ПРОЦЕНТ, -а,
ч. Те саме, що
відсоток.
ВІДСОТОК, -тка,
ч. 1. Сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю (позначається знаком %), процент. // Кількість кого-, чого-небудь, що вимірюється у сотих частках чогось, прийнятого за одиницю. 2.
перев.
мн. Дохід, якого одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної у банк. // Плата, яку кредитор одержує від позичальника за користування наданими йому коштами.
** Банківський відсоток – плата за надання грошей у борг.
Депозитний відсоток – плата банків за кошти, що зберігаються на депозитних рахунках клієнтів.
Кредитний відсоток – плата, що її позичальник повинен вносити за користування кредитом.
Обліковий відсоток: а) плата, що знімається банками за авансування грошей; б) позичковий, кредитний відсоток, що його стягують банки за надання міжбанківського кредиту.
Позичати під відсотки (
відсоток) – брати або давати гроші в борг, домовляючись про певну суму як плату за користування наданими коштами.
Позичковий відсоток – плата, що її одержує кредитор від позичальника за користування наданими йому коштами.
Складні відсотки – нарахування відсотків на відсотки. 3. Винагорода, що залежно від обороту, доходу.
Працювати на відсотках.
Социальные закладки