Показать скрытый текст Тягныбок одобряет.
http://www.uamoderna.com/event/186
Дефіляда в Москві та Варшаві: «Воєнна доктрина українських націоналістів» Михайла Колодзінського
...
В Архіві ОУН у Києві зберігається головна праця відомого діяча ОУН Михайла Колодзінського «Воєнна доктрина українських націоналістів»[1]. Її першу частину (близько чверті загального обсягу) під назвою «Українська воєнна доктрина» було видано циклостильним друком у Кракові вже після загибелі автора – в 1940 або 1941 р.[2], а в 1957 р. перевидано в Торонто накладом Товариств колишніх вояків УПА в Канаді і США[3].
...
Пронизана культом сили, війни, героїзму і експансії, ця праця відображає ментальність молодих галицьких українців
***
Треба крови, даймо море крови, треба терору, заведім пекольний, треба пожертвувати матеріяльні добра, не лишім собі нічого. Маючи на меті вільну українську державу, йдім до неї всіми засобами й всіми шляхами. Не стидаймося мордів, грабіжі й підпалів. У боротьбі нема етики. Етика в війні це останки рабства, накиненого переможцями побідженим. Не дбаймо про добре імня та опінію в світі, бо хоч як не були б ми ідейними в своїй боротьбі, нас усе будуть називати бандитами. Кожний шлях, що веде до нашої найвищої мети, без огляду на те, чи називається він у других героїзмом чи підлотою, є нашим шляхом[7]
...
В першій фазі революції, чи радше повстання, ми по увільненню наших етноґрафічних земель мусимо спинитися над Волгою, а пізнійше кинути все здібне до бою на лінію Могилів – Саратов і перенести війну в Казахстан, щоби дати поміч тутешнім нашим кольоністам і загрозити Московські індустрійні осередки в Магнітогорську і Кузнецьку. […] Ми, визволившися, не можемо зіставити Казахстан на ласку Божу або Москалям. Він є тісно зв’язаний з нашим визволенням. Так що східні границі нашої держави повинні опиратися на Алтайських горах і Тян-шану
...
Воєнна ґеоґрафія і границі України», написаної у співпраці з Т. Омельченком[24]. У ній детально окреслено кордони майбутньої держави, які, крім усієї сучасної України, мали охоплювати Молдавію, значні частини Румунії, Польщі, Білорусі, Росії (аж до середньої Волги і Каспійського моря), Північний Кавказ, Баку і Апшеронський півострів з нафтовими родовищами[25]. Та це була лише програма- мінімум: Так зачеркнута Україна, це ще не є імперіялізм. Це тільки мінімум, з якого не можемо ніяк зречися, бо нам треба такої України, щоб мати вихідну підставу для дальшого поступу вперед. [...] Україна має велику і славну місію до зроблення. По здобуттю України ми маємо станути на східно- Европейськім просторі узброєні на чотири сторони і розпочати другий розділ нашої праці, себто опанування центральної Азії, щоби влучити її в круг нашої культури і цивілізації[26]
....
Наше повстання не має тільки за завдання зміну політичного устрою. Воно мусить вичистити Україну з чужого, ворожого елєменту й з недоброго власного, ріднього. Тільки під час повстання буде нагода вимести буквально до останньої ноги польський елємент із З[ахідних] У[країнських] З[емель] і в цей спосіб закінчити польські претенсії про польський характер цих земель. Польський елємент, що буде чинно ставити спротив мусить улягти в боротьбі, а решту треба зтероризувати й примусити до втечі за Вислу. Бо не можна до цього допустити, щоб по здобуттю З.У.З., польський елємент міг тут жити побіч Українців. З.У.З. в будучій Українській Державі має бути чистий під національним оглядом, бо ці землі мають особливе значіння для будучої Української держави, й тому не буде часу на боротьбу з польським елєментом, якщо би такий ще вийшов нерозтрощений зовсім з повстання. [...] Треба пам’ятати, що чим більше пропаде під час повстання ворожого елєменту, тим легше буде відбуватися будова Української держави й тим сильнішою вона буде
...
3 і пів міліона Жидів не виріжемо підчас повстання, як це проповідують деякі з націоналістів. Безперечно, що гнів українського народу до Жидів буде особливо страшний. Ми не маємо потреби цей гнів гамувати, противно [– маємо його] побільшувати, бо чим більше загине Жидів під час повстання, тим буде краще для української держави, бо Жиди будуть одинокою меншиною, яку не сміємо обхопити нашою денаціоналізаційною політикою. Всі иньші меншини, які вийдуть живими з повстання, будемо денаціоналізувати[32]
***
соціал-дарвіністська концепція неуникненної боротьби між націями була важливою складовою інтегрального націоналізму, який лежав в основі ідеології ОУН. Згідно з його теоріями, нація є не сукупністю індивідів, а колективною особистістю, що охоплює всі минулі, теперішнє і майбутні покоління, і діє, як живий організм. Між націями точиться боротьба за існування, в якій виживають лише ті, в кого більше розвинена воля до життя, влади та експансії. За Дмитром Донцовим, якого багато членів ОУН вважали своїм духовним батьком, нації, «як це є і в органічнім світі, здані на вічну конкуренцію між собою, ...ані навіть дві з них не можуть зміститися на однім і тім самім клаптику землі під сонцем, як не можуть зміститися на однім квадраті шахівниці дві різнокольорові фіґури: слабша (в даний момент) мусить уступитися, аби її місце зайняла сильніша»[35]. Звідси – лише крок до визнання необхідності етнічних чисток, і послідовники Донцова його зробили.
Тема: 
Сообщение от *КЕКС_ЛЕДИ*
. А если и была какая-то резолюция, то о Бандере там вообще вряд ли хоть что-то было.
[/QUOTE]
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки