тот, кто дал указания Дубине подписывать договор именно на этих условиях, якобы от имени КМУ - Тимошенко. ответ правильныйСообщение от Andyboy
И кто бы в этом случае был виноват? Все равно Тимошенко?
| ||
Тема: Тимошенко
тот, кто дал указания Дубине подписывать договор именно на этих условиях, якобы от имени КМУ - Тимошенко. ответ правильныйИ кто бы в этом случае был виноват? Все равно Тимошенко?
Всё что в этой жизни доставляет удовольствие - или незаконно, или аморально, или приводит к ожирению!:(
Для пущего эффекта добавь ,что подписатели харьковских соглашений -спасители отечество ,тот, кто дал указания Дубине подписывать договор именно на этих условиях, якобы от имени КМУ - Тимошенко. ответ правильный
а то не полная картина вырисовывается .
скажем так, уменшатели вредных последствий деятельности Тимошенко
перекрыв кран (после подписания договора), Россия бы по собственной инициативе сорвала бы поставки газа в Европу. у Украины нет договора с Европой о поставках. а двух вентелей (один для Европы, другой для Украины) - нетРоссия угрожала именно перекрытием крана. Про арест имущества даже не заикалась.
Всё что в этой жизни доставляет удовольствие - или незаконно, или аморально, или приводит к ожирению!:(
Спорный тезис . Даже Азаров это понял.скажем так, уменшатели вредных последствий деятельности Тимошенко
Значить можно оспорить этот договор ,так он был подписан в результате шантажа
Кравчука и Кучму.
Это они взрастили все сегодняшние отбросы общества, которые мнят себя элитой Украины.
Взращивали личным примером.
ИМХО.
Уступаю дорогу дуракам и сумасшедшим.
Я только за.
Ну не совсем так, справедливости ради.И кто бы в этом случае был виноват? Все равно Тимошенко?
Россия угрожала именно перекрытием крана. Про арест имущества даже не заикалась.
Россия угрожала исключить объёмы газа, предназначенного для потребления самой Украиной и уменьшать количество поставляемого транзитного газа на величину, равную украденному Украиной газа. Плюс, Россия потребовала оплату технологического газа в твёрдой валюте. А это Украина не могла потянуть. Так Шо, Россия провела безпроигрышную партию.
Уступаю дорогу дуракам и сумасшедшим.
от скромности не умрёшь....
Приговора СУДА, а не не судилища, не было, чтобы называть её преступницей.что то я не слышал ранее голоса тех, кто считал, что Жеглов ошибался, кроме правоведов. потому что с точки зрения необходимости борьбы с преступностью, Жеглов прав. с точки зрения УПК не прав. народу то плевать на юридические тонкости, им главное, что бы преступников не было. вот так и с Юлей, главное, что бы преступницу посадили. а юридические тонкости не имеют значения. ведь если при ней будут судтить Януковича, ты ж не будешь сильно переживать, если кто тогде то нарушит немножко его право на защиту
Сложно сказать, что у Тимошенко немножко нарушили право на защиту.
А с ответа ты съехал!
Фразу "наказания без вины не бывает" (С) Г. Жеглов произнёс, когда Шарапов попросил его извиниться перед невинно просидевшим в КПЗ Груздевым.
Ну прямо пахнуло передовицей "Правды" - "Руки прочь от Анжелы Дэвис!"
МВ-Панасоник-18
А зачем умирать от скромности, если Ангел - фамилия (или кличка) клиента адвоката?
Ну так любой преступник может назвать судящий его суд судилищем и на этом основании не признавать приговора.Приговора СУДА, а не не судилища, не было, чтобы называть её преступницей.
Тимошенко называет (и назвала бы) судилищем любой суд, если он тут же не выносит ей оправдательный приговор без всякого разбирательства.
Вспомните, она стала говорить "это не суд", отказываться вставать и называть судью "марионеткой Януковича" в первый же день судебного разбирательства.
Каким образом нарушили её право на защиту? Конкретно можете привести юридические аргументы?Сложно сказать, что у Тимошенко немножко нарушили право на защиту.
Вы юрист, кстати, чтобы об этом судить (нарушены её права или нет)?
На, читай...
Порушення на досудовому слідстві:
Постанова про притягнення особи як обвинуваченого пред’явлена Тимошенко Ю.В.
з грубим порушення ст.ст. 43,140 КПК України, оскільки постанова оголошувалась
не слідчим Нечвоглодом О.А., а начальником управління ГПУ О. Пушкарем, вимогу
щодо роз’яснення обвинувачення по суті було не задоволено, слідчим не приймались
жодні пояснення, на зауваження захисника не реагував.
Кримінальна справа порушена без достатніх приводів та підстав, передбачених
ст. 94 КПК України. Слідчий, не ґрунтувався на матеріалах, якими він володів на
момент прийняття рішення про порушення кримінальної справи, робив висновки без
достатніх на це підстав.
Грубе порушення права на захист. Після порушення кримінальної справи
Тимошенко Ю.В. було подано заяву про допуск Власенка С.В. у якості захисника.
Слідчим було відмовлено у допуску. Лише через місяць після порушення
кримінальної справи Власенка С.В. було допущено у якості захисника. Слідчим
протягом місяця проводились слідчі дії щодо Тимошенко Ю.В. без участі захисника,
чим грубо порушено норми ст.43-1 КПК України.
Слідчим у порушення ст. 218 КПК України, відповідно до якої обвинуваченого і
його захисника не можна обмежувати в часі, потрібному їм, щоб ознайомитися з
усіма матеріалами справи в розумні строки, було направлено до суду звернення про
обмеження строків на ознайомлення з матеріалами. Постановою Печерського
районного суду м. Києва було обмежено Тимошенко Ю.В. і захисника у часі на
ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, незважаючи на те, що на той час
вже існувала схожа постанова в іншій кримінальній справі, якою також було
обмежено в часі на ознайомлення з матеріалами справи.
Слідчим було порушено ст. 48 КПК України, де визначено, що захисник має
право до першого допиту обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення.
Порушуючи передбачені 48 статтею права, як захисника, та права підзахисного,
слідчим прокуратури було відмовлено захиснику Власенку С.В. у конфіденційному
побаченні з підзахисною Тимошенко Ю.В. перед першим допитом у якості
обвинуваченого.
Експертизи у справі проведені з грубим порушенням ст. 43, 197 КПК України,
оскільки Тимошенко Ю.В. не було повідомлено про призначення експертиз, чим
повністю позбавлено передбачених ст. 197 КПК прав, зокрема, ставити свої
питання, давати пояснення, пред’являти документи, ознайомлюватись з матеріалами
та висновками експертизи. Тимошенко Ю.В. неодноразово подавались клопотання та
листи із вимогою щодо надання результатів експертизи. При цьому слідчим постійно
зазначалось, що ніяких експертиз не проводилось. При цьому експертиза була
призначена за дев’ять днів до вищезгаданого листа слідчого про начебто не
проведення жодних експертиз. Крім того у матеріалах справи були підшиті чисті
бланки протоколів про ознайомлення Тимошенко Ю.В. з результатами експертизи та з
призначенням експертизи.
Обвинувальний висновок було складено старшим слідчим в особливо важливих
справах Генеральної прокуратури України Нечвоглодом О.А. та погоджено у першого
заступника Генерального прокурора України з порушенням статей 223, 224, 225
Кримінально-процесуального кодексу України, без розкриття та доведення в діях
Тимошенко Ю.В. складу злочину, обов’язкова наявність якого передбачена статтею 6
КПК України.
Адвокат О.Плахотнюк
27.09.2011Процесуальні порушення судді в судовому засіданні
На переконання захисту, аналізуючи процедуру розгляду судом даної кримінальної справи, важко говорити про його сувору відповідність вимогам діючого законодавства.
1. Оцінюючи «повноту, неупередженість та об’єктивність» суду в цьому процесі, окремо хочеться зупинитись на епохальному рішенні судді від 05.08.2011 року про зміну запобіжного заходу відносно Тимошенко Ю.В. з підписки про невиїзд на утримання під вартою. У захисту немає жодного сумніву про те, що вказана постанова незаконна та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 5 Конвенції з прав людини, ст.. (1), а, b с) ст. (3), ст. 2, ст. 7, ст. 9, (1) (2) ст. 14, (1) (2) ст. 19, ст. 26 Пакту про громадянські та політичні права, ст.ст. 14, 148, 155, 165-165-1КПК України.
Суддею Печерського районного суду м. Києва Кірєвим Р.В. підставами зміни запобіжного заходу було визнано наступне: «суд приходить до висновку, що перебуваючи на волі підсудна може ухилитись від суду та виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини по справі, а тому суд вважає необхідним зміни підсудній міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту»
Наведені підстави не відповідають дійсності та обставинам справи. Зазначені підстави сформульовано у формі гіпотетичного твердження, не у формі дій, що мали місце, а у формі можливих дій. КПК України підставами для застосування будь-якого запобіжного заходу визнає, виключно, фактичні дії.
Серед підстав застосування запобіжного заходів КПК України, зокрема ст. 148 Кодексу, не передбачає такої підстави як «намагається перешкодити розгляду справи». У розумінні ст. 148 КПК України «перешкоджати встановленню істини у справі означає: знищувати та фальсифікувати докази; підмовляти, залякувати свідків, експертів поза залою судового засідання. У жодний спосіб участю у судовому слуханні справи у судовому засіданні не можливо перешкоджати встановленню істини у справі у розумінні ст. 148 КПК України. Реалізація процесуальних прав обвинуваченим (підсудним) у судовому слуханні в залі судового засідання за жодних обставин не може кваліфікуватись як перешкоджання встановленню істини у справі.
Суд безпідставно прийшов до висновку, що Тимошенко Ю.В. може ухилитись від суду та виконання процесуальних рішень, свідомо затягує процес та перешкоджатиме встановленню істини у справі, якщо наведенні дії підсудної Тимошенко Ю.В., навпаки свідчать, що остання повністю сприяє слідству у вирішенні та встановлені істини у даній справі. Необґрунтоване, безпідставне застосування запобіжного заходу взяття від варту Тимошенко Ю.В. підтверджує тільки неспроможність обвинувачення та суду довести вину Тимошенко Ю.В.
Отже, резюмуючи всі наведенні обставини у постанові суду від 05.08.11 та дії суду із незаконного застосування запобіжного заходу стверджую, що суд порушує статтю (1), а, b с) статті (3), статтю 2, статтю 7, статтю 9, (1) (2) статті 14, (1) (2) статті 19, статтю 26 Пакту про громадянські та політичні права, чітко свідчить про упередженість суду та нехтування основними правами людини, затверджених міжнародними актами таких як:
право на ефективний засіб правового захисту
право на недоторканість людської гідності захисту від її приниження
право на свободу та особисту недоторканність
право на рівність перед законом, судами і трибуналами
право на безперешкодне дотримання та вираження своїх поглядів
право на звільнення у разі незаконного затримання
Враховуючи викладене, вважаю, що вказана постанова є безпрецедентним випадком в судочинстві щодо застосування запобіжного заходу взяття під варту лише на підставі того, що Тимошенко Ю.В. запізнилася на судове засідання, ставить питання свідкам та емоційно висловлюється.
2. Під час всього розгляду справи суддя Кірєєв Р.В. неодноразово видаляв із зали судового розгляду присутніх осіб. Вважаю це грубим порушенням норм кримінально-процесуального законодавства України та перевищенням суддею своїх повноважень. Згідно ч. 1 ст. 272 КПК України видалення з залу засідання як захід, який застосовується до порушників порядку судового засідання може бути застосований лише до підсудного!
Згідно ч. 3 ст. 272 КПК України «За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за ч. 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення». Санкція ч. 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає такого виду стягнення як видалення з залу засідання.
Окрім того, згідно ч. 2 ст. 271 КПК України «Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, у зв’язку з чим у судовому засіданні із розгляду кримінальної справи оголошується перерва».
Тобто, кожен раз, коли суддя Кірєєв Р.В. наказував працівникам міліції видалити з залу засідань когось з присутніх за «порушення порядку під час судового засідання», суддя застосував стягнення не передбачене законом, зокрема ч. 1 ст. 185-3 КпАП України. Якщо, видалення відбувалися за «прояв неповаги до суду», то суддя повинен був оголосити перерву в судовому засіданні і вирішити питання про притягнення до відповідальності винних осіб, що також не було зроблено.
Враховуючи вищевикладене, вважаю дії судді Кірєєва Р.В. по видаленню присутніх в залі осіб незаконними, та такими, що свідчать про його упередженість та необ’єктивність.
3. Під час дослідження судом матеріалів справи захистом неодноразово заявлялись клопотання про оголошення повного тексту документів та матеріалів, які досліджувались судом. Дані клопотання були безпідставно відхилені суддею. Таким чином судом було грубо порушено вимоги ст. 314 КПК України, де передбачено, що документи, які є доказами по справі, повинні бути оглянуті або оголошені у судовому засіданні. Ці дії можуть провадитись як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників судового розгляду в будь-який момент судового слідства.
Окрім порушення ст. 314 КПК України, головуючим було порушено принцип безпосередності судового розгляду передбачений ст. 257 КПК України, де зазначено, що суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.
4. Під час розгляду кримінальної справи № 1-657/11 суддею було винесено кілька окремих постанов відносно захисників по справі. Окрім невідповідності висновків суду викладеним в окремих постановах фактичним обставинам справи, судом було істотно порушено кримінально – процесуальний закон.
Ст. 23-2 КПК України містить перелік випадків, коли суд виносить окрему постанову. У текстах окремих постанов судді Кірєєва Р.В. не міститься посилання на частину ст.. 23-2 КПК України, якою він керувався приймаючи рішення про винесення окремих постанов. Випадки, передбачені ч.1 – ч. 4 ст. 23-2 КПК України не описані в текстах постанов. Всі окремі постанови судді були оскаржені захисниками в установленому законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 358 КПК України «Про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у ст. 348 цього кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об’яв суду. Протягом п’яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз’яснюється право протягом п’яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.»
Згідно ч. 2 ст. 354 КПК України «Після виконання вимог, передбачених статтею 351 цього кодексу, суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, протягом семи діб передає справу разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи».
Але, до теперішнього часу, в порушення вимог діючого законодавства, суддя не направив матеріали справи для апеляційного розгляду цих скарг. Такі дії судді порушують право зацікавлених осіб, зокрема захисників по справі відстоювати свої права в апеляційному порядку та свідчать про грубе порушення суддею норм КПК України.
5. Під час судового слідства головуючий у справі заборонив захисту робити заперечення на дії головуючого зразу після того, як на переконання захисту, суддею були обмежені або порушені права учасників судового процесу, що є грубим порушенням норм, передбачених ч. 2 ст. 260 КПК України. Згідно ст.260 КПК України, «головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний високий рівень судового процесу.
Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, які обмежують або порушують їх права, це заперечення заноситься до протоколу.»
Тобто, ч. 2 ст.260 КПК України передбачено занесення заперечення до протоколу судового засідання у будь який момент його заявлення, та жодним чином не створюється обмежень щодо порядку його заявлення.6. Під час розгляду справи захистом неодноразово заявлялися відводи головуючому в судовому засіданні судді Кірєєву Р.В. Не дивлячись на те, що ці зави подавались захистом в порядку ч. 2 ст. 56 КПК України зразу ж після виникнення підстав для відводу по наслідках судових засідань, всі вони були залишені судом без розгляду. Суд аргументував свої рішення тим, що судом вже розглядались аналогічні заяви про відвід. Таке твердження суду не відповідає фактичним обставинам справи. Кожна заява про відвід містила обґрунтування, яке судом не розглядалось.
Також, в порушення вимог ст.57 КПК України головуючий розглянув заяви про відвід не виходячи до нарадчої кімнати, що є грубим порушенням кримінально-процесуальних норм.
7. Протягом всього судового розгляду захистом через канцелярію суду в письмовому вигляді були подані клопотання про виклик свідків, експертів, спеціалістів, про проведення повторних та додаткових експертиз, про витребування доказів, тощо.
При виконанні вимог ст. 317 КПК України суддею в порушення порядку розгляду клопотань, рішення по заявлених клопотаннях приймалось «пакетно». Зокрема, суд ставив на обговорення декілька клопотань захисту, потім приймав рішення про відмову в їх задоволенні. Навіть рішення про відмову в призначенні експертиз суддя приймав, хоча й в нарадчій кімнаті, але по всіх клопотаннях разом. При цьому, хочу зазначити, що в нарадчій кімнаті по розгляду клопотань про призначення експертиз суддя знаходився 35 хвилин, а текст постанови про відмову в задоволенні клопотань оголошував 20 хвилин. Такі дії судді свідчать про те, що текст постанови про відмову в задоволенні клопотань був заготовлений раніше, що свідчить про порушення таємниці нарадчої кімнати, про однобічність судового слідства, необ’єктивність та упередженість судді.
8. Приймаючи рішення про закінчення судового слідства 08.09.2011 року суддя порушив вимоги ст. 317 КПК України. Зокрема, судом не були поставлені на обговорення та розглянуті клопотання про скасування запобіжного заходу Тимошенко Ю.В. від 06.09.2011 року вх.. № 57083 та від 07.09.2011 року вх.. № 57484.
В судовому засіданні 31.08.11 суд після оголошення матеріалів справи, що містилися у 23 томах справи, змінив порядок судового засідання та перейшов до розгляду заявлених клопотань. При цьому, суддею було наголошено, що оголошення матеріалів справи, що залишились не оглянутими, буде продовжено після розв’язання заявлених клопотань.
Однак, оголосивши у судовому засіданні 08.09.11 про закінчення судового слідства, судом так і не було оголошено вказані матеріали справи, внаслідок чого вони залишились не розглянутими судом.
Адвокат О.Плахотнюк
27.09.2011
Вот тебе ещё
Порушення принципу змагальності судом
З самого початку судового слідства по даній справі судом грубо порушувався, передбачений ст.. 16-1 КПК України принцип змагальності.
1. 26.07.2011 року задовольнивши заяву Тимошенко Ю.В. про відмову від захисників Сірого М.І. та Плахотнюка О.А., та не надавши їй, передбаченого ч. 4 ст. 46 КПК України строку на запрошення нового захисника, суд продовжив розгляд справи та перейшов до допиту свідків по справі. При цьому судом були повністю проігноровані вимоги Тимошенко Ю.В. проводити допит свідків у присутності її захисту.
2. Під час допиту чисельних свідків зі списку обвинувального висновку суд неодноразово за клопотанням прокурорів та за власною ініціативою, (при чому навіть неможливо встановити хто частіше це робив), знімав «незручні» запитання захисту та Тимошенко Ю.В. до свідків. При цьому жодне клопотання захисту про зняття питань свідкам судом так і не було задоволено.
3. В судовому засіданні були допитані всі свідки, або були оголошені показання свідків, які були зазначені у обвинувальному висновку по справі. При цьому, судом були відхилені клопотання захисту про виклик майже 30 – ти свідків. З усього переліку осіб, які захист просив суд допитати, в судовому засіданні були допитані в якості свідків лише Турчинов О.В. та Лівінській М.О. Хотілось би зазначити, що 90%, так званих, свідків обвинувачення не є свідками по справі в розумінні положень ст.. 68 КПК України, в той час, як захист повністю обґрунтував необхідність допиту осіб, зазначених в клопотаннях.
Порушуючи принцип змагальності, а також право захисту, передбачене ст. ст. 48, 263 КПК України, суд відмовив захисту у виклику свідків. Суд не викликав навіть тих свідків, які були допитані на досудовому слідстві, але по незрозумілих причинах, прокуратурою не були включені до списку. Зокрема це свідки Немиря Г.М., Крупко П.М. та інші.
Якщо проаналізувати показання свідків на досудовому слідстві стане зрозумілим, що прокуратура не внесла до списку обвинувального висновку саме тих свідків, які свідчили на користь Тимошенко Ю.В. Суд же, в порушення всіх вимог кримінально-процесуального законодавства, став в цьому питанні на сторону обвинувачення.
4. З метою всебічного, об’єктивного і повного встановлення істини у справі, захист заявляв клопотання про виклик та допит в судовому засіданні понятих, які були присутні при складанні певних процесуальних документів. Такі дії необхідні для того, що в становити законність джерел отримання доказів по справі. Зокрема, це протоколи виїмки документів, протоколи огляду та інше. Суд, безпідставно та необґрунтовано відмовив в задоволенні цих клопотань захисту.
5. Враховуючи, що на досудовому слідстві були повністю порушені права Тимошенко Ю.В., передбачені ст. 197 КПК України та вона була позбавлена права ставити перед експертизою додаткові питання та пред’являти додаткові документи, захистом були заявлені клопотання про виклик та допит в судовому засіданні експертів, які проводили по даній кримінальній справі експертизи.
Суд відмовив у виклику експертів в суд. Це при тому, що до матеріалів справи долучено висновки експертних досліджень №20/11 від 12.07.11 та №25/11 від 31.08.11, складені ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива», якими повністю спростовано доводи обвинувачення, що покладені в основу обвинувального висновку від 17.06.11 у справі № 1-657/11.
В судовому засіданні була лише допитана експерт Ільчук Г.П., яка повідомила, що не має ніякого відношення до дослідження в частині підтвердження, начеб то завданих НАК «Нафтогаз України» збитків.
7. Захистом неодноразово заявлялось клопотання про виклик у судове засідання експертів ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива» Педь Ірину Валеріївну та Тихоненко Ірину Петрівну. Однак в задоволенні даного клопотання суд також відмовив, тим самим позбавив захист права надати беззаперечні докази невинуватості Тимошенко Ю.В. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
8. Під час судового слухання справи, неодноразово захисниками та Тимошенко Ю.В. піднімалось питання про витребування та приєднання до матеріалів справи Консолідованої фінансової звітності НАК «Нафтогаз України» за міжнародними стандартами за 2009 рік по результатах аудиту ЗАТ «Ернст енд Янг Украудит». Клопотання захисту з цього питання судом постійно відхилялись. Але, як тільки таке клопотання заявила прокуратура, суд не вагаючись його задовольнив. Такі дії судді свідчать про надання ним певних преференцій представникам державного обвинувачення та порушення принципу змагальності в процесі.
9. Враховуючи, що Висновок від 12.05.11 № 4049/11-19 судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151 складений без дотримання норм чинного законодавства, а дослідження проведено з порушенням порядку проведення експертиз, а також те, що матеріали справи містять висновки спеціалістів, якими повністю спростовується висновки експертизи, в судовому засіданні захистом було заявлено клопотання про проведення додаткової судово-економічної експертизи.
На тих же підставах, враховуючи, що в документі «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки» від 19.01.09, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи, стоїть не власноручний підпис Тимошенко Ю.В., сторона захисту звернулась до суду з клопотанням про призначення повторної комплексної експертизи. Всі клопотання про призначення експертиз суд залишив без розгляду.
10. Судом залишено без задоволення повністю обґрунтовані клопотання про проведення очної ставки в судовому засіданні між свідками Ющенком В.А. та Дубиною О.В.; про доручення до матеріалів справи великої кількості документів, які на переконання захисту є доказами невинуватості Тимошенко Ю.В. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 КК України; про витребування документів про фінансово-господарську діяльність «РосУкрЕнерго», НАК «Нафтогаз України, «Укратрансгаз», без дослідження яких неможливо встановити істину по справі.
Загалом, з більш, ніж ста клопотань захисту судом задоволено лише біля п’яти. І ті не повністю, а частково. При цьому всі клопотання прокурорів судом задоволені. Такий вибірковий підхід судді до розгляду клопотань захисту та обвинувачення свідчить про повне ігнорування судом принципу змагальності та рівності сторін в судовому засіданні.
Адвокат О.Плахотнюк
27.09.2011
А пообъективней источники есть у вас?На переконання захисту...
А то ведь я то же могу найти мнение прокуроров и обвинения по поводу судебного процесса, но ведь они вам не понравятся.
Угу, подав туеву хучу бессмысленных ходатайств (в частности, практически на каждом заседании они ходатайствовали про отвод судьи) и получив отказ, защита, понятно, делает вполне "обоснованный" вывод про "игнорирование судом принципа состязательности и равноправия".Загалом, з більш, ніж ста клопотань захисту судом задоволено лише біля п’яти. І ті не повністю, а частково. При цьому всі клопотання прокурорів судом задоволені. Такий вибірковий підхід судді до розгляду клопотань захисту та обвинувачення свідчить про повне ігнорування судом принципу змагальності та рівності сторін в судовому засіданні.
Последний раз редактировалось Gottik; 10.10.2011 в 00:05.
А вот и достойный ответ автору подоспел.
Пародия на карамельное стихотворение Дмитра Павлычка о Юлии Тимошенко
Я Павличко, воїн світла
Певно доля вже така
Я почав двобій з пітьмою
В комсомольському ЦеКа
Я писав про Че Гевару
Про Хрущова, про врожай
Як співає, розквітає
Рідний наш Радянський Край.
Та коли сидів на з'їздах,
Клав в кишеню гонорар
Думав тільки про Вітчизну -
На душі лежав тягар.
Важко було за Комуни:
Чи не кожне дитинча
Мало вивчити на пам'ять
Вірш Павличка та Драча.
Друкували комуняки
Наші повні зібрання,
Відправляли нас в круїзи,
На курорти в заслання
В санаторії у Ялті
Катували нас вони,
І було мені там зліше
Ніж в гестапівській тюрмі
А тоді нарешті воля -
Горбачов та хозрасчот
Стали люди босі й голі,
Я ж збагнув, що патріот.
Що засуджую суворо
Я червоний той терор!
Став писати я про Крути,
Про УПА, Голодомор.
Розповів я, що робили
На вкраїнській на землі.
Ті огидні партократи,
Яничари, москалі.
Став Народним Депутатом
Демократом справжнім став,
Дали грошей повну хату -
Ніби Комунізм настав!
Помаранчовим гєнсєкам
Гімни я тепер творю,
Аби знала вся планета
Про велику букву "Ю".
Ось минуло двадцять років
Скрізь руїна та пітьма
Та не буде вічним морок -
Бо в народа є Вона!
І хоча ЇЇ катують
Янучари та хахли,
Буде Юля Президентом!
"Будуть люди на землі"!
Славься, Біла мов гарячка!
Паровоз лєтіт вперьод,
А злочинних противсіхів
Україна прокляньот!
Хто сказав, що "всьо пропало!"?
Що то за капітулянт?
Має Юлю Україна!
Має Юля мій талант!
Андрей Манчук
Шикарно!
тоже хотел это сказать, Юлькин адвокат, лицо шкурно заинтересованное, так что ссылаться на него как на истину в последней инстанции, мягко говоря, не очень умно.
Це - не відповідь! Так собі...- на думку спало!)))
Кожний має - свою нишу,
Свою кістку, та свій друк!
На "харанта" льє - Павличко!
На Павличко льє - Манчук!
Ось ви, друзі, й подивіться!
Є різниця тут, чи ні?
Різні постаті у часі!
Ви! Це бачите, чи ні ?!
Комиссар СЕ: Обвинения против Тимошенко не оправдывают ее ареста
Комиссар Совета Европы по правам человека Томас Хаммарберг считает, что обвинения, выдвинутые экс-премьер-министру Украины Юлии Тимошенко и другим бывшим чиновникам, не оправдывают применения против них такой меры пресечения, как арест.
"Когда речь идет о четырех судебных процессах (против Тимошенко, бывшего министра внутренних дел Юрия Луценко, бывшего и.о. министра обороны Валерия Иващенко и бывшего первого заместителя министра юстиции Евгения Корнийчука – ред.), для меня как для наблюдателя за правами человека они затрагивают вопрос досудебного задержания. Я не вижу, что вид обвинений, выдвинутых против них, мог бы оправдать содержание их в заключении на такой период времени - он уже достаточно длительный", - сказал Хаммарберг.
По его мнению, это может свидетельствовать об определенном злоупотреблении мерой досудебного задержания в этих случаях. "Обвинения против нее и других людей в этой категории не должны были бы рассматриваться как действия, ведущие к уголовному наказанию в европейских странах сегодня", - добавил он.
Комиссар СЕ по правам человека считает "очень специфическим" Уголовный кодекс Украины. "Он, среди прочих преступлений, содержит и наказание за политические решения. Таким образом, первая проблема, которую я вижу, и почему я удивлен, что этот старый Уголовный кодекс не был изменен раньше для того, чтобы отличить преступления от политических шагов и решений, которые должны решаться в рамках политического процесса: в парламенте, на выборах и так далее", - убежден он.
"Я знаю, что это - общая проблема в Украине, когда слишком часто используются возможности досудебного задержания, и это очень печально, потому что есть принцип презумпции невиновности. Этот принцип предусматривает, что пока вина не доказана, к человеку должны относиться, как к невиновному. То, как используется задержание в этих случаях, создает атмосферу наказания, которой стоило бы избегать", - считает Хаммарберг, передает УНИАН.
Кроме того, по его мнению, все задержанные экс-чиновники не получили надлежащей медицинской помощи в следственном изоляторе. "Я думаю, что было недостаточно заботы о состоянии здоровья, если говорить об этих конкретных случаях. Прежде всего, это касается бывшего министра внутренних дел Луценко и бывшего исполняющего обязанности министра обороны Иващенко. В обоих случаях, как я слышал, есть большая обеспокоенность за их состояние здоровья, и была дискуссия о том, могли ли они пользоваться услугами своих врачей, или должна быть другая система. Это очень печально. Особенно во время досудебного задержания нужно абсолютно заботиться о здоровье задержанных. И я думаю, это еще одна причина, почему они не должны находиться в заключении", - отметил комиссар Совета Европы по правам человека.
Свет всего плотского есть солнце; свет души есть вечная Правда.
а теперь подставляем вместо "Юлькин адвокат" - мыслитель, Витькин адвокат и что пролучаем???тоже хотел это сказать, Юлькин адвокат, лицо шкурно заинтересованное, так что ссылаться на него как на истину в последней инстанции, мягко говоря, не очень умно.
Зря вы так.
Я здесь давно и не коим образом не вижу, что мыслитель - адвокат Яныка.
Если я неправ - процитируйте слова мыслителя в его пользу.
Только не вырывая из контекста...
А по поводу дискуссии на форуме, так ещё раз подтверждается тот факт, что когда у одной стороны не хватает аргументов , то он переходит на личность оппонента...
Цитируемая фраза в заголовке - яркое тому подтверждение...
Πες μου, σε παρακαλω,...
Ваши права
Социальные закладки