|
капитан курит что-то зеленое)
*
Губернатор Харківської області Сергій Балута повідомив ВВС Україна, що російський гуманітарний вантаж для Донбасу не йтиме через харківський кордон, а колона, ймовірно, направилась у Ростов.
За словами Сергія Балути, російська гуманітарна допомог мала перевантажуватися у Вовчанському районі на півночі Харківської області.
"Ми підготували склад, машини, навантажувачі та людей. Але нам дали відбій. Зараз конвой ніби-то іде в Ростов-на-Дону", - розповів губернатор.
Також він додав, що згідно початкового плану, гуманітарний вантаж з РФ мали перевантажується на нейтральній території з російської машини українську. Потім його перевозили б на склад, де гуманітарною допомогою повинна була займатись група Червоного Хреста.
*
чет вовик теперь как дурак со своим конвоем
по быстрому завалить в гости не получилось)
На войне нак на войне. Однако сейчас соотношение подбитой бронетехники и окруженных войск явно в нашу пользу.
А на Куликовом поле в самом деле сидели пророссийски настроенные одесситы и всякие там приднестровцы, но командовали парадом рашисты.
Ну и пожертвовали несколькими десятками своих прислужников ради большой политики.
А потом и путлер, и лавров рассказывали миру об "одесской Хатыни".
Голова Одеської обласної ради Микола Тиндюк написав заяву про звільнення за власним бажанням.
Про це він особисто заявив під час засідання президії облради, повідомляє прес-служба Одеської обласної ради.
"Я особисто написав заяву про складання повноважень. Йду, щоб не бути тягарем. Я не звик працювати в півсили і прошу прийняти рішення і зафіксувати добровільне складання повноважень", - повідомив Тиндюк.
При цьому Микола Тиндюк має намір продовжити роботу в облраді в якості депутата.
Також у повідомленні зазначається, що питання про дострокове припинення повноважень нинішнього голови облради Миколи Тиндюка і обрання нового буде розглядатися 14 серпня на пленарному засіданні Одеської обласної ради.
Гуманітарний вантаж Володимира Путіна, який намагається перетнути кордон України, можна пов'язувати з урочистими зборами російської влади в Криму завтра, 14 серпня. Про це під час прес-конференції зазначив політтехнолог Тарас Березовець, передає кореспондент Gazeta.ua.
"Завтра у Криму Путін проводитиме свої збори та виступ. І якраз у цей час з'являються публікації про вантаж, ще до того, як він доїхав. Чи пам'ятаєте ви колись такі випадки, коли гуманітарний вантаж так довго обговорювали б. Це викликає дуже серйозні побоювання стосовно спланованої заздалегідь провокації. Через неможливість ввезти вантаж через Харківську область, вони намагаються зробити це по-іншому. Той з української влади, хто наважиться дати дозвіл перетнути кордон цььому вантажу, ставить під сумнів свою кар'єру. Тому бачимо, що всі вони зараз від цього ухиляються", - говорить Березовець.
За його словами, вантаж, про який йдеться, може бути приводом для провокації та потягне за собою кілька можливих сценаріїв:
"Може бути таке, що як тільки вантаж перетне кордон, почнеться його обстріл. Або, наприклад, у вантажівках можуть бути приховані, наприклад, бійці елітного російського спецназу. Бо доглянути великі авто важко", - каже Тарас Березовець.
Про ймовірність провокації говорить і секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Сергій Каплін:
"Ми не виключаємо можливі провокації. Коли конвой перетне український кордон, він буде обстріляний нашими військовими. Це покажуть в російських ЗМІ як загрозу мирним жителям. І це стане приводом для Володимира Путіна. Неналежний перетин означатиме вторгнення Путіна в Україну. Ми воліли б, щоби він надав іншу допомогу. Якщо щось лишилося в очільників Кремля людське, нехай краще повернуть нам Януковича, Азарова, які вкрали в України багато коштів. На ці кошти ми б могли побудувати нову українську армію".
Точні дані та перелік предметів, що знаходяться у вантажівках, наразі невідомі, каже Андре Лорш, координатор зв'язків з громадськістю Товариства Червоного Хреста в Україні:
"Ми не знаємо, що саме містить вантаж, не знаємо маршрут і точки, де повинні зустрічати його. Крім того, російський Червоний Хрест у цьому не замішаний. Ми не можемо взяти відповідальність над товарами, коли не знаємо, про які товари йдеться.
Народный депутат Украины (фракция УДАР) Ирина Геращенко отказывается от гуманитарной помощи России, уверяя, что Украине самой по силам помочь Донбассу:
«Про гуманітарну місію. Мені і правда цікаво, чому інтелектуальна частина фб і журналістська аудиторія ведуться на російську пропаганду, довіряючи ій , поширюючи ту маячню і не довіряючи украінським офіційним джерелам.
Перше( в сто перший раз). Ніякий російський конвой і колону в Украіну не пустять. Якщо вони самі таки надумають вдертися- це буде пряме військове вторгнення. Двічі цей сценарій ми зупинили. Надзвичайно важкими дипломатичними зусиллями.
Друге( теж в сто перший раз). Ми не зверталися до РФ ні ха якою допомогою і вона нам не потрібна. Украіна сама в стані забезпечити харчами жителів Донбасу. Проблема лише в тому, що територія окупована і наш груз терористи туди не пускають. Як і не дають вивезти дітей чи звільнити заручників.Сили АТО звужують кільце навколо бандитів і при цьому намагаються уникнути жертв серед цивільного населення. Яке потерпає від складноі гуманітарноі ситуаціі, що склалася в Луганську і Донецьку.
Третє. Тому Президент звернувся до Міжнародноі організаціі Червоного Хреста з проханням організувати міжнародну гуманітарну місію на територіі, що знаходяться під терористами. Там наші громадяни- діти, старі люди. Ми не можемо безпечно завезти ім продукти, нас не пускають, місію Червоного Хреста пообіцяли впустити. Якщо для того, щоб громадяни Украіни отримали продукти першоі необхідності , необхідно, щоб в гуманітарному грузі був російський елемент( бо ж терористи залежні від Кремля, а Кремль тут перед всім світом розігрує спектакль про доброго гуманітарного царя ), якщо це квиток, щоб діставити груз- ок. Але — ніяких російських машин, водіів, конвоірів і миротворців тут не буде.
Четверте. Після того, як з Червоним Хрестом украінська сторона узгодила маршрут, логістику і інші технічні питання, ми почали формувати нашу гуманітарну колону, яка вже завтра відправиться в рамках міжнародноі гуманітарноі місіі Червоного Хреста в постраждалі від покидьків регіони.
П’яте. Що буде з 280 камазами? Якщо там гуманітарка- іі перевантажать на украінському кордоні для потреб Червоного Хреста і під юрисдикцією Червоного хреста і тільки в такому вигляді вона може іхати в постраждалі райони. Ніяк інакше. Що в тих машинах — невідомо. Може, вони пусті , а іх водіі — спецназівці. Може там заборонені до ввозу предмети. Тому ця колона в Украіну легально і офіційно не війде. Ніяких російських машин, георгіівських стрічок, зірок, водіів і конвоірів тут не буде. Це є офіційна позиція влади.
Шосте. Всі , хто істерять, як Украіна взагалі може погоджуватися на російський елемент в грузі, чомусь не чують ключового: ми не просили і не просимо, ми зупинили двічі вторгнення, ми не приймаємо колону і конвой, на територію, контрольовану украінською владою нічого ніхто не везе. На територію, де орудують контрольовані Кремлем бойовики, потрібно завезти харчі — для невільних заручників, громадян Украіни, і якщо для найманців присутність російського елементу в міжнародному гуманітарному грузі є квитком для того, щоб цивільне населення це отримало- ок.
Це все одно, як хтось засуджує , що в роки війни на окупованій німцями територіі хтось з місцевого населення з’ів німецьку галету. Перестаньте думати категоріями диванноі сотні: все пропало, все здали. Украіна не йде ні на які московські сценаріі, ми тримаємося, як би важко це не було. Ну, і як ми не погоджуємося з присутністю російських продуктів і товарів в гуманітарці- то давайте почнемо з себе. Не варто розмірковувати про гуманітарні конвоі на диванах, попиваючи пиво » Балтика», заідаючи цукерками » Червоноі Москви» і бутербродом з сахалінською ікрою. Почнемо з себе, друзі.»
посмотрите на ЭТО ЧМО
Алина Стадник, независимый журналист
Киевляне, миленькие, Вам надоели вонь, грязь и неразбериха? Митингующие отобрали у Вас кусочек счастья? Вам Майдан напоминает о чем-то неприятном? Понимаю.
Напомню только, что не далее как этой зимой нам кричали: "Идите работать! Донбасс вас кормит, а вы бастуете". Жители Донбаса тоже очень хотели мира и очень хотели работать, а им Майдан не давал. Обратите внимание, сегодня они сидят по подвалам, если не лежат по траншеям.
Забавная фраза "Разогнали не Майдан, а улицу".
Спешу Вас огорчить – разогнали людей, живых. Возможно, не очень опрятных, но, знаете, с одной головой, сердцем, двумя ногами и двумя руками.
Вы говорите о произволе на Майдане. Так я вам напомню, что в Украине нет права "круговой поруки". Провинился один – судят всех. Если на Майдане совершается преступление, что надо делать? Надо идти в милицию. Искать виновных.
Логика - "эти люди не приносят нам пользы, поэтому мы уберем их" также абсурдна. От ваших бабушек у подъезда пользы еще меньше, но вы не убираете их оттуда.
Главное, Вы всегда должны быть очень аккуратны с телевизором – это самая опасная вещь на свете. В одно время прослеживалась однозначная тенденция по дискредитации Майдана в СМИ. При этом это произошло еще до того, как Майдан начал менять облик.
Что Вы знаете о грязи?
Я знаю, Вы были на Майдане, когда его разгоняли. Ну, может немного струсили 18 февраля, а так были. Но вы там не жили, вы не знаете, что такое грязь. Вы не знаете, что значит жить там хотя бы три дня подряд в минус двадцать. Вы даже не представляете, кто для Вас выстрадал Майдан, скажем, в период Рождества.
Я часто ходила по палаткам – приглашала людей в театр. Периодически мне приходилось бросать эту затею – там были лица, которые нас теперь пугают.
Вы ведь никогда не начнете уважать этих людей, правда? Вы ведь никогда не сможете признать, что они лучше переносят мороз и умирают как-то смелее? Впрочем, вы еще в декабре мне сказали, что от них воняет.
Пару недель назад я с Командором, который 18 февраля на Институтской потерял пальцы, сидела за столиком на Крещатике. Рядом сидели четверо не очень опрятных мужчин. Командор с презрением бросил: "Майдан уже не тот. Убрать, всех убрать. Не было их здесь зимой" и ушел говорить по телефону.
Я осталась смотреть на, признаться, не очень нравившихся мне людей. Знаете, о чем они говорили? "Мирний наступ пам'ятаєш? Політичні сотні відступили. До нас ззаду підійшли. Тебе побили, ти упав, я далі йшов. А цей ще тоді туди побіг, а я сюди, а потім ми там... А що зараз, що змінилося? Всіх на Схід кинути, щоб геть до одного перебили?".
Сегодня Командор уже не спит пару суток. Он пытался защитить от погрома наметы 38 Сотни имени Устыма Голоднюка.
Скоро у него должна быть операция по восстановлению пальцев. Во Францию на лечение он пока не едет, уступает свое место пострадавшим в АТО. Так вот, уважаемая киевская громада, это ему в лицо вы вчера кричали оскорбления.
Впрочем, радуйтесь – Майдан уже свободен.
По состоянию на 2 часа ночи, по Крещатику счастливо мчатся машины, притормаживая возле разукрашенных шлюх и предлагая им прокатиться. Собственно, как пел Шевчук: "Откройте рты, снимите уборы – по улице чешут мальчики-мажоры".
Почему это страшно?
Маленькие, сутулые белые воротнички, менеджеры, вы забавные. Когда вам становится страшно, вы ищете оголтелых нациков – знаете, страшных таких, сильных, которые оружие в руках могут держать.
Когда к вам приходят повестки, вы из сельских хат выдергиваете мужиков и просите: "Миленькие, я не служил. Сходите вы туда". Вы их не любите, вы их даже побаиваетесь. Но ведь вы чувствуете, что в этот момент ваша жизнь находится в их руках.
СМИ пишут, что оголтелые нацики рано или поздно вернутся в Киев. Для вас привычно делать маникюр, а для них привычно убивать.
В тех же статьях вы прочитаете, что в добровольческих батальонах остались одни мародеры и насильники. Скажут, у парней совсем планка упала.
Страшно? Правильно, я и сама боюсь. Но не переживайте, победим мы – тыловики и белые воротнички. Герои выигрывают битвы, но не войны.
Вы ведь не подготовили им программы реабилитации, правда? Ну что же, придется разогнать и их, списать по-тихому.
В конце концов Киев никогда не любил этих грязных людей, с грубыми руками и черными ногтями. Плюс опасны они.
Знаете, сколько всего на Донбассе закопано? И только те, кого мы, возможно, уже завтра назовем невменяемыми, знают где.
Социальные закладки