|
Восстановление исторической справделивости
Провокация
Признак возрождения украинской культуры и национального самосознания
Попытка президента закрыть глаза народу на текущее положение дел в государстве
Просто очередной идиотизм
Акция, ориентированная на грядущую президентскую предвыборную компанию
Просто праздник для людей без политического подтекста
Свой вариант
Може комусь буде цікаво, є в нашій історії й інші переможні битви, про які ніхто не знає, от для прикладу:
"Року 1263. Кидан царь татаров заволских, внук Батиев, зневолил княжат руских в их незгодЂ и до трибуту албо дани их примусил, и баскаки, албо старосты, и поборцы свои в руских князствах ховал, так и в той час скоро учул, ижь новый князь Радивил Жмойтского панства Новгородское, Берестейское, Подляшское ииныи, ажь до Мозыра князства руские опановал, послал до него баскаки и поборцы свои, упоминаючися дани, доходов и послушенства, абы все заразом заплатил яко голдовник. Выслухавши Радивил такового поселства взял собЂ на розмышление, а потым боязнь спросную для несмертелной славы и волности мылой отложивши на сторону, послов задержал у себе, обЂцуючи им дань рихло голдовую зготовать и отслати цареви. A тым часом тихо войска руские, шлюбуючи им першую волностъ против татаров, помочи збирал. Брата тежь Викинта жомойтское и Живинбуда литовское княжата обослал, просячи o ратунок братерской сполной и повинной сусЂдской милости. A гды уже руское войско немалое до него зо всЂх сторон зобралося, и помочь з Жомойды и Литвы прибыла, зараз оным послом дань выказал, Каданови цареви пару стрЂл вмЂсто золотых клейнотов, послал, а отправивши их, сам за ними ку Мозыру над Припеть тягнул з войском, где мЂл вЂсть o царЂ Б КаданЂ, ижь тамтою стороною през ДнЂпр мЂл з ордою переправлятися на звоеване и плюндроване руских краев. A гды послы царевы Кадану оную зухвалую отповЂдь Радивилову и упоминку, пару стрЂл, отдали, зараз з оной легкости розгнЂвавшися, войско орды Заволскии през ДнЂпр переправил и, притягнувши под Мозыр, загоны на буренья Руской земли роспустивши, сам кошем положил ся над ДнЂпром на устю Припети. A в том часЂ Родивил з русью, новъгорожаны, слонимчаны, пинщаны, жмондами и литвою войсками, пущею незнайоме притягнувши, ударил на свитаню з великим окриком на кош, где сам Кадан лежал. A татаре, любо то мужне боронилися и ставали мужне за царское здорове, еднак же не готовы и безпечны будучи от готовой руки от Радивила и войска его преможены так, ижь розно по лЂсах и болотах, и полях росперхнулися, и на пляцу тежь их барзо много полегло, и сам царь заледво утек, и то в малой велми дружинЂ, а иншие в Днепру и Припяти потонули; других по розных загонах имано и лупы вси отгромивши и вязни освободивши з великою добычью до Новгородка Радивил з своими вернулся. Потом скоро в старости лЂт и славыи полный был, умер в Новгородку и похован, а Микгайла сына своего на тых панствах дЂдичом по собЂ учинил. Мало тежь що Й перед тым Викинт Монтвиловичь, брат рожоный Радивилов, князь жомойтский, умерл, теды князство Жомойтское спало на Живинбуда Доспронговича князя литовского, зятя Керсонового. По смерти Радивиловой Микгайло, сын его, вступил на князство Новгородское и Подляское, также и всЂ краины руские от Вилны аж до жродел Неменовых, где ся за Копылем в пяти милях починает, отчистым держал правом."
Нації вмирають коли їм відбирає мову.
І ще: року 1272 "Потом Балаклай солтан, так срогою отповЂдю и зельживостю будучи обрушоный, з великою силою татаров ишол в землю Рускую, a вшедши великие шкоды шаблею и огнем починил. Скирмонт тежь, князь новгородский и литовский войска руские, которые мЂл готовые, зшиковавши, поткал Балаклая на граници своей в Койданова, a гды обЂ войска мужне и рицерски ся поткали, зараз почали шванковати татарове и, помешавшися, утекали. Сам потым царь Балаклай з великостю мурз и уланов, хотячи задержати от утЂчки татаров своих, скочил и зостал на пляцу забитым, зачим остаток орды русь и литва снадне наголову У поразили, вязнев, здобычи з великою корыстю отобрали. Потом Скирмонт, вытхнувши собЂ на побоищу по оном звитязствЂ, a маючи войска готовые, зараз тягнул до СЂверское земли и Руской за ДнЂпр, где найпервЂй по сей сторонЂ старый взял Мозыр, потым Стародуб, Карачев, ЧернЂгов, замки столечныи и мЂста з волостями князств руских и сЂверских опановал"
Нації вмирають коли їм відбирає мову.
"Року 1276. Курдан солтан, царь заволский, мстяся забитого отца своего царя Балаклая, от литовских и руских князей [забитого]под Койдановом, зобрал всЂ орды свои Заволские, Нагайские, Казанскую, Кримскую и тягнул на руские князства, огнем и шаблею плюндруючи. То видячи, Тройнята Скирмонтовичь новгородский, подляский и Литвы Повилской князь, обослал зараз двоих братов своих, Любарта корачевского и чернЂговского, Писимонта туровского и стародубского, послал теж до Святослава, великого князя киевского И и до Симеона Михайловича друцкого и до Давида Мстиславича луцкого, просячи их o ратунок, приводячи их до сполное згоды и помочи, жадаючи против Курдановий срогому a моцному цару татарскому. A сам Тронят з Любардом и c Писимонтом братами, зобравши новгородское, подляское, литовское, стародубское, чернЂговское и туровское, все рицерство, рушилися заразом противко татаров ку Мозыру. СвЂтослав киевский, Семион Михайловичь друцкий, Давыд Мстиславовичь луцкий и волынский княжата зо всЂми войсками особами своими прибыли им на помочь, уважаючи сполную от татар небезпечность, злучившися веспол тым охотнЂй до обозу тягнулы, где сам царь лежал за Мозырем над рЂкою Окуновкою. Там же битву, зшедшися, окрутную сточили з обу сторон, которая от поранку ажь до вечера трвала; наостаток татаре утекаты почали, a литва и русь тым смЂлей розогнаных и утЂкаючих татаров били, громили, сЂкли, кололи, в рЂках топили, и наголову оные великие войска нагайские, кримские, над рЂкою Окуневкою поразили. Сам царь Кордан в малой дружинЂ ледво утекл до своей земли, a литва и русь полоны и лупы совито всЂ забрали и з великим и славным звитязством до своих сторон вернулися. Еднак же княжат и бояр руских и литовских много полегло на пляцу, от татаров забитых, меновите: Любарт корачевский князь, Писимонт туровский князь, браты Тройняты, Симеон Михайловичь друцкий, Андрей Давыдовичь, княжата Р и инших панят немало"
Нації вмирають коли їм відбирає мову.
Чому було не підписати укази про святкування і цих перемог, а то народ знає лише про Куликовську битву, а про те, що ми били монголів на 100років раніше - ніхто не знає.
Нації вмирають коли їм відбирає мову.
Ну если дадите ссылку, почитаю))
А так, кроме смеха, вышеупомянутый указ, ничего не вызывает..
"Ющенко подписал указ о праздновании 350-летия победы над Россией в Конотопской битве"
Надо же Россию победили, только Россия по-моему об этом так и не узнала.. Отряд Трубецкого в 30 тысяч сабель отступил в боевом порядке, потеряв убитыми 6-8 тысяч, и через два месяца вернулся, чтобы принять присягу украинцев русскому царю! И это событие ваш президент называет победой?!!! У вас затмение во власти, вам не кажется?
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 207/200811 БЕРЕЗНЯ 2008
Про відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві
З нагоди відзначення у 2009 році 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у битві під Конотопом у 1659 році (Конотопська битва), з метою відновлення історичної правди та національної пам'яті, поширення повної та об'єктивної інформації про події середини XVII століття в Україні, на підтримку ініціативи громадськості постановляю:
1. Кабінету Міністрів України:
1) утворити організаційний комітет з підготовки та відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві, включивши до його складу представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національної академії наук України, Ради Українського козацтва, громадськості;
2) розробити та затвердити у місячний строк план заходів з підготовки та відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві, передбачивши, зокрема:
організацію та проведення урочистих заходів з нагоди 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві;
проведення у 2008 та 2009 роках в селі Шаповалівці Конотопського району Сумської області Всеукраїнського фестивалю «Козацький родослав»;
проведення у квітні 2009 року в Автономній Республіці Крим наукової конференції, присвяченої історії українсько-кримського союзу середини XVII століття, у червні 2009 року у місті Києві наукової конференції, присвяченої військовим подіям під Конотопом у 1659 році, а також проведення тематичних конференцій, круглих столів в інших містах України;
організацію протягом 2008 – 2009 років у навчальних закладах, закладах культури, військових з'єднаннях і частинах заходів, присвячених Конотопській битві;
забезпечення поглибленого вивчення у навчальних закладах подій, пов'язаних з Конотопською битвою;
проведення дослідницької роботи з вивчення цих подій, підготовку і видання наукової та науково-популярної літератури, проведення археологічних досліджень на місцях, пов'язаних з Конотопською битвою;
створення документального фільму про Конотопську битву;
заходи з вивчення та популяризації політичної та військової діяльності гетьмана України Івана Виговського, інших визначних воєначальників та учасників бойових дій у Конотопській битві;
забезпечення організації тематичних виставок документів, книг, речових та інших пам'яток, пов'язаних з військовими подіями під Конотопом у 1659 році;
карбування та введення в обіг у встановленому порядку ювілейної монети на відзнаку 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві;
випуск в обіг поштової марки і конверта, присвячених 350-річчю перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві, здійснення спецпогашення поштової марки;
3) забезпечити разом з Сумською обласною державною адміністрацією вирішення питання щодо спорудження в установленому порядку меморіального комплексу, присвяченого перемозі війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві;
4) вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування у 2008 та 2009 роках заходів, пов'язаних з підготовкою та відзначенням 350-річчя перемоги війська гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві.
2. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям вивчити питання та у разі необхідності вжити заходів щодо найменування чи перейменування в установленому порядку вулиць, проспектів, майданів у населених пунктах України, військових частин, навчальних закладів на честь перемоги у Конотопській битві, гетьмана України Івана Виговського, інших визначних воєначальників та учасників бойових дій у Конотопській битві.
3. Міністерству закордонних справ України вжити заходів щодо: залучення до участі в урочистостях з нагоди 350-річчя перемоги війська гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві представників дипломатичного корпусу іноземних держав та української громадськості за кордоном;
організації закордонними дипломатичними установами України заходів з нагоди відзначення 350-річчя перемоги війська гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві і донесення до міжнародної спільноти об'єктивної інформації про події, пов'язані з Конотопською битвою.
4. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити широке висвітлення у засобах масової інформації заходів з підготовки та відзначення 350-річчя перемоги війська гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві, організувати цикли тематичних теле- і радіопередач, виступи провідних учених та представників громадськості.
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
11 березня 2008 року
http://www.president.gov.ua/documents/7578.html
кстати в тот день было подписано еще Девять указов. Обсуждать будем?
видите как хорошо- каждый пришел к тому выводу к какому хотел... занимательная вещь история![]()
Скоро приказ выйдет о праздновании какой-нибудь годовщины победы Нихтигаля или Галичины.
Социальные закладки