Ще раз повторюю, я на риторічні питання відповідаю лише ритрічними питаннями.Сообщение от капитан
| ||
Тема: Поговорим об ОУН - УПА
Ще раз повторюю, я на риторічні питання відповідаю лише ритрічними питаннями.
Тогда более конкретно, почему бандеровци вели боевые действия против Мельниковцев и других отрядов, которые не хотели им подчиняться? Эти отряды поддерживали большевиков?.
Это характерно для тех кто поддерживает ОУН и не знает как ответить в аналогичной ситуации. Это мы уже проходили на этой ветке. Можете посмотреть.
Ви вже можете резюмувати, чи так і будете розмовляти сам з собою?
А мне Рома кажется порядочным человеком. Да и конкретика у него проскальзывает. Просто стыдно признать, что лесовички в экстазе праведного гнева убивали изощренными способами не только матерых НКВДэков, когда удавалось, конечно, но и простых парней, одетых в солдатскую форму, которые еще и убеждениями то не успели обзавестись по причине малолетства и в идеологии были откровенно слабоваты. Они хотели поскорее отслужить и вернуться домой к маме, к любимой девушкеПетрович, рома не один такой. Раньше на ветке был СТК, Доктор-77 , Фусимон, МАргаритка и .т.д и было тоже самое. Как только конкретный вопрос сразу пропадали или начинали как настоящие ленинцы нести, что попало кроме темы. Сейчас аналогичная ситуация. Ромця тот вообще несёт всякую пургу кроме еонкретики.
Вам треба 2+2 на калькуляторі додавати?
В криниці не забивали,але розстрілювали.Сексотів,зрадників і т.д.
Вам відомо,що таке СБ?
"Для дослідників та широкого загалу, що цікавляться історією Організації українських націоналістів бандерівського напряму [ОУН(б)], ще й досі залишається маловідомою діяльність її спеціального підрозділу — референтури СБ (Служби безпеки) у період після закінчення Другої світової війни, коли відбувалося становлення радянської влади на західноукраїнських землях.
Проте, незважаючи на вказані втрати, оунівцям-бандерівцям в цілому вдалося зберегти свої структури і військові сили. Виконуючи настанови керівників щодо безкомпромісної боротьби з органами нової влади, працівники спецпідрозділу намагались створювати нестерпні умови для роботи різних владних структур, нагнітати страх серед місцевого населення, щоб запобігти його співробітництву з представниками влади.
Про цю особливість діяльності спецпідрозділу ОУН(б) згадувалось в ряді аналітичних документів, підготовлених органами НКДБ і НКВС. В одному з них, який характеризував ворожі прояви оунівського підпілля у ІІІ кварталі 1945 р., давався такий послідовний їх перелік:
— вбивства представників районного та сільського активу, військовослужбовців, колишніх підпільників, які з'явилися з повинною, та членів їх сімей; осіб, що підозрювалися оунівцями у зв'язках з органами НКДБ-НКВС; осіб, яких було зкомпроментовано під час чистки ОУН-УПА; вбивства з метою приховування своєї антирадянської діяльності (ліквідація свідків і потенційних донощиків); співробітників НКВС та НКДБ, бійців винищувальних батальйонів та груп самоохорони;
— захоплення і відведення до таємних баз підпілля сільських активістів, бійців винищувальних батальйонів, військовослужбовців і тих, хто з'явився з повинною до органів НКВС; диверсії у радгоспах і підсобних господарствах, спалення будівель, сільськогосподарських машин, хліба на токах та складах;
— напади на обози із зерном, що направлялись до збірних пунктів; на групи радпартактиву, які організовували хлібозаготівлю; на сільські ради (що супроводжувались вилученням та знищенням всієї документації, спаленням будівель, вбивством або примусовим відведенням до баз підпілля голів та секретарів сільських рад); "
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦПІДРОЗДІЛУ ОУН(б)
на західноукраїнських землях після другої світової війни
Suum cuique
Маргаритка не человек. она - клон Оператора. как и Fusion.
Війна є війна, ворог є ворог. Може ви скажете, що вони за своїм бажанням від мам да коханих туді приїхали? Чи "відслужити" малось на увазі - відсидіти в казармі, зброю в руки не брати? То армія. Армія - то зброя командуючого... Не шабля винна, що рубить голови, адже о шаблю б'є шабля...
Цитати з документів для вас - "пурга"?Петрович, рома не один такой. Раньше на ветке был СТК, Доктор-77 , Фусимон, МАргаритка и .т.д и было тоже самое. Как только конкретный вопрос сразу пропадали или начинали как настоящие ленинцы нести, что попало кроме темы. Сейчас аналогичная ситуация. Ромця тот вообще несёт всякую пургу кроме еонкретики.
Капітане,не розчаровуйте мене,я про вас був кращої думки.
мало того,що ви цитуєте комуністичні агітки всіх часів.то ще й документів не хочете прочитати.
Suum cuique
Вот видите мы и приходим к выводу , что у ОУН и большевиков очень много общего. От получения денег, до уничтожения противников по партии, не говоря уже о врагах.
1.
Потом мой пост...Ваш сусід.підозрюю не був втаємничений в усі тонкощі указу "О мероприятиях по усилению борьбы с оуновским подпольем и ликвидации вооруженных банд ОУН в западных областях Украинской ССР".?
"МЕТОДЫ БОРЬБЫ
По линии территориальных органов НКВД и НКГБ началось создание разветвленной агентурной сети. Под видом дезертиров, местных жителей, пострадавших от НКВД и сочувствующих идеям национализма, в структуры ОУН-УПА внедрялись агенты.
Среди специальных мероприятий следует выделить действия групп специального назначения НКВД. Под видом отрядов УПА, совершающих рейды или уходящих от преследования пограничников или внутренних войск, они вступали в контакты с формированиями УПА и внедрялись в них. Затем в зависимости от оперативной обстановки, морально-психологического состояния членов данного формирования УПА велась работа по склонению боевиков к прекращению сопротивления, выходу из леса и явки с повинной. В тех случаях, когда формирование УПА разложить изнутри не удавалось, оно уничтожалось.
Силой, с которой были вынуждены считаться боевики УПА, стали истребительные отряды, группы содействия истребительным отрядам и группы самозащиты. Они формировались из бывших партизан, призывной молодежи, жителей сел, подвергшихся бандитским нападениям. На 15 февраля 1945 г. в западных областях республики насчитывалось 292 истребительных батальона (около 24 тыс. чел.) и 2336 групп содействия (24 тыс. чел.).
Николай Плотников
СПЕЦСЛУЖБЫ БОРЮТСЯ С ТЕРРОРИЗМОМ
как это лучше делать, показывает история разгрома
украинских националистов 1940-50-х годов
2.
А строки из "Нюрбергского процесса". в которых говориться об национал-фашистких организациях, и их руководителях, Бандере и Мельнике, одним из свидетелей, в контексте нападения на Советский Союз, для вас "пурга"?Цитати з документів для вас - "пурга"?
Капітане,не розчаровуйте мене,я про вас був кращої думки.
Неужели где-то коммунисты писали, что они похожи на ОУНовцев? Если где подскажи.
Живая легенда нашего города http://www.efremov.net/new123/
Це вам, Ромцю, треба на пальцях пояснювати, що таке держава, а що таке бандити.
Це ДЕРЖАВА може розстрiлювати. А бандити можуть тiльки ВБИВАТИ. Бо в них нема законiв, якi перетворюють вбивство в розстрiл, тобто в кару за порушення законiв.
Теперь по-русски. Бандитизм от количества не перестаёт быть бандитизмом. Если он убивает один - он бандит. Если втроём - они бандиты. И даже если их собирается несколько тысяч и они называют себя СБ - они всё равно БАНДИТЫ.
Почему? Потому что у них нет государства и нет законов, которые другие люди должны уважать и за нарушение которых присуждается расстрел.
Так что сначала нужно государство организовать (это не значит - собраться в полсотни человек и провозгласить, так любой Махно может), то-есть добиться, чтобы это государство признали другие страны, а люди, ради которых вы это государство провозгласили, согласились бы считать себя его гражданами.
Вот только после этого и можно РАССТРЕЛИВАТЬ, а не банально убивать.
Было всё это у ОУН-УПА - госдарство, законы, граждане?
НЕ БЫЛО!
Так что любой имел право послать их на фиг.
Конечно, они, как всякие бандиты, могли его за это убить. И таки убивали.
На то они и бандиты.
Простых ребят призвали в армию. Раньше за уклонение от призыва в серьез садили в тюрьму (Вы не помните, наверное). Не пойти служить они не могли в принципе. Места службы они тоже не выбирали. В процессе службы в карательных мероприятиях не учавствовали. Неприязни к местным не питали. За что их УБИВАЛИ, да еще и злой смертью? Мальчиков, детей почти. Не целованных, не балованных
Видно вже люди в нас такі живуть.На Західній Україні.Що не хотіли коритися отому "кривавому госудаству",яке просто окупувало ЗУ. Нагадати вам,що то за "государство"?Яке взяло за свою основу- терор,грабіж і вбивства.Лєнін разом зі своїми соратниками Бухаріним, Апфельбаумом-Зінов’євим, Сердловим, Розенфельдом-Каменєвим, Кагановичем, Бронштейном-Троцьким та іншими створив систему масового знищення, яку Сталін-Джугашвіллі отримав після правління Леніна, вдосконалену й відпрацьовану на практиці.
23 серпня 1939 року було підписано пакт Молотова - Рібентропа, додатком до якого були секретні протоколи. За ними був проведений поділ українських земель, які входили станом на 1939 рік до складу Польщі, що їх мали зайняти нацисти та комуністи. Також Червона Армія мала допомогти Вермахту окупувати Польщу.
Тепер про то,як це "государство" окупувало ЗУ
1 вересня Вермахт почав агресивну війну проти Польщі, а 17 вересня Червона Армія розпочала бойові дії проти Польщі зі свого боку, виконуючи секретну угоду про розподіл сфер впливу в Європі. Під час польської компанії Вермахт і Червона армія проводили спільні бойові операції. Наприклад, по захопленню Бреста.
Так і не дочекавшись повідомлень про падіння Варшави чи про втечу польського уряду за кордон, Сталін віддає наказ розпочати воєнні-дії проти Польщі. 17 вересня 1939 р. совєтські війська перейшли польський кордон.
Таким чином Совєтський Союз разом зі своїм спільником – нацистською Німечинною розв’язав агресивну війну проти Польші і такі дії у відповідності до Статуту Міжнародного Військового Трибуналу кваліфікуються як злочин проти миру, а саме: “планування, підготовка, розв’язання або ведення агресивної війни або війни в порушення міжнародних договорів або угод або участь в загальному плані чи заговорі направлення на здійснення будь – якого з перелічених дій.”
На окупованих теритоторіях НКВД та гестапо здійснювались масові репресії та розстріли української і польської інтелігенції, державних службовців, військових, духовенства. У березні 1940 року на спільному симпозіумі гестапо-НКВД сторони обмінялися списками осіб які підлягали знищенню та обговорювали подальшу долю польських військовополонених. Навесні і влітку цими службами, на території Польщі була проведена “Акція АБ”, в ході якої було знищено близько 3500 польських діячів науки, культури, мистецтва. Також за спільною угодою відбулась передача СС і гестапо 800 німецьких та австрійських антифашистів, що спочатку переховувалися в СССР, а потім стали мешканцями ГУЛАГу.
Треба відзначити, що під час цих спільних “акцій” радянські карателі діяли набагато маштабніше ніж німці. За нещодавно розсекречених матеріалів “Особой папки” дізнаємось, що в “комитете государственной безопасности при совете Министров СССР с 1940 года хранятся учетние дела и другие материалы на расстреляных в том же году пленных и интернированых офицеров, жандармов, полицейских, осадников, помещиков и т. п. лиц бывшей буржуазной Польши. Всего по решениям специальной тройки НКВД СССР было расстреляно 21857 человек, из них: в Катынском лесу Смоленская область 4421 человек, в Старобельском лагере близ Харькова 3820 человек и 7.305 человек были расстреляны в других лагерях и тюрьмах Западной Украины и Беларуссии.
Вся операция по ликвидации указаных лиц проводилась на основании Постановления ЦК КПСС от 5-го марта 1940 года.”
Дії більшості засуджених до страти кваліфікувались за статтею діючого на той час Кримінального кодексу СССР як “Зрада Батьківщини”, однак населення окупованих територій не можна було вважати громадянами Радянського Союзу , оскільки приєднання західноукраїнських територій відбулося насильницьким шляхом, в односторонньму порядку і в загальному носило фіктивний характер. В той же час мирне населення , яке з приходом неприятеля взяло в руки зброю, не можна розглядати як зрадників країни-завойовника.
Масові репресії були застосовані також до населення Західної України та Західної Білорусі. Навесні 1940 року звідти до Казахстану були депортовані близько 25 тис. сімейств, а також тисячі біженців. Про маштаби репресій можна судити з того, що для перевезення депортованих виділили 81 ешелон по 55 вагонів у кожному. В Західній Україні в 1939-1941 роках було репресовано 1 мільйон 70 тисяч осіб, що, в основному, передбачало виселення за межі України без права повернення або на тривалий строк.
В порушення ст. 102 Конституції СССР, згідно якої правосуддя мало б здійснюватися виключно судами, депортація проводилася за рішеннями органів НКВД та вироками позасудових органів („трійок”). Таким чином державні органи Компартії порушували навіть власне законодавство, не кажучи вже про норми міжнародного права.
Водночас із поширенням репресій на території Галичини було створено широку мережу в’язниць. Додатково було відкрито 25 в’язниць і дві внутрішні тюремні камери, які протягом короткого часу були переповнені. Встановлених лімітів ніколи не дотримувалися і вже невдовзі камери були настільки переповнені, що люди були змушені спати стоячи. В’язниці перебували в антисанітарному стані, в них час від часу спалахували епідемічні захворювання.
Під час відступу радянських військ під натиском військ Вермахту без вироку суду репресивні органи держбезпеки масово розстрілювали в’язнів, що були зараховані до “ворогів народу”.
Такі дії, що були вчинені за наказом радянського керівництва, є нічим іншим як масові вбивства, що здійснювались в порушення загальної процедури кримінального судочинства, з перевищенням владних повноважень та порушенням основних прав людини, а також статті 102 Конституції СССР 1936 року за якою „правосуддя в совєтському союзі здійснюється виключно судами.” Такі дії кваліфікуються згідно п. “с” ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу як злочини проти людства, а саме: вбивства, знищення, уведення в рабство, заслання або інші жорстокості, вчинені відносно цивільного населення до або під час війни, або переслідування з політичних, расових або реліґійних мотивів з метою здійснення або в зв’язку з іншим злочином.
Отаке воно,ваше "государство"
Suum cuique
"Национализм - проявление народа, дух нации" - это ваша фраза? Логично тогда предположить, что "национализм" = "проявление народа" = "дух нации"?
Вопрос защитникам ОУН-УПА: кого представляла эта организация и кто ее отрядил бороться за независимость Украины? (я уже даже не спрашиваю, о какой Украине идет речь) Почему взгляды небольшой группы населения нынешние власти выдают за чаяния всего народа Украины? Если сейчас жители одного из районов Киева, например, начнут бандитствовать по всей Украине под лозунгом создания ЦУСР (Центрально-Украинской Самостийной Республики), уничтожая и правых и левых, можно ли будет со временем признать их героями национально-освободительной борьбы?
I. ЗАГАЛЬНІ ОЗНАЧЕННЯ
1. Український націоналізм є духовний і політичний рух, зроджений з внутрішньої природи Української Нації в час її зусильної боротьби за підстави й цілі творчого буття.
2. Українська Нація є вихідне заложення кожної чинности та метове назначення кожного прямування українського націоналізму.
3. Органічна зв'язаність націоналізму з нацією є факт природнього порядку й на ньому основане ціле розуміння істоти нації.
4. Нація є найвищий тип людської спільноти, що при найбільшій своїй психологічній зрізничкованості має свою одну внутрішню форму, витворену на грунті подібного природнього положення, спільного пережиття історичної долі та невпинного стремління здійснятися в повноті силової натуги.
5. Внутрішня форма нації є основний чинник її динамічного тривання і разом з тим принцип синтетичного формування, який дає життю нації на протязі її історичного розвитку суцільну духову окресленість, зазначену в різних її конкретно-індивідуальних виявленнях. У тому означенні внутрішня форма — це ідея нації, що уосновує та вможливляє її історичне ставання.
6. Історичне ставання — цей наглядний вираз постійної актуальности національної ідеї — вказує на безглядний ідеал нації, який полягає в її стремлінні втриматися в системі світової дійсності в ролі безпосередньо-чинного підмету з найширшою сферою впливу.
7. На шляху до власного самоздійснення в формі найбільшої інтенсивности історичного значення нація чисельно збільшує запас своїх біофізичних поширеній рівночасно територіяльній базі: у цьому відношенні відбувається в ній процес постійного переформлювання різних етичних первнів у синтезу органічної національної єдности; з погляду цеї своєї чинности нація все находиться в стані власного росту.
8. Найвидатнішим силовим засобом росту нації є її духова тугість, узмисловлена у витворених вартостях культури, що з, одного боку, затіснюють внутрішню спійність нації, а з другого, простелюють їй шлях відосереднього впливу на оточення. Культура не є тільки чинником національної окремішности та її відборонности назовні, але першим з-поміж чинників безпосереднього зазначення на оточенні духової сили нації, за яким з більшим успіхом наступає цивілізаційне й політично-господарське його опанування.
9. Умовою, що забезпечує нації тривалу активну участь у світовому середовищі, є найбільш пристосована до всебічних інтересів національного життя політична організація, якою є суверенна держава.
10. Держава є зовнішня форма такої взаємочинности всіх діючих сил нації, яка відповідає основним її якостям і в той спосіб уможливляє нормальний її розвиток у всіх можливих виявленнях; держава — це стан кожночасної окресленности нації формою організованого співвідношення сил, замкнених в органічну цілість-систему, відмежовану назверх як самостійна, збірна одиниця.
11. Через державу стає нація повним членом світової історії, бо що лиш у державній формі свого життя вона посідає всі внутрішні й зовнішні ознаки історичного підмету.
12. Державна форма життя найвимовніше потверджує конкретне узмістовлення чинного характеру національної ідеї. а тому першим природним стремлінням нації є прикрити межі своєї державної виконности з цілим крайовидом етнічного розпросторення, щоб таким чином державне оформити цілий свій фізичний організм — цю найважнішу живлову підставу своєї будучности.
1З. Для Української Нації в стані її політичного поневолення начальним постулятом є створення політично-правної організації, означеної: Українська Самостійна Соборна Держава.
14. Для створення, закріплення і розвитку держави необхідна засаднича умова: щоб держава була висловом національної істоти у спосіб найбільш творчої видатности всіх складових органів нації, отже виявляла систему організованої її взаємочинности на засаді інтегралізму суспільних сил з їх правами й обов'язками відповідно до їх значення у цілості національного життя.
15. Український націоналізм висновує для себе з провідних засад державної організації ряд практичних завдань, підготовчих для здійснення державного ідеалу соборними зусиллями українців-державників. зорганізованих на принципах: чинного ідеалізму, моральної своєзаконности та індивідуального почину.
16. Першим зав'язком та переємником завдань українського націоналізму є покликана до життя Конгресом Українських Націоналістів Організація Українських Націоналістів, побудована на засадах: всеукраїнства, надпартійности й монократизму.
II. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ
1. Форма української державної влади буде відповідати послідовним етапам державного будівництва України, а то: національного визволення, державного закріплення та розвитку.
2. В часі визвольної боротьби лише національна диктатура, витворена в ході національної революції, зможе забезпечити внутрішню силу Української Нації та найбільшу її відпорність назовні.
3. Що лиш після відновлення державности настане доба її внутрішнього порядкування та переходу до стану монолітного державного тіла. В цей переходовий час голова держави матиме за завдання підготовити створення найвищих законодавчих органів на засаді представництва всіх організованих суспільних верств, з узглядненням відмінностей окремих земель, що ввійдуть до складу Української Держави.
4. На чолі упорядкованої держави стане, покликаний представницьким органом, голова держави, що визначить виконавчу владу відповідальну перед ним та найвищим законодавчим тілом.
5. Основою адміністративного устрою Української Держави буде місцеве самоврядування; зокрема кожний край буде мати свій представницький законодавчий орган, покликаний місцевими організованими суспільними верствами, та свою виконавчу владу.
IV. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
1. Здійснення постуляту української державности передумовляє активізацію внутрішнього політичного життя українського народу, заманіфестовану назовні для зазначення української справи як рішаючого чинника в питанні східньо-європейського політичного стану.
2. Повне усунення всіх займанців з українських земель, що наступить у бігу національної революції та відкриє можливості розвитку Української Нації в межах власної держави, забезпечить тільки система власних мілітарних зброєнь та доцільна союзницька політика.
3. Відкидаючи в засаді традиційні методи української політики орієнтуватися в визвольній боротьбі на котрогось з історичних ворогів Української Нації, українська зовнішня політика здійснюватиме свої завдання шляхом союзних в'язань з тими народами, що вороже відносяться до займанців України, як рівнож шляхом належного використання міжнароднім взаємовідносин для осягнення суб'єктивної ролі України в міжнародній політиці.
4. В своїй зовнішньо-політичній чинности Українська Держава стремітиме до осягнення найбільше відборонних меж, що охоплюватимуть усі українські етнографічні терени й забезпечуватимуть їй належну господарську самовистарчальність.
Постанови Великого Збору
Організації Українських Націоналістів (28 січня — 2 лютого 1929 р.)
Последний раз редактировалось Romko; 26.12.2007 в 09:00.
Suum cuique
Ото саме що не є холуйське питання
Хто отрядив?
Нарід, нарід...
Так воно й є, адже це ніяк не утотожнює нарід і націю...
Ваши права
Социальные закладки