“Януковичі” в ВО
“Свобода”: тричі судимий
свободівський лідер
Дата публікації 2013/03/01 | Автор Bruno
Знайомтеся – голова Криворізької міської
організації партії «Свобода» Юрій Настусенко.
Яскравий приклад людини, яка вчинила
запаморочливий кульбіт з простого
кримінальника – загальний термін відсидки
якого дванадцять з половиною (!) років – у
політичні діячі місцевого розливу.
Юрій Настусенко, відомий в кримінальних
колах під прізвиськом «Боксер», народився в
1965-му році. Ледве встигнувши відзначити
свій 18-й день народження, Юра отримує свій
перший термін за хуліганство. Ну а далі друга
судимість – за розбій і зберігання вогнепальної
зброї, третя – за вимагання у складі
організованої злочинної групи.
Лихі 90-ті пройшли, але не для Юрія
Настусенко, який не зміг вписатися в нові
реалії. «Боксер» промишляв розкраданням
обладнання та паливно-мастильних матеріалів
з криворізьких ГЗК, не гребував і іншими
способами заробітку, що викликають сильні
сумніви в їх легальності, все далі втрачаючи
повагу. Все це не задовольняло амбітного
Юрія Миколайовича. У підсумку він вирішив
реалізувати свій завищений рівень домагань
за допомогою політики.
Тепер повернути втрачений респект та
уважуху він намагається, взявши в руки
партійний прапор. І мета для нього вельми
актуальна – отримати імунітет від криворізької
міліції – мандат депутата міської чи навіть
районної ради, якщо правоохоронці будуть
розбиратися в його темних справах.
Однак Юрій Настусенко розумів, що далеко
не будь-яка політична сила захоче
«замазатися», прийнявши до своїх лав
настільки колоритну персону. Не розібравшись
в біографії Настусенко, така партія знайшлася.
Нею виявилася партія «Свобода»,
криворізький «осередок» якої Юрій Настусенко
і очолив.
Досить сумнівне на перший погляд придбання
для партії, яким виявився новий лідер
криворізьких свободівців, якщо придивитися
уважніше, виявилося придбанням дуже
цінним.
Таким Юрія Настусенко робили дві якості: по-
перше, він не клянчив грошей у керівництва,
перебиваючись своїми засобами, по-друге,
новоспечений керівник міської організації
володів вражаючим умінням втілювати свої
плани в життя руками інших людей. Цю
навичку Настусенко виніс зі свого
бандитського минулого, коли вирішувати свої
питання він посилав «танкістів» – молодих і не
дуже розумних «бійців». Вони-то в підсумку і
сідали на лаву підсудних за справи
Настусенка, в той час як останній виходив
сухим із води …
Схильність до нездорового епатажу та
природний талант закочувати скандали на
рівному місці роблять його дуже цінним для
місцевої «Свободи» людиною.
Підтвердженням сказаному можуть служити
дві акції, проведені на спецзамовлення
«Боксера», в яких взяли участь кілька молодих
радікалів. Ці «піхотинці» влітку 2012 року
кинули пляшку із запалювальною сумішшю в
приміщення одного з офісів Криворізької
міської організації Партії регіонів. Через кілька
днів після цього подібна історія повторилася в
іншому офісі, правда, там все обійшлося
підірваної петардою.
За скоєння даного злочину тоді були
затримані четверо молодих людей – 1992-94
років народження. Підсудним інкримінується
стаття «Хуліганство», однак ці акції, в яких
дивом ніхто не постраждав, як не крути –
політичний тероризм.
Найстрашніше – з Настусенка нічого не
візьмеш, а четверо молодих людей стали
пішаками в чужій грі. Настусенку – лаври
борця, а четвірці друзів – стаття кодексу.
А «Боксер» тим часом намагається освоїти
імідж борця з режимом. Робить це він по
своєму, наприклад, махає прапором,
пристроюючись до чужого мітингу. Мешканці
міста вже не сприймають ту явну маячню, яку
він несе у своїх заявах. На акціях «Боксер»
змушує молодих соратників провокувати
міліцію, при цьому він робить «відео-літопис»
таких «подвигів», щоб потім відрапортувати
про бурхливу діяльність на місцях. За
підсумками подібних акцій результатів нуль,
але є інформаційні приводи.
До честі криворіжців слід зазначити, що
чисельність організації, судячи по мітингах,
коливається в числі 20-30 чоловік. Для міста з
населенням майже в 700 тисяч чоловік – сущі
дрібниці.
І, напевно, все б нічого, – в кожному
населеному пункті має бути свій, як би м’якше
сказати, – оригінал, – якщо б Юрій Настусенко,
по-перше, не був настільки нерозбірливий у
своїх проявах, і, по-друге, не мітив у
депутатське крісло (адже саме депутатський
мандат без сумніву і є його істинної і кінцевої
метою).




Тема:
Ответить с цитированием
, Мадам.
) просто смотрел и удивлялся тому, как вы, молодые и цветущие, полные жизни, клали с такой лёгкостью с прибором на всё, что было в вашем, как сейчас выяснилось, горячо любимом СССРе...

Социальные закладки