
Сообщение от
Олег.Л
---
"Остроумно" пишут наболевшие придумки твои симпатики,моральные уроды,типа "поэта" винничука...
Що ж, прощай південне місто,
Із бульварами своїми,
Де з потертих постаментів
В море дивляться чужі...
Дерибаси, Деволани
Разом з Дюками своїми...
Хто тут рідний,
хто засвітить
Свічку сиву край душі?
Чем больше будет таких дерьмовиршей,тем большее будет отторжение....
Не являюсь поклонником творчества Забужко, но вот здесь она права
В інформпросторі зараз набув поширення вірш Юрія Винничука «Убий пі…са». На вашу думку, так етично висловлюватися щодо сьогоднішньої влади?
Я не бачу особливої різниці між цим віршем і відомою футбольною кричалкою «Спасибо жителям Донбасса…»
Яка мотивація була в тих, хто наслав міліцію на Винничука, не знаю, але цим вони знову порушили цю саму тему… І якщо в Януковича такі друзі, то й ворогів не треба. Тепер уже справді весь Інтернет це читає, і воно міцно утвердиться в суспільній свідомості.
А щодо самого вірша… Знаєте, мені навіть дещо шкода Винничука, тому що в нього є направду гарні твори, є прекрасні оповідання (дуже люблю його ранні оповідання), він чимало доброго зробив для популяризації нашої забутої культурної спадщини, – і в результаті в шістдесят років отримати всенародне визнання як автор віршика, що його міг би написати будь-який шістнадцятирічний блогер…
Тобто мені за нього як за письменника, трохи прикро.
До речі, на Винничуків віршик у Інтернеті з’явився віршик-відповідь, який закінчується словами:
«Якщо хочеш убить підараса, спершу вбий підараса в собі». І така реакція не може не тішити.
http://postup.brama.com/usual.php?what=73332
Показать скрытый текст Геннадій Сахаров: Як убити підараса
Підараса убити – не фокус.
Нам порадив відомий поет,
Написавши поширений опус,
Про який аж гуде інтернет,
Не скиглити, не плакать, не нити
Як напала на неньку чума.
А убити. Банально убити.
І позбавитись того більма.
Підараса убити нескладно -
Поділити й спалити майно,
Чухать чуба й волать недоладно:
«Як ми влізли у цеє лайно?»
Підараса убити не штука,
Та гіркий з того виточим мід
І у двері постука розпука:
«Що робитимем далі, сусід,
Як зросло таке чудо в городі,
Поки ніжились ми на печі,
Приносили офіри свободі,
На чужинців гострили мечі?»
А воно під ногами пробилось,
І незчулися як розрослось,
Як у землю коріннями впилось,
Як по наших ланах розповзлось.
Як оплутало руки і ноги,
Як на душу камінням лягло,
Як закрило нам світлі дороги,
Як у морок недолі втягло.
Хата з краю згоряє найперша.
Придивися до себе, сусід,
Чи не вибрав дорогу найлегшу,
Чи борониш свій рід як нам слід?
Не чекаймо слушнішого часу
І не стіймо в понурій юрбі.
Якщо хочеш убить підараса
Спершу вбий підараса в собі
Социальные закладки