
Сообщение от
Bivaliu
Це Ви вірно зрозуміти, а тому, вибачайте, діалог з Вами я припиняю, щоб не тратити свій час і засмічувати форум...
А щодо цього, то сходіть до архіву, чи то купіть собі "полкана" і пустіть його по сліду, бо у свій час тут відпочивав (лікувався) сам Шухевич!!
І це під носом у всього НКВС?!?!
Я впевнений, що слід його "полкан" візьме...
Разом з тим ось Вам: "До кінця 1941 року похідним групам ОУН обох фракцій вдалося створити розгалужену підпільну мережу у всіх південноукраїнських областях, що на той момент опинилися у складі румунської Трансністрії. До речі, це поняття націоналісти не визнавали і всіляко поборювали його використання. Основними завданнями підпільників були пропаганда та захисні акції проти окупаційної влади. Південні землі підпорядковувались Проводу Південних Українських Земель з центром у Дніпропетровську на чолі з Зиновієм Матлою.
В Одеській області було створено 5 окружних проводів, що утворювали Одеський обласний провід. Основною задачею окружних проводів було залучення місцевого населення до боротьби, та створення з них місцевих осередків ОУН. Така діяльність викликала жорсткий супротив румунської влади, через що обласний провід зазнав значних втрат. В умовах суворої конспірації, більшість членів окружних проводів (з Очакова, Котовська, Комінтернівського, Андрієво-Іванівського) змушені були перебратись до Одеси. Лише у Голтському окружному проводі ситуація дозволила залишитись всім членам і продовжити активну діяльність. Згодом, замість окружних були створені районні проводи. Контакти з Головним проводом у Галичині здійснювалися по лінії Одеса – Жмеринка. Тоді ж в Одесу прибув для керівництва обласним проводом Тарас Семчишин.
Засновниками українського націоналістичного підпілля в Одесі були Степан Боднарчук, директор українського драматичного театру, Віктор Лісовський та Станіслав Караванський, уродженець Одеси, студент Одеського університету. Він залучив до лав ОУН студентів «східняків» Яківа Перебийніса, Павла Нанієва, Петра Гороха, В. Непомнящего, Віктора Панькова, Розалію Гавдзинську, Михайла Гдешинського, Ніну Доконт, Таїсію Дубинську, Миколу Коваля та ін. Інший провідник цього осередку Олег Легкий залучив до діяльності в ОУН корінну одеситку Ніну Строкатову (Строкату), у майбутньому – свою дружину, а згодом – дружину С. Караванського. Поряд з агітацією серед молоді осередок вдався до досить ризикованого та відвертого кроку: у 1942 – 1943 роках надіслав за своїми підписами два листи до очільників Трансністрії з проханням відкрити українські відділи на всіх секціях історико-філологічного факультету Одеського Університету. Попри те, що ці листи дійшли до адресата, результату не було досягнуто, хоча сам факт заяви був важливим консолідуючим чинником для української молоді."
Чи ще от це: "Наприклад, в Одесі на початку 1943 р. були надруковані листівки грузинською і вірменською мовами із закликом до представників цих народів приєднуватися до УПА і вести боротьбу з окупантами. В 1942 р. в Одеському університеті на факультеті літератури існував нелегальний гурток української молоді, пов'язаний з ОУН. Члени ОУН, намагаючись організувати місцеві адмінистративніі органи, вважали, що таким чином вони створюють фундамент власної державності. 30 червня 1941 р. члени ОУН Бандери (далі - ОУН(Б)) проголосили Акт відновлення Української держави. У відповідь нацисти розпочали репресії проти націоналістів. В результаті більшість оунівців перейшла на нелегальне становище і почала боротьбу з окупаційним режимом. Не маючи достатніх сил, засобів і коштів для негайної збройної боротьби, ОУН вдалася до антинімецької агітації серед населення України. В одному з німецьких рапортів від 15 вересня 1941 р. підкреслювалося, що діяльність ОУН(Б) стає все більш шкідливою. "Ця група, - говорилося в донесенні, - пропагує національні політичні ідеї, які становлять гостру небезпеку для німецьких інтересів сьогодні і в майбутньому". 15 вересня 1941 р. було проведено перші масові арешти членів ОУН(Б) по всій окупованій Україні. Починаючи з цього часу репресії проти ОУН(Б) стали систематичними."
Социальные закладки