Трындёж на околополитические темы

[biafra]

Это он так клинья подбивает.

Ты откуда ведаешь, слободжанин?

[sergey007]

  Показать скрытый текст

офф,как одесский босяк луцкому лорду

сергей007,если виртуальная женщина хочет чтобы ее считали виртуальной женщиной то она должна вести себя как виртуальная женщина...по моему мнению это не тот случай

Коли я тілько прийшов на ОФ, я був дуже запальній, дозволяв собі говорити не приємні речі жінкам... Марне..Все рівно будеш не правий))

[IrinKa_kartinKa]

Сайт: Поезія України
Category: Вірші Ильи Чернова, Російська поезія(с)

И что? мне это неважно!) просто вспомнилось за мазанки))

[IrinKa_kartinKa]

У дитячому серці жила Україна —
Материнські веселі і журні пісні,
Та за мову мужицьку не раз на коліна
Довелося у школі ставати мені.

Непокривлену душу хотіли зламати,
Та ламалися тільки болючі киї,
Наді мною ночами відплакала мати,
Я ж не зрікся ні мови, ні пісні її.

І померла з гризоти вона молодою,
Залишився назавжди без матері я,
Та не був ні хвилини в житті сиротою,
Бо вела мене далі Вкраїна моя!

1955

здесь

[ALKA]

Коли я тілько прийшов на ОФ, я був дуже запальній, дозволяв собі говорити не приємні речі жінкам... Марне..Все рівно будеш не правий))

сергей007,да не мучайся ты так...

[KATERINA_KOTIA]

Таки инвесторы в тему нагрянули - вон как труженица закопипастила - в ритме марша )

[biafra]

[B]У дитячому серці жила Україна —
Материнські веселі і журні пісні,
Та за мову мужицьку не раз на коліна
Довелося у школі ставати мені.


1955

здесь

Боже! Ты прошла через это в одесской школе?! Ну жах!

[IrinKa_kartinKa]

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним, Без неї - ніщо ми, як порох і дим,

сіяє вона над віками… Розвіяний в полі вітрами...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі… Як очі її ніжно-карі...
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях, У квітці й пташині, в кривеньких тинах,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах В огні канонад, що на захід женуть
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях В багнетах, що в тьмі пробивають нам путь
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

В. Сосюра "Любіть Україну"

[IrinKa_kartinKa]

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,
Лопотіли крилати і рожевим пір'ям,
Лоскотали марево золотим сузір'ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмельні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.


Василь СИМОНЕНКО
ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА

[sergey007]

сергей007,да не мучайся ты так...

Навіть не подумаю))) Ти зиінюватися будеш?

[KATERINA_KOTIA]

Сбой в программе.
Остановите карусель (с) )))

[sergey007]

Сбой в программе.
Остановите карусель (с) )))

Гарні вірші. Ви ж самі недавно просили щось з українського)))

[IrinKa_kartinKa]

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Дмитро ПАВЛИЧКО
ДВА КОЛЬОРИ

[IVL]

Сбой в программе.
Остановите карусель (с) )))

Да пусть продолжает. Только тема то про Одессу, а не про Bold latters.

[вразлет]

Это только мне кажется, что вся украинская поэзия на одно лицо? Однообразная под копирку написанная нудятина. Журба, поневолення, згинут наши вороженьки, ставок биля хати. И так по кругу.

[biafra]

[B]Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Если отбросить этот поэтический шлак троп, то где в этом императиве Одесса (или, милее для твого "серця", "Одеса")?

[IrinKa_kartinKa]

У РІДНОМУ КРАЇ

Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

М. Бакая

[IrinKa_kartinKa]

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись.—
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.

Т.Г.Шевченко

[ALKA]

Гарні вірші. Ви ж самі недавно просили щось з українського)))

и какое отношение к Одессе имеет это далекое украинское ?

[ALKA]

Навіть не подумаю))) Ти зиінюватися будеш?

мне держащему мову в чулане уже больше 30 лет как то и неловко за тебя....