Частиною 2 ст. 32 Конституції України передбачені положення, які не допускають збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Аналогічні норми містяться в Законі України “Про захист персональних даних”. Зокрема, в ч.6 ст. 6 передбачено, що не допускається обробка (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення) даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Крім того, як передбачено п.1 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про захист персональних даних”, підставою виникнення права на використання персональних даних є, в тому числі, згода суб'єкта персональних даних на обробку (збирання, реєстрацією, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізацію, передачу), знеособлення, знищення) його персональних даних.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про захист персональних даних”, поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з баз персональних даних за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
З наведеного вище можна зробити висновок, що розголошення персональних даних про фізичну особу-споживача можливе лише за наявності згоди такої особи. У випадку відсутності згоди - чинне законодавство передбачає відповідальність винних у такому порушенні осіб (ст. 28 Закону України “Про захист персональних даних”).
Згідно ст. 24 Закону України “Про захист персональних даних”, захист персональних даних у базах персональних даних мають забезпечувати: держава, суб’єкти відносин, пов’язаних із персональними даними, володільці баз персональних даних, структурні підрозділи або відповідальні особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, установ, підприємств всіх форм власності, а також фізичні особи-підприємці, у тому числі лікарі, адвокати, нотаріуси.
Починаючи з 1 січня 2012 року, передбачається посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних. Так, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних”, № 7355 від 11.11.2010 року, встановлено відповідальність, зокрема, в частині незаконного збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу; незаконного збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, знищення або поширення чи їх передачі конфіденційної інформації про особу третім особам з порушенням вимог закону; ухилення від реєстрації бази персональних даних, створення або робота з базами персональних даних до проведення державної реєстрації таких баз даних; порушення порядку доступу до персональних даних, які обробляються у базах персональних даних, що призвело до розголошення цих даних або їх втрати та інше.
Вищезазначений закон передбачає кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних, зокрема, вносяться зміни до Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. №2341-III, Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073-Х, Кримінально-процесуального кодексу України від 12.12.1960 р. та Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. № 2657-XII.
І не забувайте, що згідно норм Цивільного кодексу України, а саме ст. 23, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Социальные закладки