Щось тут тема явно відійшла від анонсованої (языковая проблема і т.д.)

В чому суть проблеми?
Суть проблеми полягає в тому, як на мене, що агресивно-російськомовні 1) не хочуть (не можуть???) вивчити українську; 2) хотіли б, щоби україномовні розмовляли з ними на російській; 3) хочуть, щоби усе це відбувалось за рахунок державного бюджету, тобто - тих самих україномовних, яких в україні більшість...Які особисто я бачу шляхи вирішення цієї проблеми?
1. Після всеукраїнського перепису встановити квоти медійного простору по регіонам (співвідношення українське/російське/татарське/інше мовлення у відповідних відсотках). Розмір регіону - на вибір, район чи область. Аналогічно - дубляж кінофільмів. При цьому, повинно бути забезпечено показ кінофільмів обидвома мовами дубляжу у прайм тайм.
2. в кожному регаоні повинно бути забезпечено можливість навчання українською/російською/іншою в рамках відповідного відсоткового співвідношення. Навіть, якщо українською/російською/іншою вчитиметься одна людина. Державні існити україснькою, якщо будуть внесені зміни в Конституцію щодо державного статусу російської мови - українською або російською за вибором студента. При цьому, дез зобов"язаний госрити тією мовою, яку обрав студент (у випадку внесення змін в конституцію)
3. Повинно бути забезпечено можливість подавати заяви та отримаувати відповіді в органах, підприємтсвах, організаціях установах тією мовою, якою особа звернулась. Аналогічно - розгляд справ здійснюється за бажанням громадянина, а не так, як хоче чинуша... Чинуша за таких обставин зобов"язаний говорити тією мовою, якою до нього звертається громадянин.
4. Звідси, логічно - чинуші повинні знати українську, якщо не знають - нафіг з пляжа, вулиці підмітати. В регіонах, де російська має суттєвий відсоток вживання (думаю, 30% буде розумна цифра) - вони повинні знати і російську. В інших регіонах нехай органи держвлади наймають перекладачів чи спеціально беруть окремих російськомовних працівників. Якщо російська стане державною (будуть внесені зміни в Конституцію - чинуші повинні знати і російську, і українську). При цьому, байдуже, носієм якої мови є чинуша, використання обидвох мов в офіційних документах та публічних виступах має бути обов"язковим (хай сам собі вирішує - по парним числам українська, по непарним - російська, чи навпаки).
5. Будь-яка відмова обслуговувати споживача, вимога до нього перейти на іншу мову, ігнорування його повинно неминуче тягнути суттєвий штраф для підприємця. Вимога перейти на іншу мову - адміністративне покарання. Те ж саме діяння, вчинене держслужбовцем - крім того, безумовне звільнення з посади.
І якщо за таких умов з російською станеться те, що відбувається у Фінляндії із шведською – значить карма така в російською

Социальные закладки