов, которых не хватает, зато у Даля практически все украинские слова, которые, к великому моему сожалению, вышли из обихода русского, оставаясь только в редком или деревенском наречии.

[Будикка]

зато у Даля практически все украинские слова, которые, к великому моему сожалению, вышли из обихода русского, оставаясь только в редком или деревенском наречии.

...например?

[Будикка]

Юра Гапоненко
"Повість временних літ" давньо-руською та церковно-словянською мовами

Більшість українців, як і росіян, абсолютно щиро вважає, що давньоруські тексти були написані давньоруською ж мовою... Але насправді це не так.

Всі давньоруські тексти були написані церковно-словянською мовою (тож немає нічого дивного у тому, що сучасна російська, на саме виникнення якої церковнослов'янська мова справила величезний вплив, більш схожа на писемну мову Київської Русі, ніж українська, на чому і спекулюють ісконніки доводячи її, української штучне походження). Справжня давньоруська мова потрапляла в тексти лише фрагментарно і існувала у вигляді народних діалектів тогочасного Київа та його околиць. І саме по цих описках, помилках, народно-розмовних формах, що потрапляли в тексти, можна судити про те, якою мовою розмовляли в давній Руси.

Візьмемо для прикладу уривок з найвідомішого давньоруського твору - "Повісти временних літ" (початок ХІІ ст.).

Думаю, кожному відомі ці слова:

"Се повѣсти времѧньнъıх лѣт . ѿкуду єсть пошла рускаӕ земѧ . кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжит и ѿкуду рускаӕ землѧ стала єсть"

Це уривок з "Повісти" по Лаврентійовському списку (1377 р.). Але мало хто знає, що цей список має декілька варіантів, що трохи відрізняються один від одного!

В одному з них написано: "Се повѣсти временьнъıх лѣт . ѿкуду єсть пошла рускаӕ земля . кто в ней поча первое кнѧжит".

В іншому: "Повесть временныхъ лѣтъ черноризца феодосьева монастыря печерьскаго, откуда есть пошла руская земля, и кто в неи почалъ первое княжити"

А ось як звучить той же уривок з "Повісти" по Іпатському списку (1425 р.):

"Повѣсть временныхъ лѣт̑ . черноризца Федосьєва манастырѧ Печерьскаго . ѿкуду єсть пошла Рускаӕ землѧ стала єсть. и хто в неи почалъ пѣрвѣє кнѧжит̑"

В статті "Несвидомость=невежество" (https://vk.com/topic-37160419_27001909?post=161) ми з`ясували, що форма слова "нача, начал" - є, насправді, церковнословянською, старо-болгарською. А "поча, почал, почав" є давньоруськими, народно-розмовними формами, що потрапили в цей церковно-слов`янський текст.

Тому буде цікаво з`ясувати, а які ж ще слова, з цього уривку, написані церковно-словянською і які руською мовою?

Відкриваємо "Лексикон" - перекладний славено(церковнословяно)-руський словник Памви Беринди від 1627 року і шукаємо.


Перше слово "повѣсть" є старо-болгарським! Беринда його тлумачить староболгарським же словом "сказанїє" (руською буде "виклад, вспоминанє, памятка"), грецьким словом "історія" (ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле), а також руським словом "ознайомлення".


Слово "временныхъ" також є старо-болгарським. Руською буде "дочасних"!

Слово "лѣто" теж є болгарським. Руською буде "рок, час"

[Будикка]

Отже, як з`ясувалось, текст "Повісти временних літ" справді написано церковно-словянською мовою з вкрапленнями народно-розмовних, давньоруських слів і форм.

І якщо перекласти з церковно-словянської на давньоруську

"Повѣсть временныхъ лѣт̑ . черноризца Федосьєва манастырѧ Печерьскаго . ѿкуду єсть пошла Рускаӕ землѧ стала єсть. и хто в неи почалъ пѣрвѣє кнѧжит̑"

То отримаємо щось , подібне до цього :

"Виклад дочасних років. Черношатника Федосьєва манастиря Печерськаго. Откуля єсть пі шла Руская земля стала єсть. И хто в неи почав наперше урядувати"

Або таке:
"Се повѣсти времѧньнъıх лѣт . ѿкуду єсть пошла рускаӕ земѧ . кто въ києвѣ нача первѣє кнѧжит и ѿкуду рускаӕ землѧ стала єсть"

"Се вспоминаня дочасних років. Откуля єсть пішла руская земля. Кто в Києвѣ поча наперше урядувати и откуля руская земля стала".

А якщо перекласти ці слова сучасною літературною руською мовою, то будемо мати:

"Це спомини про минулі часи. Звідкиля пішла руська земля. Хто в Києві почав найпершим урядувати (панувати) і як руська земля постала."

[Будикка]

так , для російської лексики було характерно те, що зараз російські патріоти називають полонізмами в українській мові. Але потім їх вимили і замінили на ценрковнослов янізми. Епоху звинувачень у тому, що українська - це ополячена російська можна вважати закритою?

Те, що на світанку наукового пізнання літописці путалися й брехали, а різні діячі вигадували собі великих предків - зрозуміло.
Якщо претензія щодо мови то в Україні як письмова використовувалася так само церковнослов янська, як і у Росії, але особливої київської редакції, яку росіяни згодом у нас запозичили
з Києва пішла українська редакція "старослов'янської" мови (староболгарської за фактом), причому сталося це відносно недавно, не більше 300 років тому.
До приходу киян у Московії була своя редакція староболгарської мови (той же суржик з місцевими діалектами), але вона практично не розвивалася через те що церква давила будь який креатив. У підсумку за 500 років в Московії було написано всього 2-3 книги, в той час як в Україні-Русі рахунок йшов на сотні, якщо не на тисячі. Москві просто нічого було протиставити Києву. Таким чином "українська редакція" задавила спершу свого чахлого московського побратима (на тій же староболгарської основі), а потім, уже в часи лікнепу поховала і численні російські діалекти які так і не вийшли навіть на рівень писемності.

"...Таким образом, старая великоросская, московская культура при Петре умерла; та культура, которая со времен Петра живет и развивается в России, является органическим и непосредственным продолжением не московской, а киевской, украинской культуры. Это можно проследить по всем отраслям культуры. Возьмем, например, литературу. Литературным языком, применяемым в изящной, в религиозной и в научной литературе как в Московской, так и в Западной Руси, был язык церковнославянский. Но редакция этого языка в Киеве и в Москве до XVII века были не совсем одинаковы, как в отношении словарного состава, так и в отношении синтаксиса и стилистики. Уже при Никоне киевская редакция церковнославянского языка вытеснила московскую в богослужебных книгах. Позднее то же вытеснение московской редакции редакцией киевской наблюдается и в других видах литературы, так что тот церковнославянский язык, который послужил основанием для "славяно-российского" литературного языка петровской и послепетровской эпохи, является именно церковнославянский язык киевской редакции."

[Будикка]

В.Бондаренко, обнаружил, что «Первый печатный словарь в России был издан в Вильно в 1596 г. под названием «Лексис, сиречь речения вкратце собранны и из словенского языка на просты русский диялект истолкованы». Автор - украинский ученый-филолог Лаврентий Зизаний...» .

Вот это уже прикол, так прикол! Как пишет указанный автор: «Вильно (хороший украинский город - Вільно - В.Б.) в 1596 г. был столицей Великого княжества Литовского, и еще долго им оставался - вплоть до 19-го века, а затем попал в «добрые» лапы России.

Великое княжество Литовское это был извечный враг Московии, которая-то и самопереименовалась в Россию, когда ... появилась пародия - ордынское государственное образование с фино-угорским населением и чужим именем».

Но до этого, так сказать, «великороссы», активно обучались «родной речи» по грамматике «словенского»...языка», который разработали украинцы-русы Л.Зизаний, П.Берында и М.Смотрицкий».

В это же время к Петр I сделал грамматику украинца М.Смотрицкого официальным учебником «русского» языка для обучения грамоте дремучих ордыно-московитов.

Последние, как известно, в это же время слушали церковные псалмы на украинском языке в исполнении священников под руководством Ф.Прокоповича, «виписаного» Петром І из Києва.

Так кто-кому Рабинович в этой ситуации с «великим и могучим русским языком»?..

[Будикка]

З третьою редакцією «Повісті» дослідники пов’язують появу в ній проварязької тенденції, яка значно змінила зміст не лише Несторового вступу до історії Русі, а й окремих датованих записів. Насамперед це стосується «Сказання про грамоту слав’янську», штучно вміщеного під 898 р. без зв’язку з попереднім і наступним літописним викладом. Слова «Пішли вони за море до варягів, до Русі. Бо так звали тих варягів – русь… І від тих варягів дістала свою назву Руська земля» [24, 12] видаються пізнішою вставкою, що дисонує із змістом всього «Сказання», в якому в кількох місцях наголошено на тотожності слов’ян і Русі, мови слов’янської і руської. Напевно, третьому редактору належать перейменування шляху «із Грек у Варяги» на шлях «із Варяг у Греки», легенда про Рюрика і його братів, твердження про те, що київські князі Аскольд і Дір раніше були воєводами Рюрика. Редакційні втручання в літопис Нестора – Сильвестра хоч і спотворили істинний зміст більшості статей, все ж не змогли знищити цінний історичний твір.

[Ortodoks1]

Думаю, кожному відомі ці слова:

Се повѣсти времѧньнъıх лѣт

Спасибо.

Позвольте добавлю транслитерацию процитированного текста современными русскими буквами:

"Се повисти времянных лит."

И украинскими буквами:

"Се повісті времянних літ"

К какому языку приведённая цитата явно ближе?

[Будикка]

Спасибо.

Позвольте добавлю транслитерацию процитированного текста современными русскими буквами:

"Се повисти времянных лит."

И украинскими буквами:

"Се повісті времянних літ"

К какому языку приведённая цитата явно ближе?

там не "літ", а "лєт". Це староболгарською...)))))))))))))))

[Ortodoks1]

там не "літ", а "лєт". Це староболгарською...)))))))))))))))

Нет, вы ошибаетесь.

Вот, смотрите.

Икона Спас Вседержитель, конец ХVIII века Чорнобыль


Типичная икона - Христос с раскрытым Евангелием.

Читаем текст - на разных иконах, в разные времена он может отличаться:

Прийдите ко Мни, вси труждающиися и обремененнии, и Аз упокою ви. Возмите иго Мое на себе и научитеся от Мене, яко кроток есм и смирен серцем, и обрящете покой.

(Подчёркнутые слова свидетельствуют об украинском произношении церковно-словянского текста)

Это с книги "Якою мовою молилася давня Україна. Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів".
Посмотреть книгу

[zamastak]

Вот нашел очень редкий цветной материал по Одессе 1931 г. из уникальной фотоколлекции Бренсона ДеКу
http://prophotos-ru.livejournal.com/1243678.html

[zamastak]

Интересная подборка допотопных строений по всему Миру. Единая архитектура и планирование, общая энерго-информационная структура и оборонительные укрепления. Просто диво!
Вот например города=Звезды как пример
http://masterok.livejournal.com/588486.html
Старые карты направленные на Север
http://sibved.livejournal.com/179268.html

[zamastak]

Если еще кто-то сомневается в том, что мы до сих пор еще не достигли и 10% уровня предыдущей цивилизации - вот прямые доказательства, которые мы видим каждый день.
Я в шоке!
http://xn----8sbeybxdibygm.ru-an.inf...6%D0%B8%D1%8F/

[Ortodoks1]

Если еще кто-то сомневается в том, что мы до сих пор еще не достигли и 10% уровня предыдущей цивилизации - вот прямые доказательства, которые мы видим каждый день.
Я в шоке!
http://xn----8sbeybxdibygm.ru-an.inf...6%D0%B8%D1%8F/

Я в шоке от того, что есть люди, которые в это верят.

[zamastak]

Надо знать, а не верить - две большие разницы!