Ю. Липа здійснив дійсно радикальне переосмисленні російського питання і відтак повністю змінив самостійницьку магістраль українського націоналізму: якщо Шевченко здійснив декострукцію Імперії, Міхновський рішуче поставив питання про політичне відокремлення України від Росії на правовій підставі, а Донцов обґрунтував його на підставі суто волі нації, що не потребувала ніякого зовнішнього обґрунтування, то Липа ствердив потребу розподілу Росії, її розвалу-розпаду (і це в 41 році!!!), якій, вже будучи десакралізованій у своїх “особливих” історичних місіях – будь-то слов’янофільській, комуністичній чи євразійській, – нічого не залишається як повернутися до свого вихідного становища – Московії, – яке для України є найбільш бажаним з погляду нестак гарантій суверенітету, як регіональної липівської геостратегії “Світло Чорномор’я – в Києві”.
Липа основну свою ідею щодо Росії називає не “розпад”, а відразу “розподіл”, бо розуміє, що з настанням умов розпаду відразу постане питання розподілу: Україна за Липою має йти здобувачем на Схід і контролювати не тільки Північне Причорномор’я, а території, прилеглі до Каспію, та мати в союзниках Кавказ. Липа розділяє Росію, ще тоді СРСР, на Московію із з сусідніми Пн. Помор’ям, Надбалтією, Україну із сусідніми Кавказом та Закавказзям, Сибір із Далеким Сходом, Монголією, Сінь-Дзяном та Киргизія із туранськими республіками. До сучасної Росії очевидно треба застосувати інший підхід згідно її економіко-політичного районування. Тут головним є показати концептуалізацію самої ідеї реконструкції Росії. Варто зазначити, що
Липа висловив подібні ідеї раніше, ніж американський макросоціолог Р. Колінз.
Не треба боятися цієї ідеї. Бо ж інколи можна почути думки, що подібний сценарій розвитку Росії загрозливий для України повною дестабілізацією всього східного кордону і відкриттям приведеної ним в рух майже всього лімітрофу. Однак, по-перше, з геополітичного погляду Україні не належить велика частина її сьогоднішніх територій, основним рушієм відцентровості яких і є саме Росія. Посилення ж, по-друге, США в такому разі, як і Китаю як головного того, кому відійдуть значні території Сходу Росії, є негативним для нас настільки, наскільки ми самі як політична спільнота будемо хотіти втілити при настанні умов розвалу, а потім і розподілу Росії липівську стратегію. Бо ж геополітика тим і відрізняється від політичної географії складовою усвідомлення і дії.
Социальные закладки