| ||
Тема: Фашизм в наши дни
Если будет продолжаться оффтоп, тему закрою.
Доктор Калембет, отбывший пять лет своего лагерного срока, не справился с послелагерной волей и через год покончил с собой, оставив записку: «Дураки жить не дают».
вспомнился фильм Гуськова "Четыре дня в мае"...(сделанный на основе реальных событиях, про стояние в одном ряду...Уж очень неоднозначно все на войне и про войну)
http://ricolor.org/history/rsv/how/fost/
Я не люблю фатального исхода,
От жизни никогда не устаю.
Нацозабоченные хотят провести референдум о лишении Крыма статуса автономной республики и превращении его в Таврическую область.
"Свобода" выступает за всеукраинский референдум как институт, который должен действовать на регулярной основе... Мы требуем вынести на всеукраинский референдум вопрос об отмене автономного статуса республики Крым - это должна быть 27 Таврическая область - и об отдельном статусе Севастополя, который должен стать одним из административных центров Таврической области. Это положение нашей программы. Мы планируем его проведение", - заявил замглавы парламентского комитета по вопросам регламента, депутатской этики и обеспечения деятельности Верховной Рады Украины, член фракции "Свобода" Игорь Швайка.
Он отметил, что "Свобода" инициировала референдум по статусу Крыма и специального статуса Севастополя, "который является рассадником антиукраинских настроений".
"Свобода" добивается сокращения территории Украины" (мнение)
💙💛
Якщо у свободи є ім’я. То це ім’я — Україна! © Урсула фон дер Ляйен
Інтерв'ю, яке взяв в Ірини Фаріон Тарас Марусик.
Ваша поїздка до Одеси відбулася, як відомо, не з першого разу. Раніше певні сили, очевидно, не без відома місцевої влади, перешкодили зустрічі з одеситами. Попри це Ви потрапили до Одеси, продовжили виконувати свій план із презентації книжки "Мовна норма: знищення, пошук, віднова" і, що головне, зустрілися з численною одеською громадо. До речі, в Одесі Ви були вперше?
Так, це була перша поїздка до Одеси - і план я не тільки виконала, я його перевиконала - в тому сенсі, що це була зустріч не просто з Іриною Фаріон, а з ідеологією націоналізму на півдні України. Власне, Одесу слід сприймати як колиску націоналізму, що яскраво підтверджують геніяльні праці Юрія Липи.
Коли Ви кажете про Одесу як одну з колисок українського націоналізму, то Ви, певне, маєте на увазі знамениту працю Юрія Липи "Призначення України"?
Так. Тому невипадково свій блог на "Українській правді" я назвала "До Одеси по "Призначення України". І те, що Одеса залишається однією з колисок українського націоналізму, свідчить не просто величезна кількість людей, які прийшли на зустріч зі мною - понад півтисячі, а десь сотня не змогла потрапити всередину. Є й інше свідчення - акції тих темних сил під приміщенням Одеського культурного центру. І це зрозуміло: будь-яке надяскраве явище, під яким я маю на увазі відродження ідеології націоналізму на півдні країни, викликає надагресивний спротив.
Як було видно з деяких відеоматеріалів, Ваш приїзд до Одеси викликав спротив у певних колах. Мені здається, що з цим пов'язані і пізніші спроби знищити Ваш запис на блозі про одеське "відрядження".
Ці сили - це маргінальні українофобські кола, які живляться не зсередини України, а ззовні, з Московії. Те, що вони виробляли під Одеським культурним центром, свідчить про їхню абсолютну безпомічність і безпорадність. А люди, які проривалися через два кордони міліції, через закидування їх чебуреками, помідорами, яйцями, поливання їх водою - тих людей можна вважати героями. Направду, з таким духовним капіталом (даруйте, що так називаю людей) Україна незнищенна.
З огляду на такий тривалий виступ було, очевидно, багато запитань - як усних, так і письмових. Як би Ви проаналізували ті запитання?
Я не практикую усних запитань - через те, що в залі немає мікрофону і людину не завжди чути. Це питання винятково у письмовій формі. Дуже приємно, що в основному записки стосувалися духовної сфери, в першу чергу української мови. Були також надзвичайно гострі питання, які стосувалися української культури, української церкви, загальнополітичної стратегії розвитку країни, наших взаємин із опозицією. Ось це те, що мені найбільше запам'яталося. Тобто, запитання мали високодуховний характер. Якщо і були записки місцевого спрямування, то ми їх передавали депутатові від Одеси Павлу Кириленкові.
http://www.farion.info/dopysy/publikatsiyi-v-zmi/00002063/
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації)
Социальные закладки