Показать скрытый текст новая публикация
НАПИСАВ ДЗВІНКА ТОРОХТУШКО ОПУБЛІКОВАНО В ВСЯКЕ РАЗНЕ ДРУК E-MAIL 14
ЖОВТ.
Сказочний Мір, коли не було Рєпки, був сложним і непрєдсказуємим. Бо мір той принадліжав Довбойобам.Шо саме обідне : Сказочні Существа, Поети, і, просто, хароші люди мусіли сидіти в ньому тихо і одівати які-то дурнуваті маски, тоїсть, маскіроваться. Потому шо віздє тинялись всякі непонятні і Загадочні Лічності, которі виловлювали Сказочних Существ і Поетів і вивозили їх в нєізвєсном направлєнії.Або устраювали показові суділіща над ними, шоб настрахати хароших людей. Шоб хароші люди не розказували своїм дітям сказки на ніч, не співали колискових і не читали їм книжок. Довбойоби з того страшно радувались і вливали в себе сказочне колічество вєсєлящей жидкості. А хароші люди боялись всього. Даже спросить боялись, куди вивозять Сказочних Существ із їхніх сказок і хто буде писати сказки, коли зникнуть усі Поети.
Так тривало довго, безконєчне колічество лєт, називаємоє в наукє аріфмєтічеськой прогресієй, а в народі просто - задохрєна. Сказок стало мало, пісні колискові утонули в житєйскому намулі, книги, у виді папіросної бумаги, Довбойоби пустили на самокрутки. Та і людей хароших тоже стало мало. Особенно після підписання в пічать Будапєштскої Басні, котора позбавила Сказочний Мір защітного потенціала і хароші люди змушені були уїхать на заробітки в другі Сказки, шоб обєспєчити своїм дітям потенціал для виживання.
Зато Довбойоби почувствовали себе суперово. Вони начали сказочно бухать вєсєлящу жидкость і плодитись в такій геометричній прогресії, шо в ітогє уложили всю матєматіку на лопатки і совєршили дурнуватий демографічеський скачок, чим нарушили міровий порядок і розшатали хрупке і без того равновєсіє. Сказочний Мір ахнув, Астрал захлопнувся, небожителі послали всіх нахуй, енергетичне поле наелєктризувалось і пиздячило вольтами всіх підряд, магнітне тоже охіренно зараядилось і начало притягувать всяке гамно в косміческіх масштабах,полюси змістились, начались всякі катаклізми і катарсиси.Довбойоби провозгласили себе отдєльним народом і создали яку-то недоразвіту рєспубліку."Нікакіх Сказок, сказочної мови і сказочних богатирів!"- Завопили довбойоби." У нас свої Герої!" - і випустили в Сказочний Мір дебілів , жлобів і бидло. Герої хорора впали в летаргію. Сказочний Мір готовий був рухнути в любой момєнт.
Но одного дня Дєдушка Свирид найшов зьорнишко і посадив його на своїй тайній дачі , настільки засікреченій, шо про неї не знали ні Довбойоби, ні Загадочні лічності. Знала тільки Татуся Бо, котра кажде утро бігала туда тайною тропінкою, шоби поливать городину, Мурзік, котрий там медитував і ловив лапами дзен і мухи та Вовк Панібрат, бо він охраняв те пространство от всякої тупої і блудливої нечисті.Найбільше старалась Татуся, бо бо своєї Сказки у неї не було і вона жила на правах орєнди в сйомному сказочному жильї і хапалась за любу роботу, лиш би заробить на свою Сказку в Києві.І от за три дні і три ночі виросла у Дєдушки на дачі Рєпка. Мірове Растєніє, которе і спасло Сказочний Мір от разрушенія. Всі Сказочні Существа одразу збіглися туда, збудували надьожні укріплення, хозяйственні дєвочки бистро насіяли там защітні сємочки "Укроп", а Дєдушка наняв бригаду отвєтствєнних Адмінів, шоб отражали, єслішо, атаки Довбойобів, которі вичислили Дєдушкіну дачу і начали дєлать попитки пробитися на Рєпку. Но Адміни навішували їм матьорих піздюлін, і ті відступали, але обіжено гадили на стінах Рєпкоукрєплєній.
Час ішов, Рєпка росла, Дєдушка Свирид стояв на стражі мірового порядка. Сказочний Мір потроху приходив до тями.Шо дуже не нравилось Довбойобам.Вони начали сочинять басні і биліни про то, шо Сказочні Существа, то страшнючі і кровожадні потвори, шо вони пітаються кров'ю діток, а живуть не в Укрєпрайоні Рєпки, а в піщерах. І начали вони цю дурню впарювать на ночь своїм дітям,шоб утром тих діток пиздить за то, шо впісялись. Ну, шо візьмеш з довбойобів? Самі придумали - самі повірили. А потом вони, після якоїсь нев'їпенної дози вєсєлящей жидкості, рішили об'явить войну Сказочним Существам і полностью унічтожить Рєпку, котра на той момєнт уже із Сказки стала Билью і жили там уже не тільки Сказочні Существа і Поети, но і Герої, Богатирі і Кіборги.Не по зубам була така Рєпка Довбойобам. Тоїсть по зубам вони і получили от Воінства Сказочного, но стали ше зліші і дурнуватіші. І позвали собі на помощь Хуйло мракобєсне, уйобіще болотне ,чорного гєолога і мародьора нєфтєгазового.
Хуйло на той момєнт якраз рискав по дну моря Чорного і по ,спижженому весною, Кримоватному полуострові в поісках безхозних скважин, і случайно відкопав топор війни. Ну, от нє, шоб одразу тим топором відрубать собі дурну голову, воно начало бігать із ним Євразійським контінєнтом, рубіть с плєча дружествєнні отношенія, розсікать на щєпки разні євроінтеграції. Короче, ганяло, як дурне і випрашувало свіжих піздюлєй від Північно-Атлантичної Сказки. А тут якраз Довбойоби підвернулись і Хуйло з радостью поперся разрушать граніци і перекроювать угольну пєсочніцу. Мудрі люди радили йому того не робити, но амбіції гризли, як воші і визивали імпєрську чесотку.
- Хочу в Сказку!!- репетувало Хуйло.- Хочу пєрєпісать всю Сказку под сєбя! По своєму сюжету!
А заодне, начав випалювать лишаї болотними вогнями, накладати примочки з дурману на вавку в голові і путьом прямого впорскування якось токсіческого гамна в єбало,розглажувать годічні кольца.Одним словом, взявся дєлать мейк-ап, шоб, хоть хто-то, захотів з ним лавмейкінгом заняться. Після чого це дрімуче уйобіще поперлося нарцисіровать до лісового люстерка тіхого омута, чим основатєльно достало чертєй, у которих там ПМЖ і подшефні утоплєніци - кабаєви русалки, которі занімаються гімнастікой, разним плаванієм і водно-половими упражнєніями.
Черті відлюстріровали Хуйла під перше число і строго заборонили наближатись до люстерка тіхого омута. Поставили на стражі Мєдвєдя, Лєшого Чуркінда і пустили ходить кругамі Пічальну Лошадь Лаврушу. Но Хуйло тайними тропами корупції і каналами наркотрафіка все-одно туда пробрався. Пообіщав Мєдвєдю мед і свободу, Лєшому - бабки, а Пічальну Лошадь Лаврушу напрочь одурманив овсяними хлоп'ями з веселогрибним вкусом.
Черті його знов піймали і отпиздили, від чого Хуйло йобнувся окончатєльно, соблазнив кабаєву русалку Аліну, осідлав Лаврушу і вмєстє з Чуркіндом і Мєдвєдьом втік на нове болото в диких і непаханих єбєнях Подмосков'я.Звідки і начав заніматься руководством по захвату Сказочного Міра.
Сказочні Существа, Поети і люди розщитували на підтримку Мірового Сказочного Собщества і показували королям, принцам і візирам, ельфам, феям і гномам пічатний тєкст Будапєштської Басні.Но на повєрку все оте собщество оказалось обичними тролями і афєрістами. Хуйловійсько перейшло кордон угольної пісочниці, Довбойоби почті празнували перемогу, Сказочні Воїни вели нерівну боротьбу. А Мірове Сказочне Сообщество занімалось рукоблудієм в трьох бєрьозках. Рєпка вистояла ісключітєльно благодаря волонтьорам і "Укропу".Сказочних Воїнів підтримували всі , Дєдушка постоянно літав на фронт лічно на великому аеро- листку Рєпки і возив разні потрібні грузи.
Но, борьба була нерівна. Та ще й колічество байдужих громадян по отношенію до небайдужих стрємітєльно росло. Де-кого начала посіщать бєзнадьога і упадок, хтось падав в істєріку і нєрви. Спасти Сказочний Мір могло тільки Чудо. І воно случилось.
Сначала Хуйло облагодєтєльствував Довбойобів : надав їм тітул Сказочних. Від чого вони конкрєтно охуїли і збили жовтий ковьор-самольот.Мірове Сказочне Сообщество охреніло від такої наглості і заходилось дубасить Хуйла моральними авторітєтами, секторальними санкціями і нонгратірованієм разних хуйловасалів. Особенно на ниві возрастающого пресінга буйствовала Сказочна Діаспора в страні Кленового Сіропа.
А сказочні правітєлі Востока пообіщали постачати на обігрів Рєпки зжижений газ силою-силенною танкерів. А шоб Хуйлу не захотілося пограти в "Морський бій",турецький Аладін, тоїсть Ердоган, розмістив у себе ескадрилью літающих томагавків. І пригрозив Хуйлу: єслі шо - потре лампу...
Тут у кабаєвої русалки Аліни случилась тоска зелена от скуки, начала вона депресіровать. І Хуйло, шоб її забавити, не придумав нічого ліпшого, як викрасти з Рєпки Мурзіка, Вчоного Кота, которий саме грівся на сонечку , перебував у глибокому дзені блаженного умняка і мироточив ньюс на листок Рєпки.
Посадили Мурзіка на цепь, прив'язану до зеленого дуба возлє Лукомор'я( це ж нада було придумать таке названіє для болотяри підмосковної) і Пічальна Лошадь Лавруша каже йому :
- Давай, развлєкай дєвіцу. Налєво - сказка, направо - пєсня. І постоянно двігайся, бо в нас тут отопітєльний сєзон ше не начався, холодно. Ну, і, вопше, ходіть кругамі лучше, чим лежать в гробу(пічальна шутка).
- Хуй вам(длінна шутка)! - Відповів йому Мурзік.
- Да я, блядь.. - Начала істєріть кабаєва русалка.
- Ні дня не сумнівався, - відповів Мурзік.
- Піздєц, - знов пічально пошутив Лавруша.
-То ше не саме хуже, шо може з вами проізойти, - впав на умняк Вчоний Кіт і послав Лаврушу хуйом ліс білити.
- І вопше : енергетіка у вас тут хуйова...
- Хуйлова, - поправив пічально Лавруша.
- Та яка разніца, - фиркнув Мурзік. - Йди он, занімайся громадськими роботами, коняка говоряща, по кругу ходяща.
А сам улибнувся так, шо всіх кацапів напала оскома і замурчав в режимі ультразвука так шо вони перестали слишать і чувствовать.Вопшем, побідив їх ізнутрі, а сам: ноги в руки, тоїсть : лапи в лапи - і ходу додому. Коти всігда возврвщаються додому. Де гріє їх своя, рідна енергетіка.
І всі вспомнили, шо говорив пророк і живописець Журавель. Його одкровення "Давно не гуляла сокира" і клич "От вінта" зняли таку бурю народного гніву, шо даже Мірове Сообщество затрєпєтало і согласилось, шо : такі да - давненько і кагбе, пора б уже...Ну, і взялось лішать Хуйла прав і свобод, огранічувать його возможності і всяческі ігноріровать. Так шо Хуйло очутився в ізоляції.
Січас він обклався ватою, Лєшого Чуркінда отправив у Новий Йорк гнати сібірську пургу на Генасамлєї Сказочних Сообществ, а Пічальна Лошадь Лавруша у нього тепер - діпломатічеський коньок. Бідний Лавруша - лучше б Мурзіка послухався...
Сидить Хуйло одіноко в єбєнях Подмосков'я, дивиться глазамі страдальческімі як падає осінній BRENT, мєдлєнно опускаються в ціні пожовтілі цінні бумаги, осипаються біржові індекси, як в лучах його заходящей слави тане держбюджет і разом з перельотними птіцами улєтають зальотні інвестиції.
І щодня Хуйло жистоко пиздить Мєдвєдя, шоб той зорко слідив за кабаєвой русалкой Аліною. Бо шото підказує йому, навєрно, інтуїція, шо зовсім скоро вона тайними тропамі і подзємєльямі втече к чертям на болото заніматься водно-половими упражнєніями. А там і до піздєца, предсказаного Мурзіком - недалеко. Он і топор війни хтось замутив.Контразвєдка доповідає, шо на стороні Сказочних Воїнів воюють Совєршенні Кіборги. І, якось, ці два факта пов'язані між собою...
І от вопрос : на хрєна йому були ті Довбойоби? Желєзна сказочна мудрость : не лізь зі своїм сюжетом в чужу Сказку! Бо, якшо ти кончене Хуйло - то проживеш ти в ній лише до кульмінації. А в розв'язці тебе так отпиздять, шо мало не покажецця. Або і пустять на удобрєніє почви для нових Сказок. Бо не можуть Сказочні Существа жити в одній Сказці зі Сказочними Довбойобами. Бо в ітогє Добро всігда побіждає. І Сказка стає чистою, як світлиця до Празника.
П.С. А сьогодні , якраз Празник у наших Сказочних Воїнів, Богатирів і Кіборгів! Ви своїх уже привітали?
Тема: 
РоZZийские фашисты начали войну против Украины.
Ответить с цитированием
Сообщение от defageiro
Социальные закладки