|
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
конгрессмен Стив Израиль? це вже смішно)
а вообще-то укр. писатели, если и могут появиться, то только лет через 20 (правда к тому времени великая селюкия изменит границы), так же как и ыстынные националисты укр. ибо что писатели, что националисты, если старые (18-19 вв) сосали/писали сугубо на бабки России/Австрии, нынешние в- таки все "резко прозревшие" коммунисты/комсомольцы/пыонеры, только в отличие от российских политиков/писателей - очень огорчаются, когда их прошлое вспоминают. Ну ничего, скоро они все в "коренные" шляхтычи запишутся))) как будет коньюктура))
Партизаню.... "Пришел, убил, ушел" (с) Д.Давыдов, 1812
А ТУТ ПРОДОЛЖАЕТСЯ ДИСКУССИЯ НА ВЫСОЧАЙШЕМ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОМ УРОВНЕ!!!
Соратників та брата Маркова оголосили в розшук
В Україні оголошений в розшук молодший брат колишнього народного депутата Ігоря Маркова, повідомили в МВС.
Згідно з даними міністерства, у розшук також оголошені учасники штурму будівлі обласного управління міліції 22 жовтня, серед них - члени партії «Родіна».
Також, міліція розшукує тимчасового лідера партії «Родіна» Вадима Савенка, який зареєструвався як кандидат у народні депутати по округу № 94 у Київській області.
У розшуку також охоронець Ігоря Маркова Андрій Курлов, депутати міськради Сергій Кушнір та Леван Самхарадзе.
Усім їм інкримінують діяння, передбачені частиною 3 статті 296 КК - хуліганство, поєднане з опором представникам влади.
Тим часом, як повідомляє місцеве видання «Думська», Олег Марков перебуває у Москві.
Нагадаємо, позбавленого мандата народного депутата Ігоря Маркова затримали 22 жовтня під час допиту в Одеському обласному управлінні внутрішніх справ. Йому вручили повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 ККУ – хуліганство. Маркову інкримінують організацію і побиття учасників пікету біля Одеської обласної адміністрації проти встановлення у місті пам'ятника Єкатерині ІІ в 2007 році.
Уніч проти 23 жовтня Маркова доправили до Києва. Печерський райсуд Києва обрав для Маркова запобіжний захід у вигляді арешту до 20 грудня. Апеляційний суд не задовольнив скаргу захисту Маркова щодо арешту.
И какая реакция будет теперь?
Ірина Фаріон: «Нас ніхто не стріляє за цю правду. То чому ми не маємо її ширити?»
Ірина Фаріон – одна з найбільш неоднозначних жінок української політики. Одні її щиро люблять, інші – не менш щиро ненавидять.
Після зустрічі із полтавчанами Ірина Фаріон дає інтерв’ю журналістам. Відбувається воно у досить неформальній обстановці і триває близько двох годин. За цей час журналісти встигають задати усі питання, які приходять їм у голови. Відповідає Ірина Фаріон розгорнуто і цікаво. При цьому демонструє свої, без перебільшення, академічні знання.
- Як виховати патріотичну і націоналістичну дитину в умовах російськомовного і суржикомовного суспільства?
- Патріотизм – це зі сфери почуттів. Націоналізм – це зі сфери політичної побудови держави. Це є з різних регістрів, понять. Мені дуже смішно зараз з деяких країн Західної Європи, які дістають нервових тік на наше розуміння націоналізму. Вважаючи, що патріотизм – це добре, а націоналізм – це щось інше. То я їм бажаю… книжки мудрі просто читати і не бути зашореними своїми псевдо цінностями.
Щодо дитини. Відповіді на ці запитання – у нашій історії. Як було цій дитині, маленькому хлопчику такому кучерявому, який називався Маркіянко Шишкевич. У нього в метриці було написано, що він Маркіянус. По-польському. На дворі звучала польська. Вдома звучала польська. Перші любовні віршики були польською мовою. Але коли він став юнаком і його викинули із духовної семінарії…, він пішов у бібліотеку і читав класні книжки про питому історію, руську історію. Це зробило його українцем у абсолютно полонізованому Львові. Щось цьому чоловікові не завадило вперше вийти на амвон церкви Юри і виголосити промову руською мовою, а не польською.
Тобто, якщо ми хочемо виховати яскравих індивідуальностей, чарівняток, які нам дав Господь, ми мусимо їм пояснювати, що життя – це боротьба. Це не казка про чарівну королеву, про принца.
- Чи може у країні, де більшість мешканців мають невизначено-соціалістичні погляди, стати президентом націоналіст?
- Соціологія показує, що може. Зараз націоналіст Тягнибок за рейтингами випереджає регіонала Януковича. Взагалі, не треба ворожити. Нам треба іще до 15-го року дуже серйозно із самими собою працювати. Ситуація може бути абсолютно непередбачувана і незбагненна. Це так, як з розпадом Совєцького Союзу – хто вірив, що він безкровно розпадеться? Хто вірив, що Партія регіонів забере мандат в українофоба виродка Маркова? Тому, каже християнство – вірою своєю будете спасені. Я сьогодні багато про це говорила, що найбільше шкодить нам зневіра у нашу перспективу, класну перспективу…
Малими кроками до великої мети. Побудова української держави – це не спринтерський біг. Це марафонський біг. Це дуже довга дистанція. Це навіть не дистанція, яка називається твоє життя. Це дистанція – життя кількох поколінь. Українці поневолені: Галичина – 1387, поляки нас завоювали, вас тут москолота 1654. Люди добрі, сімсот років не було держави – звідки має взятися державницьке мислення?
http://exo.in.ua/?page=new&id=24897
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації)
Фаріон дійсно більше не політик, а філософ, письменниця, викладачка.... вона говорить так цікаво, що заслухаєшся... є такі люди..яскраві, розумні!
МОВНЕ ПІКЕ ЗДИЧАВІЛОГО РЕКТОРА.
Нещодавно до мене звернулися студенти першого курсу літакобудівного факультету Національного аерокосмічного університету "Харківський авіаційний інститут" з проханням вплинути на керівництво вишу, що по-дикунському ставиться до державної мови.
Свідомі і вільні студенти повідомляють, що керівництво літакобудівельного факультету перешкодило їм складати модулі українською мовою, а також узяти участь у щорічному студентському культурно-мистецькому конкурсі "Мова – твого життя основа". У відповідь від викладача катедри технологій виробництва літальних апаратів вони почули, що "Харків – це російська територія, тому їдьте собі до Львова і там командуйте". Направду, цей горе-викладач, мабуть, найкращий учень кернесодобкіних і застряг своїм печерним мисленням у чорносотенно-шовіністичній добі. Варто сфотографувати його писок, аби поспоглядати цей викопний решток московського шовінізму та українофобії. Благо, світлі молоді люди дають реакцію на це дикунство.
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації)
Социальные закладки