Тема: 
Это не матвийчук. инфо. Это официальный сайт Коминтерновского района, и, на минуточку, программа его развития на 2013 год, с результатами 2012 года. Вопросы?Сообщение от тайпи
| ||
Это не матвийчук. инфо. Это официальный сайт Коминтерновского района, и, на минуточку, программа его развития на 2013 год, с результатами 2012 года. Вопросы?
Never give up, it's such a wonderful life :)
Да неужели? Мои последние посты к матвийчук. инфо отношения не имеют. Так что не фантазируй. Я тебе выше уже написала, откуда инфа. Нуежели так трудно понятЬ? О, а Лагуна уже и в "рот положила")) Читай же ж внимательнее.
Кто бы ни был у власти, умные - всегда в оппозиции. (с) Неудивительно...
Как раз мне гуглить в этих вопросах и не надо
Есть и много...мне их тут выложить?
Так тем более. Так чё тогда про матвийчук инфо фантазируешь тут?Как раз мне гуглить в этих вопросах и не надоВсё, ушла делами заниматься
Кто бы ни был у власти, умные - всегда в оппозиции. (с) Неудивительно...
Вот каким образом информация о том, что Табачник не хочет в тюрьму, относится к моему посту с предположением, что глав администраций снимают для того, чтобы усадить своих???
Кстати - уже имеется подтверждение моей версии:
6 января с должности председателя Килийской райгосадминистрации Одесской области по освобожден Иван Поджаров. Известно, что скорее все освободившуюся должность займет 48-летний Михаил Кашин. - "любитель" малолеток...
коммунизьм = идиотизьм
а мозги включать не пробовала?
горячее питание школьникам 1-4 классов положено по закону.
соответственно из госбюджета выделяются субвенции для выполнения этого закона.
то же самое с автобусами - это госпрограмма- причем тут НБ?
Согласно сообщению пресс-службы МОН, из государственного бюджета выделят 75 млн. грн. на закупку в 2011 году 266 школьных автобусов для обеспечения сельских школ, в том числе 16 автобусов предназначенных для детей с особыми потребностями.
В сообщении отмечается, что в отличие от 2008 и 2009 годов, когда за средства госбюджета не было приобретено ни одного автобуса, в 2010 году, несмотря на сложные экономические условия, для учебных заведений государством закуплено 112 школьных автобусов, а в 2011 году эта цифра увеличилась почти в 2,5 раза..."
http://www.obozrevatel.com/society/v-kabmine-reshili-vyidelit-iz-gosbyudzheta-75-mln-grn-na-shkolnyie-avtobusyi.htm
Средства передали, но вы верите, что нет...
коммунизьм = идиотизьм
Для такого академика не жалко и продать автобусы...
коммунизьм = идиотизьм
Ясно... На 775-ти дорогах положили по латке... Я еле сдерживаю слезы умиления...Вот скрины, добралась до них. Публикую, что прислал Энди на почту. Ещё в них не разбиралась и инфу не искала по реализованным пунктам.
коммунизьм = идиотизьм
Газета „Вісті Кодимщини” від 15 грудня 2012 р.
Найвищою оцінкою роботи міської влади є та буде довіра людей.
Напередодні свята місцевого самоврядування, яке відзначається в Україні щорічно 7 грудня, колимський міський голова В.О. Склярук люб’язно дав згоду поговорити про стан справ у місті та перспективи його розвитку в контексті загальноукраїнської ситуації та її місцевих особливостей. Наслідком такого спілкування стало інтерв'ю з очільником міської громади, з яким редакція пропонує ознайомитись нашим читачам.
- - Володимире Олексійовичу, в Україні нещодавно відсвяткувалии День місцевого самоврядування. Не можна сказати, що Ви е новою людиною в місцевому самоврядуванні, бо неодноразово обирались депутатам і міської, і районної рад. Проте, безпосередня робота в самоврядних органах розпочалась для Вас два роки тому після обрання кодимським міським головою. Отож, яким є Ваше сприйняття свята?
- - Перш за все, хочу привітати з минулим святом. Днем місцевого самоврядування, весь депутатський корпус, членів виконкому та працівників Колимської міської ради, а також всіх своїх колег та працівників органів місцевого самоврядування.
До того, як я очолив колимську міську громаду, дійсно неодноразово представляв інтереси кодимчан у міській та районній радах. Там я здобув необхідний досвід суспільно- політичної роботи, що для мене як господарника зі стажем дуже згодився на сьогоднішній посаді. А щодо свята, то якщо відверто, як можна святкувати на тлі тих проблем, що існують в місті, районі, державі загалом. Повірте, я не хочу принизити статус цього загальноукраїнського свята. Всі рядові представники когорти самоврядних органів мають на нього право. Але справжнім воно стане тільки тоді, кати на повну силу потужно запрацює законодавство про самоврядування, капи не буде існувати штучно створених проблем, негативних суб’єктивних та об’єктивних чинників, що заважають рухатись вперед.
- - Бачите, ми про свято, а Ви про проблеми. Від Вас прямо таки повіяло якимось песимізмом. Невже дійсно так погано у нашому місті?
-
- - Знаєте, хто такий песиміст - це добре проінформований оптиміст. Знаючи дійсний стан справ з переважної більшості проблемних питань, яким багато років не приділялось уваги, можу сказати, що нас чекає складне сьогодення. Зокрема, це стосується водопостачання. Понад 60 років колимському водогону. За цей період не те що металеві труби вийшли з ладу, але й чавунні. До того ж, немає схем прокладання водогінних мереж, не кажучи вже про їх характеристику. І доводиться весь час працювати в режимі очікуваних проривів при значних збоях в подачі води. Ми не можемо навіть виконувати планові ремонти, бо весь час працюємо в режимі надзвичайних ситуацій. Так минулої зими їх було більше сорока. Доводилось ремонтувати не тільки прориви, але й міняти цілі ділянки водогону. А не тягне за собою невиконання та не вирішення тих питань та проблем, які були заплановані на початку року.
Також існує проблема з мережею водовідведення. За рахунок її тривалого використання та в зв'язку із просадкою ґрунтів змінилися проектні уклони. Це призвело до каналізаційних заторів, що також характеризує аварійний стан каналізаційних мереж та постійну потребу в коштах.
А що казати про очисні споруди міста. Дивлячись на темпи будівництва, складається враження, що їх взагалі не буде, знаючи хто веде будівництво, хто його контролює та фінансує. Можу з впевненістю сказати, що ці люди швидше підуть па пенсію, аніж запрацюють дані споруди. На сьогоднішній день використано більше мільйона гривень, а результатів роботи не видно. Керівництво району самоусунулось від вирішення даного питання, а міській раді залишилися лише невирішені проблеми та штрафні санкції. З незрозумілих причин фінансування реконструкції очисних споруд в кінці 2010 року перейшло від міської рази до рай держадміністрації, хоча самі споруди знаходяться на балансі міської ради. Я вже не веду мову про житловий фонд міста Коди ми. за який районна влада взагалі забула (а може і не знає, що вона за нього відповідає як державний орган). Тому і мають такий зовнішній вигляд фасади га покрівлі райцентрівських багатоповерхівок. Ось звідки мій песимізм.
- - Якою є ситуація з перспективами вивозу твердих побутових відходів? Якщо відверто» то ситуація по санітарії в центральній частині міста виглядає достатньо непогано, чого не можна сказати про околиці, та й район привокзального ринку з навколишніми водоймами викликає тривогу
-ТОВ «Стандарт» робить все задля нормалізації ситуації. Зрозуміло, що головною проблемою в даному випадку є недостатній рівень проплати за послуги з вивозу Т11В та небажання приватного сектора укласти відповідні договори з суб'єктом господарювання. І в даній ситуації, крім бажання, потрібне ще й порозуміння.
Всі пам'ятають ситуацію в місті в 2006 році з стихійними смітниками. особливо в районі перетину вул. Некрасова-Садової та ін. Подібного сьогодні немає. Смітників, які були посеред дворів, - теж немає. І все те, що залежить від міської ради, ми прагнемо робити, тому й має такий вигляд центр міста. Приватний сектор в цьому плані відстає. Ось тут і потрібне порозуміння з боку мешканців Кодими. Жителі багатоповерхівок і а вивезення сміття платять, а приватний сектор намагається (не всі, звичайно) вивозити його в лісосмуги за Кодимою. Якби всі діяли за принципом, що чисто не гам, де прибирають, а там, де не смітять, то картина по місту і навкруги була б зовсім іншою.
Надавач послуг з вивезення сміття в місті має всі можливості для вирішення цього питання як в багатоповерховому секторі, так і в приватному. Бюджет міської ради не має можливості самотужки це вирішити. Тому й прагнемо на громадських слуханнях, через депутатів, разом з мешканцями актуалізувати цю проблему.
- - Володимире Олексійовичу, якою с ситуація з наповненням міської кати? І які перспективи з доходами місти на 2013 рік?
- Я обіцяв перед виборами, що проведу ревізію всього міського господарства. Свою обіцянку я виконав. І от що я виявив: той відчуває себе справжнім господарем, хто має гроші. Як кажуть в народі: «Хто має гроші, гой замовляє музику». А з міським бюджетом важко себе відчути самодостатнім господарем. А ще з багажем багаторічних проблем, які існують в місті, не радує навіть те, що нам вдалося зробити в Кодимі за останні два роки.
Радує те. що вихід завжди є, потрібно лише правильно відпрацювати схему вирішення будь-якої проблеми. Я розумію це так: міська влада хоче працювати, а районна влада сприяє цьому. Сьогодні, на мою думку, такого не прослідкується. Незрозуміло лише, кому це на руку. Бо чим пояснити, що в Кодимі знищені всі промислові підприємства, «кити району», що наповнювали бюджети всіх рівнів? Це призвело до масового безробіття. Залишившись без роботи та потрапивши в безвихідь, люди вимушені були масово від'їжджати у великі міста та в інші країни. В основному це були чоловіки, які залишали свої сім’ї. Відсутність господарів в сім'ях породила проблеми з вихованням дітей, пияцтво, наркоманію та антисоціальні прояви тощо. Місто деградує, все рушиться, а де реакція районної влади? Не всі ж підприємства одночасно зупинились і розвалились. Влада на те і є, щоб контролювати, регулювати весь виробничий процес в районі, як це робиться в інших територіях. Можна було за рахунок продуманої ліквідації одного підприємства зберегти інші, адже всі вони були міжколгоспні, спільної власності територіальних громад. Не можна було допустити суцільного та безконтрольного їх знищення. За короткий період незалежності все те, що роками будувалось, розвивалось, накопичувалось, безконтрольно зруйнувалось. Масові зловживання та безконтрольність знищили все промислове обладнання, рідкісні станки, техніку. Роками вагонами вивозився і досі вивозиться металобрухт. Техніку своїм ходом заганяли на майданчики прийому металу, різали і відправляли. І коли від підприємств, залишались одні стіни, районна влада приймала рішення про відчуження залишків нерухомості.
Знаючи славетну історію нашого краю, про його корисні копалини. керівників, які очолювали відомі на всю країну промислові підприємства, покупці не забарилися. Все розкуплено покупцями з різних міст та областей. Кожен надіявся на ведення свого бізнесу на Кодимщині. ніхто не купляв приміщення промислової зони під «розборку». Але наша районна влада, існуюча інфраструктура, стан доріг, відсутність перспектив газифікації Кодими посіяли в їх душах розчарування. І вони почали діяти кожен на власний розсуд.
Цегельний завод, який роками виробляв цеглу, поруч з яким розміщені глиняний та піщаний кар'єри.,чомусь почав вирощувати гриби в випалювальних печах. В нових приміщеннях (90% готовності) заводу було вирізано все обладнання та здано в металобрухт. На його місці встановили деревопереробну лінію. І потужний завод будівельних матеріалів державного значення. де працювали цілодобово сотні кодимчан, який забезпечував цеглою не тільки Україну, але й Молдову, перетворився в підприємство з вирощування грибів та переробки деревини, і на сьогоднішній день, маючи колосальні запаси піску та глини, ми не маємо де купити цеглу в районі і завозимо її з Вінницької області. А ще люди залишились без роботи. Отут би районна влада мала б задіяти свої потужності на повну силу.
Так можна сказати про кожне підприємство Колими, починаючи від ATI 1-І 5 115 в районі Лисогірки і закінчуючи комбікормовим заводом з боку Сербів. Історії їх знищення подібні, схеми також. А про унікальність наших промислових підприємств наші внуки тепер будуть узнавати зі шкільних уроків краєзнавства.
Мене дуже непокоїть те. що ми передамо своїм дітям і внукам. .Це через призму того, як ми не змогли нормально розпорядитись спадком, який дістався від наших батьків і дідів. Просто слів не вистачає. Отут криються резерви наповнення міського бюджету. Другим важливим моментом наповнення міської казни є земля, оскільки використання земельних ділянок на сьогоднішній день є платним.
З незрозумілих причин землі навколо Кодими стали землями Лисогірської сільської ради. На початку 80-х років села Лисогірка та Федорівка відносились до Колимської селищної ради. А сьогодні Кодима, найбільший за чисельністю населений пункт, районний центр, залишився без землі. Люди, які використовують ці землі, живуть в Кодимі. ведуть свій бізнес, діти їх ходять в міські дитячі садки та школи, використовують всю інфраструктуру нашого міста, а в казну міста не платять нічого.
Як можна вести домашнє господарство в місті, хоча воно більше схоже на село, коли немає ні пасовищ, ні сінокосів своїх, ані водойм. Сусідні міста мають свої землі, мають плай розвитку, його розширення.
Там є умови для ведення домашнього господарства. А в нас іде до того, що скоро будемо платити Лисогірській сільській раді за пасовища, сінокоси, і корів не буде де напоїш. На сьогодні в місті також існує проблема з розміщенням нового кладовища. Нам запропонували розмістити його на лисогірській землі, оскільки своєї немає. І не виключено, що в майбутньому доведеться за використання земель іншої територіальної громади платити.
А вкрай важливі для Кодими об‘єкти, такі як очисні споруди, сміттєзвалище, водокачка, також знаходяться на чужих землях. Цілісний військовий майновий комплекс вулиця Східна розділила навпіл. Склади і вся територія відійшли до Лисогірської сільради. Сьогодні там працюють суб’єкти підприємницької діяльності, переробляють деревину, використовують важку техніку, яка руйнує колимські дороги, бордюри, тротуари, а плата йде незрозуміло куди. Навіть АЗС, яка розміщена по вул. Східній, знаходиться на лисогірській землі і відрахування за її утримання, звичайно, не йдуть до колимської казни. Ось вам ситуація з наповнення міського бюджету.
Ще одна проблема в місті потребує уваги ситуація з кінотеатром «Мир», який районна рада виставила на продаж без погодження з колимською громадою та міськрадою. Чому місто не може розпоряджатись тим. що по праву повинно належати йому? Відповідь тут до банального проста: бо хтось цього не хоче.
А щодо перспективи доходів міста на 2013 рік, то перед міською владою насамперед стоїть завдання повернути кодимчанам їх землі, з допомогою районної влади започаткувати процес відновлення роботи промислових підприємств та покласти край зловживанням і маніпуляціям.
- - Що заважає Вам у роботі?
- - Я більше двадцяти років очолював підприємство, яке надавало послуги населенню в сфері будівництва, транспорту, комунального господарства тощо. Воно залишилося на сьогоднішній день єдиним в районі нерозкомплектованим і працюючим, що стало запорукою довіри кодимчан, які обрали мене на посаду міського голови. За два роки роботи я прийшов до висновку, що головним винуватцем міських проблем є районна державна адміністрація та позиція її керівництва.
-
- - Що Ви хотіли б побажати кодимчанам напередодні новорічних свят?
-
- Перш за все хочу побажати всім міцного здоров'я, оптимізму та віри в майбутнє і в процвітання нашого краю. Вірю в порозуміння та підтримку жителів нашого міста, сподіваюсь, що загальними зусиллями відновимо його красу. І найвищою оцінкою роботи міської влади буде довіра з боку людей, а не висловлювання окремих чиновників-бюрократів.
- Дякую за інтерв’ю .
О.Костик
Это отзыв мера о работе - Команды губернатора в Кодымском районе!
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2012 р.Справа № 2-а-1441/11/1514
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Сопільняк Олександр Миколайович
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Турецької І.О..
- Стас Л.В.
за участю секретаря - Заболотної Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Кодимського районного споживчого товариства Одеської області, Прокуратури Кодимського району Одеської області на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 24 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Кодимського районного споживчого товариства Одеської області до Кодимської міської ради Одеської області, комунального підприємства "Кодимське районне бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправними та скасування рішення та реєстраційних дій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Кодимське районне споживче товариство Одеської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просило визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради №52 від 31 березня 2010 року «Про визнання та оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна в м. Кодима Хлібокомбінату Кодимського РСТ на нежитлові приміщення по вул.Чкалова,13», стягнути з Кодимської міської ради матеріальні збитки, завдані незаконним рішенням, у розмірі балансової вартості зруйнованого нерухомого майна, в сумі 838 400 грн., та у відшкодування моральної шкоди, завданої приниженням ділової репутації, честі і гідності, 100 000 грн., а також 2 700 грн. судових витрат. Крім цього позивач просив визнати протиправними дії посадових осіб КП «Кодимське РБТІ»щодо виконання п.2 рішення № 52 від 31.03.2010 року в частині здійснення реєстраційних дій.
В обґрунтування позову зазначено, що Кодимське Рай СТ є власником будівель та споруд хлібзаводу, проте оскаржуваним рішенням відповідача всупереч встановленого порядку фактично змінено власника цього нерухомого майна, що призвело до протиправного відчуження будівель хлібзаводу та спричинило матеріальні збитки.
Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 24 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з даним позовом і підстави для його поновлення відсутні. Ще одним мотивом для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив ту обставину, що юридичної особи з назвою «Кодимське райспоживтовариство», як це зазначено в свідоцтві про право власності від 09.01.2004 року, ніколи не існувало. Згідно п. 3 Статуту Кодимського районного споживчого товариства, прийнятого 25.12.2009 року, повна назва позивача -Споживче товариство -Кодимське районне споживче товариство, отже, свідоцтво про право власності від 09.01.2004 року беззаперечно не доводить, що власником спірного нерухомого майна на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення було Кодимське РайСТ. Між тим суд першої інстанції вважав доведеним той факт, що власником спірного майна був саме Хлібокомбінат Кодимського РайСТ, тому, виходячи з положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», дійшов висновку, що Кодимська міська рада, змінивши назву юридичної особи та адресу нерухомого майна шляхом оформлення права власності на спірне майно за Хлібокомбінатом Кодимського РайСТ, діяв відповідно до закону та в межах наданих повноважень.
В апеляційній скарзі прокуратура Кодимського району Одеської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги в частинні скасування рішення №52 від 31.03.2010 року задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Кодимське РайСТ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення, та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокуратури Кодимського району Одеської області підлягає задоволенню в повному обсязі, а апеляційна скарга Кодимського РайСТ - частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів вважає, що розглянувши дану справу по суті, суд першої інстанції фактично визнав причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, адже в протилежному випадку він мав залишити даний позов без розгляду.
Виходячи з положень ст.195 КАС України щодо перегляду судових рішень суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів не розглядає питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.
По суті ж спору колегія суддів зазначає наступне.
Главою 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено повноваження виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад.
Згідно підпункту 10 пункту б) статті 30 даного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належить облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, що здійснюється у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" з урахуванням вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 року.
У відповідності до ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Непорушність права власності полягає в його недоторканності, і, водночас, в недоторканності самого майна власника.
Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, Кодимське районне споживче товариство зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 01.07.1997 року і йому присвоєно ідентифікаційний код № 01706245, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.100, т.1).
З моменту реєстрації назва зазначеної юридичної особі та її юридична адреса - м. Кодима, вул. Леніна, 60, не змінювалась, про що також свідчать наявні в матеріалах справи копії Статутів позивача в редакціях 2004 та 2010 років (а.с. 57-60, 104-118).
На підставі рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради від 02.07.2003 року № 230 Кодимському райспоживтовариству видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди Кодимського хлібзаводу, які розташовані по вул. Чкалова, 10 в м. Кодима Одеської області. Запис про реєстрацію права власності в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно внесено 09.01.2004 року.
Матеріали справи не містять жодного доказу щодо припинення або скасування права власності позивача на вищезазначене майно.
Разом з цим, рішенням виконавчого комітету Кодимської міської ради № 52 від 31.03.2010 року, яке є предметом спору у даній справі, оформлено право приватної власності Хлібокомбінату Кодимського РТС на нежитлові приміщення в м. Кодима, по вул. Чкалова, 13, загальною площею 2 763,7 кв.м (у зв'язку з тим, що невірно вказана адреса та назва підприємства). Цим же рішенням зобов'язано Кодимське РБТІ видати свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна та здійснити реєстрацію в електронному реєстрі.
можно было самую главную мысль мэра донести :
За два роки роботи я прийшов до висновку, що головним винуватцем міських проблем є районна державна адміністрація та позиція її керівництва.
Підставою для прийняття такого рішення слугувало звернення Балтської МДПІ від 29.03.2010 року про заміну свідоцтва про право власності на нерухоме майно Кодимського районного споживчого товариства на будівлі і споруди Кодимського хлібзаводу у зв'язку з невірно вказаною у попередньому рішенні адресою об'єктів нерухомості та назвою підприємства -Кодимський хлібзавод замість Хлібокомбінат Кодимського РАЙСТ.
16.04.2010 року Кодимською міською радою видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно -будівлі та споруди Кодимського хлібокомбінату, Хлібокомбінату Кодимського РАЙСТ.
Цього ж дня державним реєстратором прийняте рішення про реєстрацію права власності на зазначене у свідоцтві нерухоме майно за Хлібокомбінатом Кодимського РАЙСТ.
З метою надання правової оцінки діям відповідача колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у разі виявлення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та/або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє у п'ятиденний строк про це державного реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Державного реєстру прав інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється за плату.
З аналізу наведеної норми Закону слідує, що у випадку наявності технічної помилки в свідоцтві про право власності на нерухоме майно (як це зазначено в зверненні Балтської МДПІ) повноваження щодо виправлення такої помилки чинним законодавством надані виключно державному реєстратору, отже Кодимська міська рада, навіть і за наявності підстав для внесення виправлень у записах Державного реєстру прав, не має повноважень на вчинення таких дій.
Ретельно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач протиправно, всупереч вимог чинного законодавства оскаржуваним рішенням фактично змінив власника нерухомого майна.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 23.06.1999 року до ЄДРПОУ включено юридичну особу Хлібокомбінат Кодимського районного споживчого товариства (ідентифікаційний код № 01732706), юридичною адресою якого зазначено м. Кодима, вул. Чкалова, 13 ( а.с.119-120).
Таким чином, Кодимське районне споживче товариство та Хлібокомбінат Кодимського районного споживчого товариства є абсолютно різними юридичними особами з окремими ідентифікаційними кодами, а відтак висновок суду першої інстанції щодо ідентичності назв цих двох юридичних осіб є помилковим.
Хибним є також висновок суду першої інстанції, що власником будівель і споруд Кодимського хлібзаводу на момент прийняття оскаржуваного рішення був Хлібокомбінат Кодимського РАЙСТ, адже в матеріалах справи відсутні докази, які б беззаперечно доводили право власності на зазначене нерухоме майно у Хлібокомбінату.
Наявність невідповідності запису у свідоцтві про право власності на нерухоме майно щодо власника майна (Кодимське райспоживтовариство замість Кодимське районне споживче товариство) не давало підстав а ні відповідачу, а ні суду першої інстанції для висновку, що власником цього майна є саме Хлібокомбінат Кодимського РАЙСТ.
Згідно пункту 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 року, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
У відповідності до п. 2.1 цього Положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1 до Тимчасового положення), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Відповідно до п.3.3 Положення у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо заявлене право вже зареєстроване.
Пунктом 3.9 Положення передбачено, що у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно.
Всупереч наведеним нормам чинного законодавства, державний реєстратор Кодимського районного БТІ, не перевіривши належним чином правовстановлювальні документи особи, яка звернулась із заявою про проведення змін у свідоцтві про право власності на нерухоме майно, не отримавши згоди власника цього майна, прийняв рішення про реєстрацію прав на нерухоме майно за юридичною особою з зовсім іншим ідентифікаційним кодом, тобто змінив власника цього майна.
До того ж, відповідно до ч.7 с.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, державну реєстрацію прав на нерухоме майно за Хлібокомбінатом Кодимського РАЙСТ державний реєстратор Кодимського районного БТІ здійснив на підставі заяви Балтської МДПІ, яка не була правонабувачем чи стороною правочину та уповноваженою будь ким з цих суб'єктів особою.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у даній справі обставини колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення Кодимської міської ради прийняте не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, отже воно є незаконним і підлягає скасуванню, а дії посадових осіб КП «Кодимське РБТІ»щодо здійснення реєстраційних дій стосовно власника нерухомого майна по вул. Чкалова, 13 в м. Кодима є протиправними.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої позивачеві прийняттям оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Статтею 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Визначення змісту моральної шкоди надано у ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України у відповідності з положеннями якої моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року №4 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5 передбачено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
З наведеного слід зробити висновок, що відшкодуванню шкоди в обов'язковому порядку передує встановлення судом незаконності рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб та наявність причинного зв'язку між неправомірними діями (бездіяльністю) і шкодою, за яку вимагається компенсація.
Позивачем не наведено жодного доводу в обґрунтування позовних вимог щодо завдання йому немайнової та майнової шкоди, ці вимоги не підтверджені жодним належним доказом.
За відсутності обставин, які вказують на наявність майнової та немайнової шкоди, безпосередніх винних дій Кодимської міської ради, що призвели до спричинення моральної шкоди Кодимському районному споживчому товариству, а сам позивач не надав доказів спричинення йому немайнових втрат, як таких, що сталися саме внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи ту обставину, що у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачеві відмовлено, здійснені ним судові витрати на оплату судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Прокуратури Кодимського району Одеської області -задовольнити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу Кодимського районного споживчого товариства Одеської області -задовольнити частково.
Постанову Кодимського районного суду Одеської області від 24 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Кодимського районного споживчого товариства Одеської області до Кодимської міської ради Одеської області, комунального підприємства "Кодимське районне бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправними та скасування рішення та реєстраційних дій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди -скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою позов Кодимського районного споживчого товариства Одеської області -задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради №52 від 31 березня 2010 року «Про визнання та оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна в м. Кодима Хлібокомбінату Кодимського РСТ на нежитлові приміщення по вул.Чкалова,13».
Визнати протиправними дії посадових осіб КП «Кодимське РБТІ»щодо виконання п.2 рішення № 52 від 31.03.2010 року в частині здійснення реєстраційних дій стосовно власника нерухомого майна по вул. Чкалова, 13 в м. Кодима.
В задоволенні вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Это по Кодымскому Хлебзаводу - и что в районе действует организованная приступная группировка ...
"Державні доходи - це частина, що виділяється кожним громадянином зі свого майна для того, щоб спокійно користуватися всім іншим". - Шарль Л. Монтеськье.
Ось уже майже рік Одещина нагадує новорічну ялинку тільки замість різдвяних прикрас та вітань з Біг-Бордів, з автобусів, зі шпальт газет, з агіток Партії Регіонів до нас лунають два слова , - „Народний бюджет”, очільники місцевого самоврядування звітують про його виконання, органи виконавчої влади всебічно схвалюють його.
Як люди свідомі ми повинні розібратися , що ж таке цей „Народний бюджет”? Перш за все любий бюджет затверджуються певним нормативно правовим актом і регламентується Бюджетним кодексом України, чим затверджений „Народний бюджет”,яким ЗУ, чи якою постановою уряду мені дізнатися так і не вдалося, але як мені стало зрозуміло з офіційного сайту (http://ua.matviychuk.info/site/peoplesbudget/proposal) „Народний бюджет” це всього на всього ініціатива губернатора Одещини, любий бюджет має дохідну та видаткову частину. Доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, власні надходження бюджетних установ). Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Як надруковано на тому ж самому сайті в статті Народний бюджет: формуй і контролюй громадою, а саме : „Відомо, що на потреби соціальноекономічного розвитку регіонів спрямовуються капітальні видатки т. зв. «бюджету розвитку», з нього фінансується будівництво, капітальний ремонт і реконструкція об`єктів соціальнокультурної сфери та житлово*комунального господарства, прокладання газопроводів і газифікація населених пунктів, зберігання та розвиток історичнокультурних місць України та її заповідників, придбання вагонів для комунального електротранспорту, розвиток дорожнього господарства, придбання шкільних автобусів і машин швидкої медичної допомоги, комп’ютеризація та інформатизація загальноосвітніх закладів тощо. Кожен громадянин розуміє, що одного, навіть десятка бюджетів розвитку певної територіальної громади на розв’язання всіх проблем не вистачить, і тому логічною є необхідність вибору того, що нагальніше.” Так дійсно згідно Бюджетного кодексу України є стаття ст. 71 Бюджет розвитку місцевих бюджетів – це є бюджет територіальної громади він був і раніше і працював раніше. Звідки ж взявся „Народний бюджет” – як мені стало зрозуміло це тільки ІНІЦИАТИВА губернатора яка носить назву „Народний бюджет” . В чому різниця? В тому, що юридично немає „Народного бюджету”, а є був і буде „Бюджет розвитку”, в тому що за рахунок коштів територіальної громади піарять ініціативу , за Ваші кошти, а все видають як би існує якийсь окремий „Народний бюджет”. Також згідно цієї ІНІЦІАТИВИ люди мали провести сходки, хоча і раніше вони їх проводили і визначити об’єкти на які підуть кошти згідно ІНІЦІАТИВИ „Народний бюджет” , я так і не прочитав звіти очільників органів місцевого самоврядування на, що люди дали добро використати кошти з відповідного „Бюджету розвитку”, хоча на мою думку вони перш ніж впроваджувати в життя ІНІЦІАТИВУ „Народний бюджет” повинні були опублікувати в районній газеті результати сходки скільки, хто, куди і на чому наголошував про використання коштів „Бюджету розвитку” і тільки потів звітувати про виконання ІНІЦІАТИВИ „Народний бюджет”. Також мені не зрозуміло як ми мешканці тієї чи іншої територіальної громади згідно ІНІЦІАТИВИ „Народний бюджет” повинні контролювати використання коштів на яке ми дали добро очільникам територіальних громад? Може нас треба залучати до тендерної комісії, або ми будемо підписувати акти прийому виконання робіт при прийнятті об’єкту ?
А поки, що це виглядає так, - Люди в білих штанях під ІНІЦІАТИВОЮ губернатора „Народний бюджет” ріжуть стручку і відкривають об’єкти збудовані і відкриті ще при радянській владі. І взагалі як, що так піде і далі скоро на Одещині вчителі будуть вчити, міліціонери -охороняти, лікарі - лікувати, літаки – літати ... тільки завдяки ІНІЦІАТИВІ „Народний бюджет”. Можливо я в чомусь помиляюсь і чогось не зрозумів, тоді представники Кодимської виконавчої влади роз’яснять нам мешканцям Кодимського району, що ж це таке ІНІЦІАТИВА „Народний бюджет” і як ми повинні її контролювати.
А на сьогоднішній день Кодимський мер та його команда багато чого збудувала та зробила для мешканців м. Кодима і ні якої ІНІЦІАТИВИ „Народний бюджет” їм не потрібно, бо хто хоче працювати той працює...
Во-первых, ты со мной так не разговаривай. Во-вторых, ты ничего больше не увидела в сфере образования? Ты чего, по диагонали читаешь? Ремонт и автобусы то так, мимо? Или ты за Гурвица мстишь?))))
Never give up, it's such a wonderful life :)
Такие листовки исходят от Кодымской мерии ...
Коллеги у меня на работе...
Всегда остерегаюсь высокопарности и преувеличений, посему такие заявления не приветствую... Однако то, что за три года дороги стали гораздо хуже - полная правда, без преувеличений... доказательств (фото и видео) выложено предостаточно, в том числе и мною...
коммунизьм = идиотизьм
Ваши права
Социальные закладки