Одна з найбільш обговорюваних тем в українському політикумі. Ділимося міркуваннями, роздумами, баченням майбутнього українського націоналізму. Тема не для сварок і звинувачень один одного, а для змістовних роздумів по сабжу.
|
Одна з найбільш обговорюваних тем в українському політикумі. Ділимося міркуваннями, роздумами, баченням майбутнього українського націоналізму. Тема не для сварок і звинувачень один одного, а для змістовних роздумів по сабжу.
Последний раз редактировалось alinaz8; 20.09.2013 в 08:37.
Хорошая шутка, особенно смешно именно в Вашем исполнении.для змістовних роздумів по сабжу
Разве на эту тему тем на ОФ мало?
Боже, храни Одессу! (с)
Для мене український націоналізм почався не з Міхновського чи Донцова, а з Сціборзького, Андрієвського, Онацького та інших теоретиків, які друкувалися з 1928 року в журналі "Розбудова Нації".
ПС: всі номери з 1928-1934 доступні для завантаження тут.
Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають. (с)
дякую! це скани газети того часу??!! якість гарна...читати легко? обов"язково скачаю... навіть якось дивно читати газету таку давню, а не передрукований матеріал...додається відчуття історичної вагомості... До речі день народження Дмитра Донцова буде 30 серпня... 130 років! Багато хто не знає, що ідеолог українського націоналізму не западенець, а навіть навпаки)) народився у Мелитополі....
Це скани, якість більш-менш нормальна. Знаю, південь дав українському націоналізму багато цікавих особистостей. До речі, часто, коли мені кажуть, що " я б хотел быть патриотом Украины, националистом, но я плохо владею украинским, живу в такой среде, училась в русской школе", я просто приводжу приклад листа Олени Теліги до Дмитра Донцова:
Але зараз я працюю над своєю рідною українською мовою, яку я, на жаль, знаю дуже недавно і над якою мені прийдеться багато попрацювати, щоб володіти нею як рідною.
Ніколи не пізно починати, не зважаючи в якому середовищі людина росла.
ПС: попереджуючи спроби модераторів чи тролів злити цю тему разом з "фашизмом" зразу даю скан про відмінності між українським націоналізмом і італійським фашизмом:
![]()
Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають. (с)
так... Гарібальді... у нього було багато закликів, які саме націоналістичні... якщо дивитись ширше, то будь який борець за незалежність своєї країни є апріорі націоналістом... а інакше ніяк...
Вот темка-то.... Идеальная парочка соревнуется в восхвалении нациков. "За что кукушка хвалит петуха? За то, что хвалит он кукушку..."
Начнем с лидера
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
Всі знають вулицю Академіка Заболотного...видатний вчений-біолог, який рятував світ від чуми і холери, вводячи собі їх бактерії.. А це Семен Заболотний отаман національного антибільшовицького повстанського руху на Одещині (1918–1922)... Він племінник академіка Данила Заболотного...Коли його оточили чекісти, він відмовився здаватися, тоді чекісти застосували відому тактику — зігнали заручників з числа мирних жителів, пообіцявши їх розстріляти. Виходу у Заболотного не залишалося і він здався. Невдовзі він був страчений.Знаю, південь дав українському націоналізму багато цікавих особистостей.
Про Семена Заболотного можна прочитати у книжці Сергія Богана "Повстанці Одещини і Придністров'я", презентація якої відбулася нещодавно
![]()
Последний раз редактировалось alinaz8; 27.08.2013 в 20:16. Причина: фото
И эта достойна засветиться на первой странице
![]()
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
Почитаю. Про таку книгу не чув.
Двотомник Юрій Липи в djvu-форматі. Цікаво, особливо "Чорноморська доктрина".
Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають. (с)
декілька слів про Гарібальді
Джузеппе Ґарібальді присвятив життя "боротьбі за Італію об'єднану і вільну від деспотизму". Боротьба італійців за волю повинна була, на думку Ґарібальді, вестися силами всього народу, тобто всієї нації, і він не раз говорив про неї як про боротьбу, у якій замовкають приватна ненависть і розбрати, і "усі класи громадян подають один одному руки... щоб захищати загальний будинок - свою батьківщину". Він був прихильником об'єднання не тільки народу усередині країни, але також дружби між різними націями, про що не раз говорив у листах і спогадах, і що довів своїм прикладом, борючись за республіки Уругвай і Ріу-Гранде в Південній Америці, а також беручи участь у франко-прусській війні на боці республіканської Франції. Через усе життя Ґарібальді проніс віру в братерство народів і право на національне самовизначення, ідеї, що отримали широке поширення в другій половині XIX ст.
Сергій Боган 24-го серпня на День Незалежності презентував цю книгу. ЇЇ немає у мережі. Цікаво, що історик далі буде розбиратися з темою окупації Одеси румунами. Він робить дослідження не тільки на основі документів, а їздить по селах і спілкується з людьми, які жили у той час.Почитаю. Про таку книгу не чув
Что же ты не выделила "віру в братерство народів"?
Я тебе сама отвечу: это то, что отличает Гарибальди от украинских наци, от которых пользы ноль, но разжигания межнациональной розни выше крыши.
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
Социальные закладки