Олег Тягнибок:
Як бачимо, режим Януковича вже "відзначився" в новітній історії таким витвором, як вибіркове "правосуддя" над політичними опонентами. Наслідки цього "покращення", імовірно, розгрібатиме не одне покоління. Бо хіба не це вибіркове "правосуддя" нерушимою колодою загатило Україні шлях до європейського дому? Тепер на наших очах вилуплюється свіжий феномен доби – така ж вибіркова "люстрація". І знову ж таки – як інструмент розправи над політичними противниками – вишукувати бодай якусь тріску в оці опонента, аби від власних колод увагу людей відволікати...
Для розшуку цих трісок і всі архіви враз відкриють, і свідчення необхідні "організують". Ірини Фаріон, кажете, біографію кров з носа дослідити необхідно? Аякже. Це ж, певно, такі, як вона – причина всіх наших бід!
Може, це Фаріон пліч-о-пліч з усією комуно-комсомольською номенклатурою чверть століття країну розграбовувала? Це вона заводи-шахти-пароходи "прихватизовувала" і приватні банки на крадені комсомольські гроші фундувала? А може, вона, як ті "червоні директори", аби первинний капітал нагромадити, цехи на брухт пиляла, людям зарплати шинами видавала, інженерів із "кравчучками" по світу пускала?... Ні.
Чи може, Фаріон, укупі з чиновництвом ще брежнєвського гарту, грибом приростала до крісел Кабміну чи бодай задрипаної районної адміністрації? Це вона там корупцію на промислові рейки ставила і державні бюджети пиляла? А може, вона має щось спільне з тими совками-держимордами, що чиновницько-ментівську сваволю в країні розплодили?... Знову ні?
Може, вона разом із мережею агентури КГБ державні інтереси України коли-небудь здавала? Або труп СССР палко реанімувала – ювілеї комсомолу на державному рівні готувала, червоні прапори легалізувала, пам'ятники організаторам Голодомору дбайливо охороняла? А може, Фаріон, прости Господи, "русскій мір" насаджувала – нашу мову, історію паплюжила, інформаційний простір русифікувала, українське кіно чи книговидання нищила?... Ні – якраз навпаки!
Так отож. Ясно як день: уся ця щуряча метушня по архівах – ретельно спланована кампанія політичного гоніння, яка з поняттям "люстрація" має стільки ж спільного, як Микола Азаров з Іриною Фаріон. На ділі це – спроба влаштувати публічне судилище над, без сумніву, однією із найяскравіших і найпотужніших особистостей сучасної української політики.
Социальные закладки