
Сообщение от
bayard
Однак, як бачимо, офiцiйна радянська статистика свiдчить про безпосередню участь в опорi або активну допомогу повстанцям понад 300 тис. соцiально осiбних мешканцiв регiону, тобто справдi масовий характер руху, залученiсть до нього доброї частини самостiйного населення.
За статистичним даними КДБ УРСР, в 1972 р. тiльки в Укранi мешкало 132 тис. учасникiв руху ОУН та УПА й «активних соратникiв», до 40% з яких «лишаються на ворожих позицiях», встановлюють зв’язки з учасниками руху «шiстдесятникiв» (на серпень 1981 р. КДБ УРСР тримав у полi зору понад 75 тис. колишнiх повстанцiв).
У ньому брали участь представники всiх верств населення. Зокрема, в 1950 — перши три мiсяцi 1951 рр. тiльки в Станiславськiй областi правоохороннi органи викрили 103 легальнi осередки ОУН, з них 69 — у колгоспах, 7 — у навчалъних закладах, 10 — у лiсовiй промисловостi. Разом вони об’єднували 677 учасникiв, серед яких 7 голiв колгоспiв, 56 голiв селищних рад, 53 вчителi, 40 колгоспних посадовцiв, 35 комсомольцiв, 8 бiйцiв самооборони, 84 учнiв i студентiв50.
Водночас, як i в багатьох випадках за подiбними озброєними рухами в iнших регiонах свiту, спостерiгались численнi факти порушення його учасниками норм гуманностi в поводженнi з противником цивiльним населенням (насамперед — фiзична лiквiдацiя й залякування некомбатантiв: представникiв владних i партiйно-комсомольських органiв, активiстiв радянiзацiї, колективiзацi, прихильникiв радянськоi влади, вбивства вiйськовополонених, учасникiв конкурентних нацiонально-патрiотичних органiзацiй; репресiї за етнiчною або регiональною ознаками; примусове вилучення в населення за-собiв забезпечення життєдiяльностi; насильство пiд виглядом противника; застосування тортур тощо й самими учасниками визвольного руху (сум-нозвiснi «чистки», якi проводила СБ у лавах УПА та пiдпiлля ОУН).
Це саме притаманне й радянськiй сторонi, сама репресивна полiтика якоi створювала передумови для жорсткого опору населення. Крiм масових реп-ресивних акцiй влади, особовий склад радянських силових структур, окремi представники органiв влади та КП(б)У, парамiлiтарнi формування коїли численнi вбивства й утиски некомбатантiв пограбування, згвалтування, вдавались до iнших грубих порушень невiддiльних прав людини. Запроваджували протизаконний механізм колективно вiдповiдальності, застосовували тортури та морально-психологiчний тиск, поширилося використання спецформувань, що чинили беззаконня пiд виглядом повстанцiв (агентурно-бойовi групи, «легендоване пiдпiлля ).
42ЦдАГОУ. — Ф. 1. — Оп. 20 — Спр.117. —Арк. 33
43дА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 100. — Спр. 6. — Арк. 55.
44Там само. — Ф. 13. — Спр. 490. — Арк.. 197.
45Там само. — Ф.2. — Оп. 26. — Спр. 2. — Т.2. — Арк. 9.
46Шаповал Ю. Украiна ХХ столiття особи та подiї в контекстi важкої iсторiї.
— К.: Генеза, 2001. — С.48
47Чёрная книга коммунизма. Преступления, террор, репрессии. — М.: Изд— во <Три века истории>, 1999. — С.226, 233.
48ДАСБУ. — Ф.2. — Оп.26. — Спр. 2.— Т.2. — Арк.1О.
49Там само. — Ф.16. — Оп.7. — Спр. 69. — Арк. 4, 219.
50Там само. — Ф.2. — Оп.102. — Спр. б. — Т7. — Арк. 21.
51Авторська класифiкацiя походження документальної бази вивчення про-блеми в цiлому збiгається з точкою зору вiдомого українського археографа.
52Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
53Там само. — Оii.1. — Спр. 233.
54Там само. — Спр. 224, 226. 227, 229, 233, 234, 238, 243; Оп. 2. — Спр. 118.
55Там само. — Сир. 87, 225, 233.
56Там само. — Ф. 3834. — Оп.1. — Спр. 1.
57Там само. — Ф. 3836. — Оп. 1. — Сир. 29, 30.
56Там само. — Ф. 3837. — Оп. 1. — Спр. 2.
59Там само. — Ф. 3838. — Оп.1. — Спр. 3, 14, 24, 25, 44, 55, 56, 80 а,59, 95.
Социальные закладки