Тема: 
Какой смысл говорить дальше если вы заранее все знаете? Вы и вам подобные, продолжаете сидеть в окопах, и воспринимать мир черно-белым и делить его на чужих и своих. Ведь для вас точки над И давно поставлены, и правду вы не хотите знать. Тогда зачем вы здесь? Что и кому вы доказываете? Вы хотите сказать что например, СБ ОУН были белыми и пушистыми? Так нет. Я вам не дам такой возможности.Сообщение от ALKA
Водночас на функціонуванні ОУН негативно позначалося супе-рництво між Романом Шухевичем та Василем Куком. «Докуме-нтальними даними встановлено, — відзначало МДБ УРСР, — що між Шухевичем і Лемішем існують серйозні суперечності з організаційних питань, які викликали особисту неприязнь один до одного». Шухевич, зокрема, не схвалював проведену керів-ником Служби безпеки ОУН на Волині Смоком за згоди В. Кука «чистку», внаслідок якої загинуло понад 1000 членів ОУН.
Видані там мемуари Д. Шумука (політпрацівника УПА, який 42 роки провів у польських і радянських місцях позбавлення волі) та командира УПА, політв'язня Л. Павлишина. Спираючись на особисті враження від наслідків діяльності СБ ОУН на Волині, вони засуджують безконтрольність вчинків її співробітників, безглузду жорстокість до місцевого селянства, вояків УПА, участь націоналістичної спецслужби у винищенні місцевих поляків, негативно змальовують образи керівників СБ М. Арсенича, І. Турковського, Б. Козака, А. Ковальчука, рядових есбістів, які протиставили себе повстанській масі. На думку авторів, зловживання СБ спричинялися до деморалізації учасників опору, підштовхували частину населення до співробітництва з радянською владою.
Представники повстансько-підпільних формувань, створених під політичним контролем ОУН(М), ДЦ УНР в екзилі («Поліська: січ» - УНРА Т. Боровця-Бульби) та деяких інших, що відчули вороже ставлення й терор бандерівців, під тиском були включені до УПА, у різкій емоційній формі наголошують на терорі СБ та ВПЖ проти цивільних мешканців і представників інших гілок націонал-патріотичного повстанського руху, залякуванні ними населення, переслідуванні певних релігійних конфесій, наводять приклади збройного протистояння повстанців репресивним структурам ОУН; та УПА. Автори споминів подають правдиву картину виру насильства, що охопив Волинь у 1943-1944 рр., без розуміння якої важко зрозуміти окремі сторони діяльності спецпідрозділів націоналістичного руху.
Шумук Д. За східним обрієм. Спомини. - Балтимор: Смолоскип, 1974. -447 с.
Це був справді жорстокий час, коли обидві ворожі сторони на теренах Західної України повсюдно вдавалися до насильства, залякували населення. Зокрема, впродовж 1944—1953 pp. на території Львівської та Дрогобицької областей (регіон, де діяв або очолював підпілля Є. Пришляк) рух опору знищив 7968 представників силових структур, адміністрації та осіб, що з ними співпрацювали. Саме тут вчинено найрезонансніші теракти, що призвели до загибелі одного з ініціаторів «саморозпуску» Греко-католицької церкви протопресвітера Гавриїла Костельни-ка (20 вересня 1948 p.), депутатки Верховної Ради УРСР Марії Мацько (жовтень 1948 p.), відомого ідейного противника ОУН письменника Ярослава Галана (24 жовтня 1949 p.). Якісно масштабнішими були репресивно-каральні заходи радянської сто-рони. Як підрахував автор за представленими Верховній Раді УРСР даними республіканського КДБ (1973 p.), протягом післявоєнного десятиліття на Західній Україні загинуло близько 155 тис. учасників ОУН та УПА, було засуджено 87756 і депортовано 203 тис. громадян.
Социальные закладки