Українці, не вірте рускім, сміливо посилайте Росію... куди подалі
Подзвонив мені далекий родич – москвич із уже 30-річним стажем. Мовляв, як настрій? Я йому так сумно у відповідь: «Який тут настрій?» Не знаю, до чого я був готовий у нашій розмові, але точно не до того, що він мені розповів.
Відтворюю нашу розмову з пам’яті та в його стилістиці: «Нічого нюні розпускати! Беріть зброю і мочіть нас. Не вірте нам! Мовляв, ми братські народи, рускій українцеві не ворог... Ще який ворог! Брат так не чинить. Ми злодії, бо вкрали ваше. Якщо будемо вам втирати, типу: «Ви ж для Криму не перекриєте воду і світло? Там же ваші вчорашні співгромадяни – вам же їх шкода?» Не слухайте – посилайте нас... куди подалі! Різко і сміливо посилайте! Не ведіться, коли ми скажемо: «Давайте торгувати як і раніше, це ж взаємовигідно!»
А Європі та США ми скажемо, мовляв, санкцій уже не треба, ми ж Україну не ображаємо – знижку на газ зберегли і товарообіг... Мовляв, а давайте ми (рускіє) будемо продовжувати їздити на Захід...?
Не вірте жодному нашому слову! Нах... нас, і ще раз нах...! Будуйте свою армію, і будуйте швидко. Вона повинна бути хоча б наполовину така, як руска, або навіть іще краща.
Створюйте ядерну зброю. Піднімайте економіку. Уряду своєму не давайте розслабитися. Вимагайте його щоразу на Майдан – нехай приходить і звітує.
Майдан унікальний – ніде в світі такого нема. Не йдіть із Майдану! А Крим, якщо не будете дурнями, відіжмете назад, коли у нас повна ж...па почнеться. Все у вас вийде, якщо не будете нам вірити і не будете розпускати традиційні нюні: українців ніхто не любить... Відвикайте від соплів!»
Я витер піт. І пішов писати цей пост.
Запозичене із сайту ГО «Всеукраїнська Люстрація»
Vadim Petrasiuk
Социальные закладки