| ||
Тема: Український націоналізм
Плювати Шевченко хотів на ваш "русский язик" з яким ви носитеся як з писаною торбою.
Скажи иванови Федерци не хай винъ до мене напише письмо окреме - та тилько не по московскому а то читать не буду - Кланяйся ему.
Ще посылаю вамъ кацапськи вирши своеи роботы.
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Охъ якъ би то мыни можна було прыихать до Соловья, весело-бъ було та не знаю спиткалы мене прокляти кацапы такъ шо не знаю якъ и выпручаця.
На виды и на людскій бытъ текстъ буду самъ писать, або Кулиша просытыму, а на исторію потурбуйтесь будьте ласкавы вы писать, тры лысточки въ годъ, тилько по нашому щобы тямилы безглузди кацапы.
Бувъ я уторікъ на Украіні - бувъ у Межигорского спаса, и на Хортиці, скрізь бувъ і все плакавъ, сплюндровали нашу Украіну, катової віри, німота зъ Москалями; - бодай вони переказилися.
Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають. (с)
Ба, ей шо в Польше спокойно не живется?
Шлюхевича забыли, но там и вспоминать нечего..так серое и грязное пятно в истории
как шо, ясно же дело, Маськву
Более того, я приводил ссылочку, где галичанские прихвостни пытаются подмазаться к чужой истории, мол, как они помогали голодающим левобережной и это в конце июля 33-го только какой-то там комитет создавши, феерично
Буга га га, опять шляпа без лица вляпалась. Ну не знаешь ты термина шевченковского "москаль" ну хоть бы уж не городила огорода по этому поводу.
Она должна себе сделать сэппуку, после того как поймет, что самые сокровенные вещи( а это и есть личный дневник), Шевченко писал на русском языке.
дык согласно твоему посту он сам их читать не хотел ?...блин,ну идиотическая ситуация...если следовать свидомытским сказкам
теперь к баранам,хотелось бы увидеть скан этого письма:
.http://kiev.convdocs.org/docs/89/index-407845.html.Скажи Иванови Федёрци нехай винъ до мене напише письмо окроме та тилько .... (не разобрано), а и читаты не буду. Кланяйся ему.
шо то мне подсказывает очередной свидомый чес....потом ты эту половинку мозга победил.Гордись....мне почему то не приходит в голову в ежедневник писать на мове...Я сам писав щоденники російською і що з того?
Наприклад цей вiрш:
РОЗРИТА МОГИЛА
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала... Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі. /253/
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».
Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась.
Критика та аналiз цього твору Ви можете легко знайти, наприклад:
«Розрита могила» — медитативна елегія Шевченка, перший зразок його політичної поезії. Вірш написаний у селі Березань Переяславського повіту Київської губернії в маєтку українського фольклориста та етнографа П. Лукашевича 9 жовтня 1843 р. і є найранішим твором із альбому чистових автографів «Три літа» (ІЛ, ф. 1, № 74, арк. 10 — 11). Першодрук у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859. — С. 19 — 21). Фактична основа, на якій виник твір, дуже широка й вагома: в гірких роздумах поета над долею батьківщини відбилися події її історії та сучасності, враження від поїздок по Україні 1843 р. Шевченко називає у вірші ту глибинну причину, яка зумовила кризовість становища України. Її він бачить в історичній помилці Богдана Хмельницького — підписаному ним 1654 р. акті злуки України з Росією, що обернувся для українського народу ліквідацією його здобутків на шляху до створення національної держави, неволею (кріпацтвом), руїною. Трагічну картину руїнницького наступу російського імперіалізму на Україну Шевченко будує на реальних фактах — у вірші йдеться про передачу німецьким колоністам земель Запорозької Січі після її зруйнування 1775 р. військами Катерини II (перші єврейські землеробські колонії на півдні України з’явилися дещо пізніше — на початку XIX ст. і довго не протримались); про знищення козаків у болотах біля Фінської затоки, куди їх було заслано копати канали й розчищати місце для Петербурга Петром І після поразки війська Мазепи у Полтавській битві 1709 р. та падіння гетьманської столиці Батурина; про розкопки могил на території України. Найтяжчим наслідком російського поневолення України Шевченко вважав духовний занепад народу, численні випадки нехтування національних інтересів з корисливою метою українцями-«перевертнями», прислужниками царизму, яких через рік у посланні «І мертвим, і живим...» поет назве дуже точно — «грязь Москви». У вірші «Розрита могила» Шевченко ще прямо не ставить проблему визволення України від поневолення, проте ця ідея, як і ідеї відродження українського національного почуття, української державності неодмінно виникають у свідомості читача цього твору.
Социальные закладки