| ||
Тема: Языковая проблема - 3D
Последний раз редактировалось Wiesenthal; 24.04.2012 в 20:45.
Його до мене ще дали Україні)
Наталка-Полтавка
Петре! Петре! Де ти тепер? Може, де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю; проклинаєш Наталку, що через неї утеряв пристанище; а може (плачет), забув, що я живу і на світі. Ти був бідним, любив мене - і за те потерпів і мусив мене оставити; я тебе любила і тепер люблю. Ми тепер рівня з тобою: і я стала така бідна, як і ти. Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз і навіки закриються...
В о з н ы й. Не о сем, галочко, - теє-то як його - хлопочу я, но желаю із медових уст твоїх слишати умилительноє названіє, сообразноє моєму чувствію. Послушай:
Н а т а л к а. Бог з вами, добродію! Що ви говорите! Я річі вашей в толк собі не возьму.
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації)
На, играйся: http://www.rozum.org.ua/index.php?a=index&d=21
Социальные закладки