Современная Украина III. Что дальше?

[Таки Да]

Прекрасная журналистская работа, в самом эпицентре событий.
Киселевщине учиться и учиться

[vado]

...Так чего же боялся трусливый Кравчук тогда? А вот теперь некоторые люди не только не знают нашей истории и языка, но и открыто презирают их, навязывая нам своих героев и свои стереотипы!...

+100500

[Natika]

Ну да, лучше молчать, и у нас будут красть миллионы. Зато тихо и мирно.

Ну да, чтобы устроить ребёнка в детский садик, нужно дать всем "на лапу", от уборщицы до директора. Зато тихо и мирно.

Ну да, чтобы написать в сети хоть какую-то мысль, нужно перед этим посчитать, через сколько лет вернёшься домой, а посчитав, написать, как всё хорошо. Зато тихо и мирно.

Ну да, лучше смотреть успокаивающий "Интер" с его дебильно-лживыми новостями, чем на горящий Майдан, раненых и трупы. Зато тихо и мирно.

Ну да, лучше терпеть и дальше издевательства и унижения, чем рискнуть свободой. Зато тихо и мирно.

Ну да, лучше прикинуться глухим, слепым, больным, мертвым, лишь бы успокоить собственную совесть и не презирать себя, найдя для этого фальшивое объяснение. Зато тихо и мирно.

Да нет. Не лучше. Какие ещё могут быть "лучше", когда умирает твоя страна...

Вперед, на Беркут! Только потом не спрашивайте "вас-то за що?".

[trend7]

[yevgen2000]

И чем это не похоже на 1905 год??
А Вас в Вашей стране за кого считают а ну, похвалитесь??

это что такое было?

[Soital]

это что такое было?

это из этой же серии https://forumodua.com/showthread.php?p=42106734#post42106734 )))

[BWolF]

  Показать скрытый текст

Западные СМИ переосмысливают происходящее

Западные СМИ по-новому начали оценивать события в Украине

Радикализация протестов сфокусировала внимание мировой общественности на Украине. И в западной прессе стали появляться весьма неожиданные трактовки происходящих в Киеве событий, пишет Forbes.ua.

Пока конфликт в Украине был вялотекущим, иностранные репортеры не особо пытались разобраться в том, кто возглавляет протесты на украинском Майдане, и чего добиваются митингующие. Большинство западных СМИ называли происходящее мирной акцией сторонников интеграции Украины в Европу.

События последних дней заставили мир обратить внимание на тот факт, что ситуация кардинально изменилась в сравнении с ноябрем прошлого года. На страницах крупнейших газет, таких как New York Times, появились фотографии демонстрантов с огнестрельным оружием и коктейлями Молотова, и аналитики принялись спешно переосмысливать происходящее, меняя шаблоны.

"Главным двигателем в организации кровавых столкновений киевских демонстрантов с силами правопорядка стала находившаяся до последних дней в тени крайне правая группа "Правый сектор", а не основные лидеры оппозиции... Эта группа не разделяет энтузиазма относительно интеграции в Евросоюз, желая видеть Украину сильным независимым государством. Традиционные оппозиционные группы оказались вне игры", - описывает ситуацию американское издание Globalpost.

Более жесткую трактовку событий дал американский журнал The Nation. В статье с заголовком "В сердце "Евромайдана" украинский национализм" издание обвинило в произошедших кровопролитиях украинские СМИ.

"Вспышка насилия, воспламененная "Правым сектором", показала, как некритично и непроницательно большинство украинских СМИ относились к крайне правым партиям и движениям, игравшим главную роль в "Евромайдане". Освещение протестов в масс-медиа фокусировалось на призывах к европейской интеграции и борьбе против режима Януковича, но при этом оно щедро приукрашивалось резкой националистической риторикой, часто шовинистской, что привело к насилию, направленному не только против полиции, но и против либеральных активистов", - пишет The Nation.

"Сейчас радикалы являются двигателем событий, а оппозиционеры активно призывают всех выйти на улицы и принять участие в революции. Лидеры Майдана фактически приняли сторону самых агрессивных радикалов, которые физически атакуют полицию. После этого они винят власти во всем, что бы ни произошло. При таких сложившихся обстоятельствах там нет пространства для диалога", - описывает ситуацию американское интернет-издание MinnPost.

Помочь европейцам понять происходящее в Украине поспешили российские издания. "Читатели могут посмотреть видео, на котором украинский полицейский горит живьем. Это делают те люди, которых западные масс-медиа называли "мирными демонстрантами", находя странный мирный вкус в коктейлях Молотова", - иронизирует радиостанция "Голос России".

Российский новостной канал RT выпустил целую серию поясняющих ситуацию видеосюжетов с устрашающими заголовками. В сюжете с названием "Хорошо обученные бунтовщики пытаются начать гражданскую войну" человек, представленный как проживающий в Украине журналист Грэхэм Филлипс, с удивленным выражением лица рассказывает, что на Майдане "больше никто не говорит ни про соглашение об ассоциации с Евросоюзом, ни про освобождение из тюрьмы Юлии Тимошенко".

По его словам, движущей силой нынешних протестов стали связанные с партией "Свобода" хорошо организованные праворадикальные экстремисты, прошедшие военную подготовку на тренировочных базах.

Ответ на вопрос: "Что делать?" дает британская газета The Guardian - бросить в шредер многолетнюю политику Евросоюза в отношении постсоветских государств и садиться продумывать новую. По мнению издания, Европа втянута в игру "выигрыш-проигрыш" с Россией, и шансы у нее скверные.

"У главы Еврокомиссии Хосе Баррозу очень мало рычагов воздействия на Украину. Что может Европа, кроме как поместить Януковича в ту же коробку, что и диктатора Лукашенко из соседней Беларуси, и внести в черный список его друзей и финансирующих его олигархов? Так мы запретим им шопинг в Лондоне и лыжные прогулки в Швейцарии, но польза таких санкций как дипломатического инструмента сомнительна, и правительство Германии уже официально высказало свое пренебрежение к их применению к Украине", - рассуждает The Guardian.

Британская газета отмечает, что украинский конфликт, как всегда, нужно рассматривать как культурный и географический - Янукович и пророссийский восток против киевской интеллигенции и проевропейского запада страны. Но теперь в нем большую роль играют еще и деньги - Россия может выписать чек и открыть газовый вентиль быстро, тогда как в соглашении с Евросоюзом речь идет о среднесрочной программе модернизации и реформ, пользы от которой правительство Виктора Януковича вряд ли дождется.

"Европа вновь рискует быть втянутой в борьбу за сферы влияния, которая разгорится между ЕС/НАТО и Россией по две противоположные стороны, и неудобно сидящей между ними Украиной. Дополнительная опасность для нас состоит в том, что если такое разделение сил на нашем континенте затянется, статус стран Европы в глазах мирового сообщества понизится до ничего не решающих, или, как максимум, до периферийных", - приводит The Guardian выдержку из неопубликованного исследования бывших министров Евросоюза.

Таким образом, единственным игроком, который выигрывает от обострения ситуация в Украине, остаются США.

Ну и "мирным" революционерам таки захотелось горяченького:

Митингующие, захватившие 23-го января здание Ровенской ОГА призывают своих сторонников осуществить также захват ряда стратегических объектов, расположенных в регионе, включая Ровенскую АЭС. Об этом сообщили журналисты, работающие на месте событий.

В частности, по их словам, один из зачинщиков вчерашних событий, одетый в куртку камуфляжной расцветки обратился с соответствующим предложением к собравшимся у захваченного здания. Он призвал земляков брать власть в свои руки и идти штурмом на важные для функционирования области и страны в целом объекты. Помимо Ровенской АЭС в перечне оказались административные здания, военные части, вокзал и редакции коммунальных СМИ.

Планируется захват Ровенской АЭС

Неизвестные лица оказывают давление на сотрудников Ровенской АЭС с целью захвата стратегического объекта. Об этом стало известно со слов одного из представителей Службы физической защиты атомной электростанции.

«Попыток непосредственного физического проникновения на территорию АЭС мы пока не зафиксировали. Но знаем о том, что на сотрудников, которые подчинены заместителю главного директора по физической защите и режиму (а это три службы), а также на их семьи оказывается давление с целью добиться помощи в подготовке такой попытки», - сообщил источник.

По его словам, к подготовке захвата объекта могут быть причастны те же люди, которые днем ранее заняли здание Ровенской ОГА. Меры по защите АЭС в настоящее время усилены, работники отряда ведомственной военизированной охраны работают в режиме повышенной готовности.

[Zentner120]

Ну и "мирным" революционерам таки захотелось горяченького:

Не прокатит эти на поражение стреляют. Там карабины на вооружении.

[saper85]

Не прокатит эти на поражение стреляют. Там карабины на вооружении.

Пустят вперед женщин и детей.

[Negotians]

Этого украинского героя в его родной Польше считают посмешищем и клоуном именно за такие вот репортажи

Не гони дезу. Поляки восхищаются Майданом, поддерживают народ в нашей борьбе, ибо у них недавно было то же самое, и они победили. И мои друзья из Гданьска звонили и гордились своим земляком - журналистом. Молодец, парень, бесстрашный профессионал!

[Negotians]

Эту вывернутую наизнанку информацию о Майдане смотри сам. Правды там почти нет. Российское зомбоТВ славно работает, перемывая мозги лохторату.

[Гойко Митич]

Урра,как Хведорыч начал чой-та вещать "нороту" о событиях в стране - так сразу и боты " покращення" в нете активизировались!
Вот такая у них милая "астральная" связь и удивительная синхронизация,прямо колдунство какое-то

[Таня-Катя]

В гражданскую войну, начиная 1917, года погибло 20 млн. человек, в Великую Отечественную - около 27 млн.советских граждан ( по официальным данным) Большая разница?...
http://youtu.be/Ebq25eG5y28

[Diomyd]

"Минулої неділі я ридма ридав на похороні людини, з якою не був знайомий, про яку за день до того взагалі не чув, і навіть поховавши, так і не побачив її обличчя - в труні половину голови їй замінив скручений рушник і чорна в'язана шапка.

http://ic.pics.livejournal.com/reznichenko_d/13653031/416757/416757_1000.jpg

Людину звали Микола Басюк, йому було 63 роки. У п'ятницю, 18 січня 2014 року, зранку, він зайшов в кабінет свого начальника і впритул розстріляв того з обрізу мисливської рушниці, а також поранив у плече головного бухгалтера, яка встигла втекти. Після чого забарикадувався в кабінеті, просидів один на один з трупом ворога чотири години і застрелився сам.

Через день його назавжди проводжали родичі, численні друзі, сусіди та колеги (колишні й нинішні - ті, що не побоялися можливих дисциплінарних висновників за такий демарш). Мені було соромно перед цим натовпом - вони плакали за близькою людиною, а я приїхав, бо почув поки що тихий, але чіткий, однозначний поштовх історії. Для них все скінчилося, а для мене біографія Миколи Басюка почалася тільки зараз, по смерті. Я приїхав віддати шану людині, яку ні краплини не жалів, бо героїв нема сенсу жаліти.

Живучи за суспільними правилами з німого віку, ми погано уявляємо, на яких глибоких шарах психіки ці правила керують нашою поведінкою, і яка масштабна суспільна криза потрібна, щоб зламати їх вшиту систему. Коли людина, яка все життя чесно трималася правил, зберігала з оточуючими теплі стосунки, несподівано береться за зброю, значить - у цьому суспільстві йому більше нема до кого апелювати. Значить, серед існуючих легальних структур нема жодної, якій він делегував свою волю, і тому всі вони - апарат насилля над ним.

Микола Басюк ніби спеціально мав усі ознаки людини, яка ні за яких обставин не могла стати терористом: пенсійного віку, провінційний, аполітичний батько двох дорослих дітей. Сумлінний робітник ОАО "Уманьгаз", за три десятиліття старанної праці дослужився до керівника газонаповнювальної станції, очолював невеликий колектив. Не належав до жодної партії, не рвався змінювати суспільство, просто розливав по балонам рідкий газ і будував, як міг, своє звичайне людське щастя. До самого атентату ніхто не підозрював, що він здатен стріляти, що взагалі колись тримав рушницю в руках.

Новий начальник (депутат Черкаської обласної ради, замголови постійної комісії облради з питань ЖКХ та паливно-енергетичного комплексу, керівник міської організації "Партії Регіонів", голова правління "Уманьгазу") Володимир Мельник почав вимагати, аби Микола Басюк заносив йому гроші. Газонаповнювальна станція - зручне місце, газ - важковловима субстанція, легко випаровується зі звітностей, швидко конденсується в кишенях у вигляді купюр. Та Микола Басюк красти не вмів. За життя він не накрав собі навіть на пишні похорони - старенький "Лаз" із сумними, бідно вдягненими жінками, проста труна, поминки в кафе "Турист" на околиці Умані. Микола Басюк не заносив Володимиру Мельнику грошей, і голова правління повісив на нього борг, великий борг. Щоб розрахуватися хоч трохи, Басюк мусив взяти банківський кредит. Але Володимиру Мельнику кредиту було мало, він пригрозив, що незабаром відбере у підлеглого квартиру. Коли їх конфлікт перейшов у гостру особисту фазу, начальник розжалував Басюка у звичайні слюсарі і поставив охороняти стоянку. Останній місяць життя Микола Басюк намагався вимолити у Мельника милості. Не вимолив.

Врешті, помстив за приниження тим, що єдине рівняє високих і низьких - смертю.

Всі революції мають у собі феномен індивідуального терору. Перш ніж прокидаються маси, перш ніж формуються і кристалізуються нові історичні спільноти, перш ніж суспільство осягне, що за старими принципами жити вже не можливо - прокидаються одиниці. Революція - це масштабний історичний самосуд. Не вірте обмеженим цинікам, які кажуть, ніби революцію можна створити штучно. Штучно можна зробити переворот, змову, провокацію, політичний скандал, але не ситуацію, в якій люди починають судити суддів.

У вчинку Миколи Басюка не було жодної політики, але його ворогом став член владної партії. І зараз я не хочу замішувати політичну пропаганду на горі і смерті світлої людини, але я плакав і бажав горіти в пеклі Володимиру Мельнику і всім його однодумцям, всій його породі упирів. Будьте ви, суки, прокляті. Будьте навіки прокляті, і прокляте будь ваше криваве багатство, хай воно горем обернеться вам і тим, хто його успадкує після вас.

Миколу Басюка поховали на кладовищі неподалік селища Іваньки, - без схилених прапорів, без салютів, без кортежів. Це було одне з найзначніших видовищ, які мені довелося бачити за життя.

Спи спокійно, герой"
Дмитро Різниченко

[Diomyd]

"Минулої неділі я ридма ридав на похороні людини, з якою не був знайомий, про яку за день до того взагалі не чув, і навіть поховавши, так і не побачив її обличчя - в труні половину голови їй замінив скручений рушник і чорна в'язана шапка.



Людину звали Микола Басюк, йому було 63 роки. У п'ятницю, 18 січня 2014 року, зранку, він зайшов в кабінет свого начальника і впритул розстріляв того з обрізу мисливської рушниці, а також поранив у плече головного бухгалтера, яка встигла втекти. Після чого забарикадувався в кабінеті, просидів один на один з трупом ворога чотири години і застрелився сам.

Через день його назавжди проводжали родичі, численні друзі, сусіди та колеги (колишні й нинішні - ті, що не побоялися можливих дисциплінарних висновників за такий демарш). Мені було соромно перед цим натовпом - вони плакали за близькою людиною, а я приїхав, бо почув поки що тихий, але чіткий, однозначний поштовх історії. Для них все скінчилося, а для мене біографія Миколи Басюка почалася тільки зараз, по смерті. Я приїхав віддати шану людині, яку ні краплини не жалів, бо героїв нема сенсу жаліти.

Живучи за суспільними правилами з німого віку, ми погано уявляємо, на яких глибоких шарах психіки ці правила керують нашою поведінкою, і яка масштабна суспільна криза потрібна, щоб зламати їх вшиту систему. Коли людина, яка все життя чесно трималася правил, зберігала з оточуючими теплі стосунки, несподівано береться за зброю, значить - у цьому суспільстві йому більше нема до кого апелювати. Значить, серед існуючих легальних структур нема жодної, якій він делегував свою волю, і тому всі вони - апарат насилля над ним.

Микола Басюк ніби спеціально мав усі ознаки людини, яка ні за яких обставин не могла стати терористом: пенсійного віку, провінційний, аполітичний батько двох дорослих дітей. Сумлінний робітник ОАО "Уманьгаз", за три десятиліття старанної праці дослужився до керівника газонаповнювальної станції, очолював невеликий колектив. Не належав до жодної партії, не рвався змінювати суспільство, просто розливав по балонам рідкий газ і будував, як міг, своє звичайне людське щастя. До самого атентату ніхто не підозрював, що він здатен стріляти, що взагалі колись тримав рушницю в руках.

Новий начальник (депутат Черкаської обласної ради, замголови постійної комісії облради з питань ЖКХ та паливно-енергетичного комплексу, керівник міської організації "Партії Регіонів", голова правління "Уманьгазу") Володимир Мельник почав вимагати, аби Микола Басюк заносив йому гроші. Газонаповнювальна станція - зручне місце, газ - важковловима субстанція, легко випаровується зі звітностей, швидко конденсується в кишенях у вигляді купюр. Та Микола Басюк красти не вмів. За життя він не накрав собі навіть на пишні похорони - старенький "Лаз" із сумними, бідно вдягненими жінками, проста труна, поминки в кафе "Турист" на околиці Умані. Микола Басюк не заносив Володимиру Мельнику грошей, і голова правління повісив на нього борг, великий борг. Щоб розрахуватися хоч трохи, Басюк мусив взяти банківський кредит. Але Володимиру Мельнику кредиту було мало, він пригрозив, що незабаром відбере у підлеглого квартиру. Коли їх конфлікт перейшов у гостру особисту фазу, начальник розжалував Басюка у звичайні слюсарі і поставив охороняти стоянку. Останній місяць життя Микола Басюк намагався вимолити у Мельника милості. Не вимолив.

Врешті, помстив за приниження тим, що єдине рівняє високих і низьких - смертю.

Всі революції мають у собі феномен індивідуального терору. Перш ніж прокидаються маси, перш ніж формуються і кристалізуються нові історичні спільноти, перш ніж суспільство осягне, що за старими принципами жити вже не можливо - прокидаються одиниці. Революція - це масштабний історичний самосуд. Не вірте обмеженим цинікам, які кажуть, ніби революцію можна створити штучно. Штучно можна зробити переворот, змову, провокацію, політичний скандал, але не ситуацію, в якій люди починають судити суддів.

У вчинку Миколи Басюка не було жодної політики, але його ворогом став член владної партії. І зараз я не хочу замішувати політичну пропаганду на горі і смерті світлої людини, але я плакав і бажав горіти в пеклі Володимиру Мельнику і всім його однодумцям, всій його породі упирів. Будьте ви, суки, прокляті. Будьте навіки прокляті, і прокляте будь ваше криваве багатство, хай воно горем обернеться вам і тим, хто його успадкує після вас.

Миколу Басюка поховали на кладовищі неподалік селища Іваньки, - без схилених прапорів, без салютів, без кортежів. Це було одне з найзначніших видовищ, які мені довелося бачити за життя.

Спи спокійно, герой"
Дмитро Різниченко

[GoshaD]

Про хлопчика,которого менты голым заставляли позировать, тоже гневно и очень с надрывом пишут. А на самом деле что там было очень не хочется знать и неудобно писать писакам ибо за это грошей не дадут.
Как же эти журналюги правдорубы однобоко голодны и продажны((

Про долги начальника газонаполнительной станции очень уж коротенько но за свои слёзы многовато...
Странно очень и подло на месте журналиста трагедию эту пиарить в такое смутное время.
Мало огня и дыма и смертей молодых ребят?

[Клоун]

Стран в мире много,но Украина стала для запада любимым детём
Это серьёзно, они прониклись и полюбили Украину.
Украинские события, украинцы, очаровали цивилизованный мир.
Так и у людей бывает к чужим детям

[GoshaD]

поменял бы что-то в рецептуре ,Коун.

[cesna]

Стран в мире много,но Украина стала для запада любимым детём
Это серьёзно, они прониклись и полюбили Украину.
Украинские события, украинцы, очаровали цивилизованный мир.
Так и у людей бывает к чужим детям

Украина для многих стран сегодня - лакомый кусок на завтрак....

[Гойко Митич]

Украина для многих стран сегодня - лакомый кусок на завтрак....

Мы все умрем?