Это я тебя хотела спросить. И матери тут тоже не при чем)
Если националисты - клоуны, то и бояться их не стоит.)
|
Это я тебя хотела спросить. И матери тут тоже не при чем)
Если националисты - клоуны, то и бояться их не стоит.)
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
от для розрядки, після правого сектора і зеленки....."невидимі" люди - волонтери.....ВИД З КУХНІ
Серед них є чоловіки і жінки, молодь та старші люди. Волонтерами на кухні КМДА пліч-о-пліч працюють бізнес-леді та сирота з дитячого будинку, студентка-першокурсниця та колишній міліціонер.
Дехто має родину та дітей малого віку, а дехто сам щойно досяг повноліття. Дехто прийшов на самому початку протестів, інші приєдналися нещодавно. Дехто приходить на кілька годин після роботи, а дехто тут постійно – і спить на другому поверсі будинку.
Вони говорять різними мовами – українською, російською, навіть білоруською.
Об’єднує їх те, що вони не належать до жодної політичної партії ані до груп професійних активістів. Їх об'єднує також те, що одного дня вони захотіли зробити трохи більше для того, щоби країна стала іншою.
***
Подаючи руку, він відвертає долоню вбік, пропонуючи потиснути тільки зап’ясток. Він не встиг вимити рук: на кухні постійно горить робота. У нього тонкі риси обличчя, худорлява статура та чарівна, майже дитяча посмішка: на вигляд Олександрові не більше тридцяти.
За його власними словами, майже два місяці тому він уперше прийшов працювати волонтером на кухню в Будинок профспілок. А сьогодні він є одним з двох головних відповідальних за роботу кухні КМДА. Його напарника також звати Олександром – але ніхто з мешканців мерії та охоронців їх не плутає. Нашого знайомого всі називають "маленьким Сашею".
Він не належить до жодної політичної партії та не бере участь у діяльності вуличних активістів. Як і всі, він говорить про побитих студентів, убитих мітингувальників та поранених журналістів. Говорить про злочинну владу та корупцію. А потім додає, що його власна мати – колишній університетський викладач із 35-річним стажем, але отримує мізерну пенсію, на яку неможливо прожити.
Він розповідає, що близько двадцяти п’яти людей на кухні КМДА щодня готують до двох тисяч порцій їжі. "До нас приходять волонтери спочатку на декілька годин. А потім вони залишаються надовго". Продукти збирають та привозять з усіх міст України.
Вже за кілька годин ми втрьох, з моїми французькими друзями Роменом та Лореном, сидимо на кухні КМДА та чистимо картоплю. Ще вчора дехто з нас читав лекції в університеті, хтось писав наукові статті або знімав документальні фільми. Зрештою, і для нашого нового шефа Саші управління революційною кухнею – перший досвід протесту на боці народу. Минулого разу, дев’ять років тому, він працював у міліції.
Дорогою на Майдан мені вдалося з'ясувати, що моїх нових французьких друзів не цікавить політична риторика, громадська патетика та пафос революційних гасел. Вони соціологи, тож їх також не цікавлять конспірологічні теорії "протестувальників за монітором" або політичні прогнози від "активістів фейсбуку". Натомість вони хочуть зрозуміти інше – як трапилося, що мирні люди залишили своє буденне життя, свою індивідуальну "зону комфорту" і вийшли на вулицю.
Саме заради цього розуміння вони готові побути поруч: кілька вечорів поспіль волонтерити на кухні, проводити час за розмовами з людьми у наметах або стояти на двадцятиградусному морозі, спостерігаючи за розробкою нової катапульти. Вони називають це "співучасним спостереженням".
Вони були в Сирії та в Греції під час конфліктів, знімали документальне кіно та писали наукові статті. На київському Майдані їх дивує серйозність та рішучість, організованість та спокій. Їх дивує відсутність бурхливих дискусій, емоційної жестикуляції та алкоголю. Але найбільше їх дивує відсутність дітей: в деяких інших гарячих точках їх тримають "живим щитом" від агресії з протилежного боку.
Вони намагаються говорити з людьми, не беручи у них "інтерв'ю". Вони майже не задають запитань, але, скоріше, ініціюють невимушену бесіду на рівних. Саме так вони стають тимчасовими "співучасниками" протесту.
от фото і продовження:
http://life.pravda.com.ua/society/2014/02/12/151991/
В настоящее время антифашизм стал неотъемлемой частью многих политических и культурных течений, в частности анархизма, большинства ветвей субкультуры скинхедов, хардкор движения и его ответвлений и других течений, так или иначе родственных культуре панк. Термин «антифа», сокращенный вариант от слова антифашист, был придуман журналистами и является своеобразным мемом, с помощью которого они обозначают современных антифашистов.
А чем российские скинхеды отличаются от фашистов?
в современной России классических, традиционных скинов попросту нет. Абсолютное большинство молодежи, задействованной в скинхед-движении, является именно бонхедами («костяная голова»), то есть скинхедами-«оборотнями» по своей сути. Именно бонхеды пропагандируют расизм и неонацизм.
в среде российских скинов (бонхедов, называющих себя скинами) часто можно увидеть татуировки с изображением черепов, костей и свастики.
Так чем отличаются антифашисты от фашистов???
Та какие они революционеры - трусы несчастные. После отправки по внутренней рассылке нашему админу этой картинки - мгновенно коннект поднялся![]()
Сражаюсь со своими демонами. Плечом к плечу.
Лидер ВО "Свобода" Олег Тягнибок и народный депутат Украины Олег Осуховский
встретились с президентом Парламентской ассамблеи НАТО Хью Бейли,
генеральным секретарем ПА НАТО Дэвидом Хоббсом и
членом ПА НАТО Витольдом Ващековским.
Социальные закладки