Бельгія на межі розпаду
На сьогодні в Бельгії проживає більше 11 млн мешканців, з яких близько 58% - фламандці і 40% - валони. ЗаКонституцією, Бельгія є конфедеративною державою, яка поділяється на 3 адміністративні регіони (Фламандський, Валонський, регіон Брюссель) та три мовні (лінгвістичні) співтовариства – фламандське, французьке, німецькомовне. Німецькомовна частина бельгійців є малочисельною (70 тис.) і проживає лише на території валлонської провінції Льєж. Особливий конституційний статус німецької меншини визначений зобов’язаннями, взятими на себе бельгійською короною при отриманні «Східних кантонів».
Насправді, Бельгія – скоріше не тримовна, а країна з двома великими одномовними частинами – фламандською і валлонською. Для забезпечення мовно-національних прав створено спеціальні органи – Ради співтовариств, які поширюють свою компетенцію на відповідних територіях у таких питаннях: культури, освіти, навчання в закладах освіти, які створюються або дотуються публічними органами, адміністративних питань. З питань власної компетенції Ради співтовариств видають декрети, які мають силу закону.
Сегрегація Бельгії на дві великі одномовні частини все частіше ставить питання про логіку існування Бельгії як держави.
Тим більше, що фламандці не задоволені бюджетною системою Бельгії, яка перерозподіляє на користь Валлонії значну частину податкових надходжень Фландрії.
Характерно, що
на останніх парламентських виборах відносну перемогу у Фландрії отримали представники
партії «Фламандський інтерес», яка виступає за створення незалежної фламандської держави.
Социальные закладки