Тема: 
все подписи сделаны вручную, можно было бы писать всё что угодно. Открытки с "родными " надписями похожи на работу с фотошопом. Очередная стряпня провокаторовСообщение от Lexa2007
| ||
все подписи сделаны вручную, можно было бы писать всё что угодно. Открытки с "родными " надписями похожи на работу с фотошопом. Очередная стряпня провокаторов
Последний раз редактировалось ariez; 15.12.2008 в 16:25.
Карта концлагерєй Радянського Союзу
Гулаг 1918 - 1991 рр
http://poltava-repres.narod.ru/mapa/mapa.htm
Совокупные демографические потери от Голодомора 1932-1933 годов в Украине составляют 4,6 млн человек, в частности 3,5 млн из-за катастрофического повышения уровня смертности (прямые потери) и 1,1 млн в результате обвального падения рождаемости (непрямые потери).
Потери, которые учитывают всех нерожденных потомков умерших и тех, кто не успел родиться в результате Голодомора, кто дожил бы до наших дней (при условии последующего некатастрофического вымирания), составляют почти 5,7 млн лиц.
Соответственно, полные кумулятивные потери в результате Голодомора приблизительно можно определить в размере свыше 10 млн человек (4,6 млн + 5,7млн).
http://www.obozrevatel.com/news/2008/11/11/267992.htm
Прямые потери этнических украинцев на территории СССР в 1932-1933 годах составляют, по расчетам эксперта, почти 4,2 млн лиц, в том числе на территории УССР - 3,1 - 3,2 млн.
Там полные кумулятивные потери от набегов татар не подсчитали?
Тяжела и неказиста жизнь непьющего юриста! :)
Докажите.
неудачная шутка. Да и вообще тема невесёлая.Там полные кумулятивные потери от набегов татар не подсчитали?
Это не то чтобы шутка была, имхо такие расчеты все ОЧЕНЬ приблизительны в любом случае, а учитывая наличие заинтересованности нынешней власти в их результате, то их непредвзятость очень сомнительна (((((. Для меня это никак не умаляет значения той трагедии, но и уважения к власти нынешней никак не добавляет!
Тяжела и неказиста жизнь непьющего юриста! :)
вы хотите , чтобы я скопировал изображение и подписал его на свой манер? Я же не харьковский "исследователь"
подобные расчёты делались и другими учёными , я ещё при Кравчуке читал о похожих цифрах. А то что власть наконец стала украинской, честь ей и хвала!Это не то чтобы шутка была, имхо такие расчеты все ОЧЕНЬ приблизительны в любом случае, а учитывая наличие заинтересованности нынешней власти в их результате, то их непредвзятость очень сомнительна (((((. Для меня это никак не умаляет значения той трагедии, но и уважения к власти нынешней никак не добавляет!
Росія не може довести документально, що Голодомору не було - експерт
http://www.unian.net/ukr/news/news-286055.html
Під час Голодомору Закарпаття збирало зерно для голодуючих
Під час Голодомору 1932-33 років закарпатці збирали харчі і відправляли їх на допомогу українцям, повідомила кореспонденту УНІАН співробітниця Управління СБУ в Закарпатській області Наталія ПОПОВИЧ.
За її словами, свідчення цього можна знайти у газетах, які в ті часи виходили на території нинішнього Закарпаття. Усі ці матеріали знаходяться в архівах СБУ і нині, під час вшанування пам’яті жертв Голодомору, виставлені в музеї управління СБУ для ознайомлення.
У музеї також представлено документальні видання, зокрема збірник «Розсекречена пам’ять. Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВС. Цей збірник містить документи радянських органів державної безпеки - Державного політичного управління та Народного комісаріату внутрішніх справ.
«У 1933 році мешканці Закарпаття, яке того часу входило до Чехословаччини, намагалися їжею допомогти українцям, які потерпали від голоду, однак є свідчення таких випадків, коли на кордоні радянські солдати буквально на очах людей спалювали призначене для допомоги збіжжя, вози з пшеницею», - зауважила Н.ПОПОВИЧ.
http://www.unian.net/ukr/news/news-286049.html
Украинской только в вопросе Голодомора? Чего-то меня это не радует, даже не знаю почему?
Тяжела и неказиста жизнь непьющего юриста! :)
Нет, я хочу доказательств, что подписи поддельные.вы хотите , чтобы я скопировал изображение и подписал его на свой манер? Я же не харьковский "исследователь"
Головну роль у геноциді проти українців відігравала неукраїнська команда
Голодомор стався через те, що Україна втратила державність і в ній запанувала ворожа українській нації влада, підпорядкована кремлівському керівництву...
22 листопада в національному Оперному театрі відбувся Форум, присвячений 75-й річниці Голодомору. На цьому Форумі був запланований також виступ професора, Надзвичайного і Повноважного посла України Володимира Василенка. Проте організатори Форму буквально в останній момент скасували його виступ через брак часу. Це єдиний виступ із запланованих, що не прозвучав на Форумі:
Голодомор – масове вбивство українських селян голодом мав цілеспрямований геноцидний характер. Сталінський тоталітарний режим свідомо застосував в Україні систему особливо жорстоких репресивних заходів, за допомогою яких у певний відтинок часу селян позбавляли всіх продуктів харчування та можливостей доступу до їжі.
Мільйони прирікалися на голодну смерть не тому, що були селянами чи громадянами України, а через їхню приналежність до національної групи, яка не лише чинила найбільший спротив комуністичній владі, а й прагнула до державного самовизначення.
Під час Голодомору одночасно з українцями гинули й представники національних меншин України. Але злочин геноциду було спрямовано не проти них, а проти української нації. Голодомор планувався і здійснювався як один з етапів спецоперації проти української нації як такої, оскільки саме вона, а не національні меншини, виступає суб’єктом державотворчого самовизначення і лише вона могла реалізувати право на самовизначення шляхом виходу з СРСР і утвердження незалежної держави.
Напередодні, у ході й після Голодомору відбувалось винищення української провідної верстви, яка могла очолити рух до самовизначення. Як частина української нації, українські селяни, а не представники інших етносів були живильним ресурсом і рушійною силою українських народних повстань і національно-визвольних змагань та відігравали в них чільну роль. Саме тому безпосереднім об’єктом Голодомору став питомий складник української нації – українські селяни, які тоді становили близько 90% сільського населення.
Представники національних меншин України стали невільними і невинними жертвами українського Голодомору не тому, що були росіянами, євреями, поляками, німцями чи болгарами, а тому, що жили серед української нації, проти якої було спрямовано злочин.
Виокремлення українського Голодомору як злочину геноциду аж ніяк не є запереченням злочинного характеру дій комуністичної влади, що спричинили масову загибель селян інших національностей на території РРФСР. Не виключено, що злочинні дії, учинені в той час проти казахів, татар і башкирів також були актами геноциду. Підтвердити чи спростувати це можуть спеціальні дослідження чи офіційні розслідування у Казахстані, Татарстані чи Башкортостані.
Особливістю побудови команди здійснювачів Голодомору є промовиста багатоетнічність учасників злочину. Головні ролі в його ідеологічному забезпеченні, плануванні, організації і здійсненні належали неукраїнській інтернаціональній команді, яка складалася зі Сталіна, Кагановича, Молотова, Мікояна, Постишева, Косіора, Балицького, Хатаєвича, Вегера, Терехова, Реденса та ін.
Проте активними учасниками злочину були й етнічні українці, зокрема ті, що належали до керівного прошарку республіканського рівня, але вони не відігравали ключової ролі в ухваленні та реалізації злочинних рішень – В.Чубар, Г.Петровський, В.Затонський та ін., а також численні виконавці злочину на місцях.
Багатоетнічний склад організаторів і виконавців злочину не є його юридичною ознакою і в жодному разі не може бути підставою для звинувачень відповідних націй – грузинської, російської, єврейської, польської, латиської, чи будь-якої іншої – у причетності до його здійснення.
Голодомор стався через те, що Україна втратила державність і в ній запанувала ворожа українській нації влада, підпорядкована кремлівському керівництву.
Внаслідок геноциду проти української нації українське суспільство стало і все ще значною мірою залишається постгеноцидним суспільством.
Голодомор був катастрофою, для подолання наслідків якої необхідні системні і послідовні заходи, спрямовані на відродження нації, оздоровлення суспільства, зміцнення держави.
Володимир Василенко, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України
http://www.unian.net/ukr/news/news-286281.html
Мільйони прирікалися на голодну смерть не тому, що були селянами чи громадянами України, а через їхню приналежність до національної групи, яка не лише чинила найбільший спротив комуністичній владі, а й прагнула до державного самовизначення.
Документы, подтверждающие Голодомор, как акцию против национальной группы в студию, плз...
Вы увкрены,что он знает это слово?
У Франції в 1947 році вийшла книжечка Віктора Кравченка «Я обрав свободу», де йшлося про організацією Москвою масового голоду в Україні, хоча вона залишилася майже непоміченою. Роман про Голодомор Василя Барки «Жовтий князь», який вперше вийшов у США в 1968 році, був, як не парадоксально, оцінений лише міністерством сільського господарства США, як добре джерело з аграрної історії, але широкого розголосу ця книга тоді не мала. По-справжньому «зашуміло» про український Голодомор у світі в 1970-х роках, коли вийшов «Архіпелаг Гулаг» Олександра Солженіцина, і коли у 1978 році в Нью-Йорку вийшли книга Лева Копелєва, як свідка-комуніста щодо організації Голодомору в Україні.
Американці першими заговорили про організований Голодомор
Справжнім проривом стіни замовчування Голодомору став початок 80-х, коли в Гарвардському університеті започаткували в 1981 році наукову програму досліджень про історію голоду 1932-33 років в Україні.
У 1982 році вийшла майстерна розвідка американця Джеймса Кроула, в якій він розкрив двоєдушність американського журналіста Волтера Дюранті, котрий замовчував Голодомор, будучи кореспондентом «Нью-Йорк Таймс» в Москві у 30-х роках та вихваляв Сталіна і його режим. Публікація Кроула мала широкий розголос у світі.
У 1983 році з’явилася книга американського історика Джеймса Мейса «Комунізм і дилема національного визволення: національний комунізм у радянській Україні 1918-1933 роки». Цей історик очолив цього ж року Комісію Конгресу США з розслідування голоду в Україні 1932-33 років. Він був чудовим знавцем джерел, архівів, ще перед роботою в Комісії організував низку заходів для привернення до цієї проблеми інтересу широкої громадськості.
Тоді, на початку 80-х, тема Голодомору була однією з тих, що підштовхнула уряд США підняти питання прав людини у світі та в СРСР. Тоді ж президент США Рональд Рейган назвав Радянський Союз «імперією зла». Комісія Конгресу США з розслідування голоду в Україні розпочала слухання у квітні 1986 року. Підсумковий звіт розміром у 524 сторінки, який схвалили всі члени Комісії, з’явився у квітні 1988 року і переданий на розгляд Конгресу.
Роботи американських істориків Джеймса Мейса, Роберта Конквеста змусили говорити про український Голодомор увесь світ. Стіна замовчування масового голоду 1932-33 років в Україні була зруйнована. У 1990 році Міжнародна незалежна комісія юристів передала до ООН документ, де поставлено вимогу – визнати голод 1932-33 років в Україні «актом геноциду».
Голодомор – геноцид: за і проти.
Про характеристику Голодомору 1932-33 років в Україні як «геноциду» було сказано прямо вже в 1950-ті роки в книзі Бориса Марченка і Олекси Воропая під назвою «Голодомор-геноцид в Україні в 1932-33 роки», яку перевидали французькою в Парижі до 50-річчя пам’яті жертв Голодомору.
Тобто про «Голодомор-геноцид» в Україні почали говорити відразу ж після ухвалення резолюції ООН про геноцид від 1948 року, в якій формулювання «геноциду» запропонував Рафаель Лемкін, у котрого 49 членів родини загинуло під час Голокосту. Але вся проблема полягає у тому, що Лемкіна змусили в ООН, під тиском представників СРСР і їхніх прихильників, вилучити з визначення геноциду згадку про цілеспрямоване знищення «політичних груп людей» як складову геноциду. Залишилося нинішнє, урізане, поняття геноциду як «дії, здійснювані з намірами знищити, повністю чи частково, якусь національну, расову чи релігійну групу». На це звертає увагу американський аналітик Йона Ґолдберґ, який наголошує: виходить, що масові вбивства селян-українців чи реакціонерів, або просто ворогів колективізації – це можна простити. На відміну від масових убивств представників тієї чи іншої національності, бо перші категорії гіпотетично становлять проблему, а не її вирішення. Врешті-решт: ліс рубають – тріски летять.
Виходить, вказує Ґолдберґ, що радянська влада і червоні китайці уникають обвинувачення в геноциді. І як наслідок – статусу жахливих злочинців, хоча в ХХ столітті вони перебили десятки мільйонів людей. Бо, бачте, їх виправдовує бажання прогресу! Ви лише погляньте, пише Ґолдберг, як росіяни спокійнісінько сприймають обвинувачення в масових вбивствах, але відмахуються, як дідько від ладану, від припущень, що ці злочини здійснені за расовими мотивами.
Це розмежування помилкове, стверджує Йона Ґолдберг. Вбивство є вбивство, незалежно від мотиву – чи це упереджено, чи з метою просвітницьких перетворень. Ба, більше, це розмежування, як пише американський експерт, є надуманим.
Геноцид за расовою ознакою також часто виправдовують його винуватці під маркою боротьби за прогрес. Ґолдберг наголошує, що у час Голодомору російська радянська влада систематично винищувала українську культуру, розцінюючи її як другосортну і таку, що не підлягає збереженню. Американський аналітик наголошує, що і суданські джанджавіди в Дарфурі, і китайські військові в Тибеті також бачать себе «модернізаторами». А хіба Голокост не здійснювали в ім’я прогресу його ініціатори?
І те, що американський Конгрес визнав Голодомор 1930-х років геноцидом українського народу, є одним із знакових явищ для зміни ставлення у світі до Голодомору. У вересні Палата представників ухвалила з нагоди 75-х роковин Голодомору резолюцію, де сказано: Йосиф Сталін та його оточення навмисне створили у 32-33-му роках умови для штучного голоду. Тоді загинуло 10 мільйонів людей. А Сенат говорив про Голодомор як про геноцид іще 5 років тому, в резолюції до 70-ї річниці трагедії.
А хіба цьогорічний висновок Європейського парламенту про масові вбивства українців у 1932-33 роках і характеристика Голодомору як злочину проти людяності далека від справжнього поняття геноциду? Тобто остаточне визначення більшістю країн у світі, що український Голодомор був геноцидом, не за горами, незважаючи на впертий опір нинішнього керівництва Росії. На сьогодні Голодомор у світі визнали злочином проти людяності чи геноцидом уряди чи парламенти вже близько 30 країн, серед яких США, Канада, Чехія, Австралія.
Правда про Голодомор – одна з причин швидкого визнання незалежності України 91-му
Український історик професор Станіслав Кульчицький, який ще у 1989 році відкрито давав оцінку голоду 1932-33 років на основі історичних фактів, якось відзначив, що Голодомор, правда про нього, – стали каталізатором повного суверенітету України. Неспроста, мабуть, фільм режисера Олеся Янчука про голод показали в Україні напередодні референдуму щодо незалежності 1 грудня 1991 року.
Якщо Леонід Кучма намагався переконувати українців, що «державність України виросла з Великої Перемоги 45-го», то Віктор Ющенко заявив, що головним ворогом незалежності України і «нищенням генетичного коду нації» були ті, хто організовував «геноцид проти українців... тодішня влада СРСР, рішення ЦК тієї партії». Президент Ющенко не сумнівається, що пам’ять про Голодомор має бути одним із наріжних каменів суверенітету держави і демократії в Україні. Його заслуга і в тому, що держава має «Закон України про Голодомор 1932-33 років», де чітко відзначено, що це «був геноцид українського народу».
Напередодні 75-річчя пам’яті жертв Голодомору, в німецькому Фрайбурзі відбулася міжнародна конференція з проблем вивчення голоду 1932-33 років в Україні, де одним із висновків стало те, що справжнє вивчення масштабів цього масового вбивства українців лише розпочинається.
Всё......
Опять в транс впал......
С Шамбалой общается...
Да, это не Рио-де-Жанейро!
Эксперт, блин, все уже определил, где "фотошоп", где "очередная стряпня" и самое главное, все "на глаз". А еще, такие эксперты имеют наглость утверждать, что некоторые "зомбированые". Я уже давала эту ссылку, но лично для вас повторюсь. При нажатии на каждую фотографию, дается подробное описание что,где и когда.
п.с. кстати Архив Ф. Нансена, фотографии которого используют украинские "голодомористы", это если вдруг не захотите увидеть сами
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки