
Сообщение от
Makanaki
Шановний Тіхону Петровичу, спробую й тут вам пояснити.
Справа в тому, що голодомор для мене не є якоюсь абстрактною історичною подією. Моя бабуся особисто пережила голодомор. Зараз їй 82, а тоді було 6. Я з самого дитинства деінде чув від неї такі страшні подробиці, що волосся дибом стає. Так от коли я її розпитався, щодо сучасної державної політикі по цьому питанню, єдине що вона мені сказала - "Слава Богу, що настали такі часи, коли про це можно говорити вголос". Повірте мені, її чоловік - мій дід - руський, з глибинки. Вона б і в думках навіть не подумала звинувачювати в цьому Росію, тим паче - чекати від неї якоїсь компенсації. Єдине, що вона мала сказати з цього приводу я привів вище...
Зрозумійте, їй тоді було 6 років. Всі ті, хто реально вистраждав той голод, під страхом кулі повзая на пузі по полях, зберая колоски - вже в іншому світі.
Може ваші слова я й сприйняв занадто особисто, бо ця трагедія не є для мене "суворою статистикою", адже, як на мене, то саме вони були набагато грубішими й нестриманішими, за мої.
Социальные закладки