Мені, наприклад, у цій ситуації дуже не зрозумілим є мовне питання. Латвійська мова, як відомо, трішки відрізняється від української і все таки усі громадяни там нею володіють. Зуміли вивчити, як не дивно. Чому ж у нас такий спротив до державної мови? Чи не тому що усі такі " потомственные россияне" нині в Україні, це діти чи внуки працівників НКВС, партійних чиновників і т.п. і їм важко відмовитись від свого "панства", зверхності. Саме такі люди і ведуть себе дійсно, як фашисти, загарбники, бажають що б увесь світ жив лише по їх правилах. Але забувають що це уже інша держава і що у них уже немає "мохнатої руки" у Москві, час змінився і потрібно приймати нові правила...пристосуватись. Нащадки простих робітників немають нічого проти України, бо це уже їх Батьківшина, таких людей варто поважати, бо і вони поважають український народ, і його культуру А щодо решти то нехай гавкають, але кому той гавкіт цікавий і хто на нього звертатиме увагу... погавкають...захрипнуть і лише сичатимуть потім. А Україні всерівно бути і без всяких там федерацій та суттєвих катаклізмів




Тема:

Ответить с цитированием
И уже на следующий день хлопцы показали, что толку с них никакого, и что они никак не мешают власти. Азаров снова беспрепятственно стал премьер-министром, Рыбак стал спикером, Партия Регионов реализовала все свои текущие планы по кадровым назначениям и законодательным актам.

Социальные закладки