| ||
Вы сейчас говорите о "государственном патриотизме" - давнем изобретении властных элит и так активно пропагандируемом кремлевскими идеологами. Но речь идет скорее о патриотизме в его классическом понимании:
и о другом, этническом понимании патриотизма, который скорее можно назвать национализмом.Патриоти́зм (греч. πατριώτης — соотечественник, πατρίς — отечество) — нравственный и политический принцип, социальное чувство, содержанием которого является любовь к Отечеству и готовность подчинить его интересам свои частные интересы.
Патриотизм предполагает гордость достижениями и культурой своей Родины, желание сохранять её характер и культурные особенности и идентификация себя с другими членами народа, стремление защищать интересы Родины и своего народа.
Так что не надо о "государстве" и любви к нему! Отечество - это понятие далеко не идентичное понятию "государство".
Теперь о любви к Родине, к Отчизне. Не думаю, что нормальный человек любит свою маму только ПРИ УСЛОВИИ и до тех пор, пока она обеспечивает его безбедное существование и удовлетворяет все его хотелки... хотя и такие ублюдки встречаются!
Любовь - она и есть ЛЮБОВЬ, пока она безусловная!
В своих принципах п.1. "Украина превыше всего" РУН как раз и провозглашает эту БЕЗУСЛОВНУЮ ЛЮБОВЬ к своей стране, основной составляющей которой и является ее НАРОД! Но уж никак не к "государству", которое является его, НАРОДА, обслугой.
Как чудно, что Вы, Всевышний, почтили нас, убогих, своим анализом... Не парьтесь! Ветка была поднята мной для выяснения "конъюнктуры политического рынка" Одессы. 6 с лишним тыс. приверженцев русскоязычных УКРАИНСКИХ националистов (РУН) только в украинском сегменте Инета и около 100 человек, поддерживающих их идеологию в Одессе при практически полном отсутствии информации о них - это достаточно внушительная политическая сила в начале своего существования. Вам не кажется?
Когда я курю - я убиваю в себе лошадь...
ну вот видите,а Вы говорите демагогия.Стоит только себе позволить не стать ни на одну сторону и сразу враг и тут же противоречие и утверждение о какой то дискуссии,так что нейтралитета не получится а будет как в том кино-" красные пришли ,грабють....белые пришли-грабють".А жаль,когда неплохую в принципе идею тупо затаптывают в грязь не вымытыми ботинками. Я имею в виду не Вас а последующие комментарии на Ваш пост.Так что пока вместо "дисскуссии" одни кричат "бандеровцы",вторые "москали". А темку то я внимательно прочитал,но скажите все таки мне? Не лучше ли обсуждать данную тему на сытый желудок.Надежда была очень большая в 2004г,но в итоге все утонуло в так называемых "дискуссиях".Сегодняшнее ворье уже не дискуссирует,поняли к чему это может привести.Так что я остаюсь при своем.По барабану какого цвета власть.ПУСТЬ ПЕРЕСТАНУТ ВОРОВАТЬ,дадут жить людям,а потом хоть серобуромалиновые, главное что бы откровенно тупых ,не буду называть имен, во власти не было,а то самую хорошую идею обгадят так что после этого и смотреть в эту сторону никто не захочет.
Нашла в гугле:
Бен, Одеса, 27 років
Хоча я сам не українець, я хотів би сказати, що я підтримую ваш проект “Крута Україна” Мені дійсно приємно бачити, що молоді українці люблять свій рідний край та пишаються ним. Я народився в Англії, та вперше приїхав в Україну 4 роки тому. Колись, я мав бажання вивчати російську мову, тому що, як я тоді вважав, мені було б корисно знати ту мову, якою користуються у всіх країнах колишнього Радянського Союзу.
Однак, я швидко зрозумів як важливо Україні мати свою рідну мову, і тому я вирішив вивчати її в місті Рівному, в якому я жив у той час. Після Помаранчевої Революції був такий оптимізм в країні. Нам здалося, що все можливо, що нарешті Україна може розвиватися як вільна держава. Але протягом минулих чотирьох років все змінилося. На жаль, колишнього оптимізму вже немає. Люди розчарувалися. Ніхто не знає, що чекає Україну. Я думаю, що нам пора стояти знову за Україну, за її свободу. Нам пора поважати Україну та розуміти, що вона вільна, що вона має свою ідентичність. Нам не потрібно бути байдужими до тих проблем, які є в Україні. І мені здається, що одна із найбільших проблем у тому, що багато українців ще не знають, що насправді означає бути українцем, та мати любов до України. Мабуть їм просто все рівно.
Ви можете уявляти собі, як мені дивно коли я йду вулицями Києва, і навколо мене я чую лише російську мову. Слава Богу, що вже багато людей в столиці розмовляють державною мовою, але все такий, це меншість. Я добре розумію, чому це так. Існують декілька історичних причин. Але я мушу сказати, що мені трошки сумно через це. Якщо ми бажаємо створити український менталітет в Україні, ми особисто маємо виконати певні практичні кроки, щоб досягнути це. Система освіти допомагає в цьому, але цього не досить. Якщо ми байдужі, то зможемо втратити все. Можна бути патріотом своєї країни та одночасно поважати інші країні.
Тепер я розумію, що українська мова є основою української свідомості. Я сподіваюся, що більше українців зрозуміють це. Я знаю, що це вибір кожного, але я хочу підбадьорювати вас; Якщо я можу розмовляти українською, тоді ви можете. Якщо я люблю Україну, тоді ви можете любити її також. В моїй країні багато людей забувають про патріотизм і національну свідомість. Не будьте такими як вони!
Любіть Україну!
Последний раз редактировалось catch 22; 22.08.2013 в 20:13. Причина: не дописаноопечатка
А еще -цитаті из Шевченко, полностью вряд ли кто будет читать:Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
І ще трохи:І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Тарас Григорович Шевченко
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
А найкраще за все було б прочитати всього вірша, бо він, на мою думку, надсучасний! а ось ще до теми нашої дискусіі:І в слав'янофіли
Так і претесь… І всі мови
Слав'янського люду –
Всі знаєте. А своєї
Дас[т]ьбі… Колись будем
І по-своєму глаголать,
Последний раз редактировалось catch 22; 22.08.2013 в 21:07.
Конечно же все крутится вокруг ограничения, навязанного кремлевскими идеологами через подконтрольные им российские и украинские СМИ.
Шаблон выглядит именно таким образом: "Если говоришь по-русски, то ты - русский и просто обязан принадлежать "Русскому Миру"".
И даже свободовцы соглашаются с этой сентенцией... Для меня это странно!
То есть русскоговорящие украинцы просто исключаются "по умолчанию" из своей нации, из своего этноса и типа не имеют права быть украинскими националистами.
Но не стОит забывать, что это "умолчание" навязано нам, как оказалось не сильно-то и дружественными силами из-за стен Кремля, но которые лихо манипулируют сознанием не только безграмотных россиян, но и таких же безграмотных украинцев...
Только понаблюдайте, как даже в этой ветке оппоненты сторонников РУН с легкостью мешают понятия "русский" и "россиянин", "Россия" и "Кремль", "Родина" и "государство"... Воистину от безграмотности до агрессивного украинофобства - один шаг!
Когда я курю - я убиваю в себе лошадь...
це теж російськомовні націоналісти?
У кав’ярні нагрубіянили українцю: інструкція вимагає говорити російською
23.08.2013
У мережі кав’ярень "Кофе Хауз" діє інструкція для персоналу, яка вимагає спілкуватись у кафе російською мовою.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав бізнесмен Іван Філіпович, з яким неввічливо поводились у одній з кав’ярень цієї російської мережі у Києві.
"Офіціантка вперто зі мною спілкувалася російською мовою. Наче б то і нічого страшного, та я не втримався, коли вона кожне моє прохання перекладала на російську мову і просила підтвердити, чи саме це я мав на увазі", - написав Іван Філіпович.
"Тоді я попросив все ж спілкуватися українською зі мною, а не заставляти мене підтверджувати її російський варіант мого замовлення. Вона категорично відмовилася, ба більше того, коли я подякувавши виходив із кафе, працівники навіть собі дозволили посміятися мені вслід. Це заставило мене повернутися і попрохати книгу скарг. І тут я відкрив для себе щось неймовірне", - написав він.
"До мене підійшов молодий хлопчина, працівник кафе і порадив не витрачати час на скаргу щодо української мови, оскільки керівництво практично не реагує на такі скарги, а також насміхається з них", - розповідає Філіпович.
Після цього співробітник мережі показав брошуру, у якій вказано, що згідно стандартів "Кофе Хауз" вони зобов'язані розмовляти російською.
Фото інструкції, зроблені Іваном Філіповичем
"Коли він на одному із тренінгів запитав, чи можна спілкуватися українською і що ця брошюра надрукова для Росії, йому тренер і один із керівників відповіли :"ТОЛЬКО ПО-РУССКИ"! "Здесь (в Україні) всє прєкрасно понімают русскій язик і для 1% "повьорнутих" нікто стандарти мєнять нє будєт!", - зацитував співрозмовника Іван Філіпович.
Інцидент трапився у четвер у кав’ярні, що у "Дрім Таун-2". Як розповів нам Філіпович, він таки залишив відгук у книзі скарг.
"Українська правда. Життя" намагалась взяти коментар у "Кофе Хауз", але номер центрального офісу після довгих гудків обривається.
Редакція готова опублікувати їхню відповідь, як тільки вона буде надана.
Цей пост у соцмережі активно обговорюється. Його вже опублікували 149 разів
Українська правда. Життя
Україна єдина, красива і сильна.
В мирі і любові до своєї землі,
Україна - це ми!
Социальные закладки