Зараз можна почути багато спекуляцій, пов'язаних з таким, здавалось би, ясним поняттям, як націоналізм. Слово "націоналіст" звучить як лайка. Абсолютно безпідставно. Спробуймо розібратися, що ж таке націоналізм і чим він відрізняється від нацизму і, тим паче, шовінізму.
Радянське визначення понять
Марксизм-ленінізм трактує націоналізм як буржуазну ідеологію в галузі національних відносин, характерними рисами якої є проповідь зверхності національних інтересів над соціальними, проголошення національної нетерпимості. Те ж учення розрізняє такі форми націоналізму: великодержавний шовінізм, расизм та місцевий націоналізм, в т.ч. український буржуазний націоналізм.
Словник 1950 року видання (рос. мовою) подає таке визначення націоналізму:"идеология и политика буржуазии, обеспечивающие её классовые эксплуататорские интересы за счёт других наций, выдаваемые ею за интересы всей нации. Национализм – реакционная буржуазная политика, направленная к разжиганию национальной вражды и натравливанию одной нации на другую". Там же про шовінізм:"реакционная политика преследования, травли, угнетения других народов; разжигание национальной вражды и ненависти, проповедь национальной исключительности; проповедь национальной исключительности, "расовой теории" (расизм); агрессивная политика империалистической буржуазии, направленная на покорение и порабощение других народов". Нацизм ототожнюється тут з фашизмом та націонал-соціалізмом.
Словник 1977 року трактує націоналізм так:"буржуазна ідеологія й політика в національному питанні, характерними рисами якої є проповідь зверхності національних інтересів над соціальними, класовими, проголошення національної нетерпимості, розпалювання національної ворожнечі. Націоналізм виступає у двох формах:великодержавний шовінізм пануючої нації і місцевий націоналізм пригнобленої нації. Буржуазія використовує націоналізм для боротьби проти революційного руху…" тощо.Нацизм, знов-таки:"назва фашизму в гітлерівській Німеччині"Сучасне визначення
Насправді всі держави побудовані на національній основі. Націоналізм не можна, по-перше, трактувати однозначно негативно, як це робив марксизм-ленінізм; по-друге, це є поняття позитивне в цілому, якщо не ототожнювати його з шовінізмом, тим більше з нацизмом. І якщо розрізняти націоналізм поневоленого народу, який бореться за своїх людські і національні права, від націоналізму імперського, який поневолює переможені народи і є шовінізмом – різновидом націоналізму найнегативнішого.
Ось як, наприклад, трактує поняття нації та націоналізму американський тлумачний словник «Вебстер Нью Ворлд Дикшионери», авторів якого аж ніяк не можна запідозрити в націоналістичних поглядах:
"Націоналізм це:
1. а. Відданість нації, патріотизм; б. Надмірний, вузький чи егоїстичний патріотизм, шовінізм.
2. Вчення, що національний інтерес, безпека більш важливі, ніж інтернаціональні міркування.Етнічний довідник [1] так подає сучасне значення терміну:
"Націоналізм — світоглядний принцип, найбільшою мірою притаманний передовим представникам народу, що виборює своє право на розбудову власної держави, тобто прагне перетворитись на націю. Для XX ст., особливо його другої половини, це широко розповсюджене явище, зумовлене крахом світової колоніальної системи. Після розпаду СРСР у серпні 1991 р., націоналізм, як один із способів розвитку світової співдружності народів, вступив у свій черговий етап".
Головною в націоналізмі є ідея державності та незалежності, самостійності. Але держава — не самоціль, а форма й засіб організації повноцінного життя народу. Народ, у свою чергу, — це не тільки корінний етнос, а й усі етнічні меншини. І дійсний (а не змішаний із шовінізмом, з його намаганнями довести виключність та зверхність "своєї" зростаючої етнонації) націоналізм обстоює право на державність усіх (як корінних, так і некорінних) етнічних угруповань народу. Коли мета перетворення певного народу на державну націю вже досягнута, націоналізм тим самим остаточно виконує свою історично-конструктивну роль і від нього має залишитися лише патріотизм.
Социальные закладки