|
О, говорящая голова появилась.
Сейчас начнет всем отвечать.
"Карельский друг" - в любимых оппонентах.![]()
Соціально-класова природа Голодомору 1932-1933 років. У програмі більшовиків було передбачено одержавлення сільського господарства подібно до того, як це було зроблено у містах із заводами та фабриками. Поміщицькі володіння передбачалося перетворити на комуни-радгоспи. Проте в ході більшовицької революції та Громадянської війни з мільйонами одягнених у шинелі та озброєних селян не змогли впоратися не лише біла гвардія, а й більшовики. Під тиском селян поміщицькі володіння було розділено. Однак Радянська держава не збиралася відмовлятися від своїх планів. За більш ніж 10 років після Громадянської війни було зміцнено партійний та каральний органи СРСР, приборкано найбільш бунтівні елементи на селі, вилучено у селян зброю. Це створило головні передумови для успіху колективізації, яку було проведено шляхом терору, і інструментом якої, а не лише наслідком, став Голод 1932-1933 років.
Національна природа Голодомору 1932-1933 років. Пробуджена Українською національною революцією 1917-1921 років Україна швидко відроджувалася, маючи при цьому значні людські та економічні ресурси. Протягом 20-30-х років українські комуністи часто йшли врозріз волі Москви у багатьох організаційних та політичних питаннях, навіть у таких, як формування ЦК КП(б)У. Політика українізації, відомим ідеологом якої був Микола Скрипник, вже на кінець 20-х років вийшла далеко за ті межі, які їй було встановлено більшовиками. Українська національна свідомість до того часу набула загрозливих масштабів, розквітла національна інтелігенція, Україна намагалася проводити самостійну політику, зросло значення України в загальносоюзник процесах, причому сталося це завдяки зростанню національної свідомості українців, а не їхньому злиттю з росіянами. А опора всієї України – селянство – забезпечувало можливість національній самосвідомості розквітати й далі. І саме з цих причин було влаштовано терор голодом, щоб знищити саму українську національну ідею, підірвавши її соціальну базу, деморалізувавши інтелігенцію і зробивши з селян, що вижили після голоду, покірних колгоспників. Оскільки політичну владу було зосереджено у Москві, це вирішило долю українців. Тому Голод 1932-1933 років став відповіддю комуністичної московської влади на український культурно-політичний розвиток у межах СРСР.
Великий Голод 1932-1933 років – не помилка і не просто зла воля московського керівництва, зокрема, Сталіна. У ньому (штучному Голоді) не було нічого ірраціонального. Тому не варто демонізувати ні Сталіна, ні якісь інші причини – Голодомор був засобом комуністичного будівництва.
З політичних мотивів керівництво Радянського Союзу всіляко заперечувало голод в Україні, і тому про допомогу ззовні не могло бути й мови. Наприклад, реальну допомогу голодуючим українцям пропонували не лише інші держави, а й організації Західної України, такі як «Просвіта», ОУН, «Союз українок» та інші. Але зібране серед населення Західної України продовольство передати до Радянської України не вдалося, оскільки керівництво Радянського консульства у Львові запевняло, що голоду в Україні немає. Це є неспростовним підтвердженням керованого характеру Голодомору. До речі, коли у 1946-1947 роках Україна знову переживала голод, а в Західній Україні ще колгоспів не було, то тамтешні селяни-трударі знову виділяли зі своїх врожаїв частину продовольства для порятунку українців зі східних областей.
------------------------------------------------------------------------
Кому из "случайно" заглянувших, текст не понятен, обращайтесь с вопросами...
О, пошли ещё не привычные простыни, а пока полотенца.
Что за бред? Не был ли лозунг "земля - крестьянам" одним из лозунгов революции ещё в 1917 году. О каком "тиске" крестьян на советскую власть может идти речь?Під тиском селян поміщицькі володіння було розділено. Однак Радянська держава не збиралася відмовлятися від своїх планів.
Доказательства этим голословным утверждениям будут? Что свидетельствовало о "росте национального сознания украинцев" и "обеспечивало возможности расцвета национального самосознания"? Не строительство же Днепрогэса и ХТЗ, верно? Сопротивление украинизации в неукраиноязычных регионах в 20-х-начале 30-х было сильнейшим, хоть и негласным, понятно. Оттого-то она и была свернута за неперспективностью. А вот дальше - одни загадки. И все в духе Реалиста: самосознание, расцвет, самобытность.Україна намагалася проводити самостійну політику, зросло значення України в загальносоюзник процесах, причому сталося це завдяки зростанню національної свідомості українців, а не їхньому злиттю з росіянами. А опора всієї України – селянство – забезпечувало можливість національній самосвідомості розквітати й далі.Ну чистая безблагодатность.
Угу, наверняка всего лишь зазомбированный пропутинской пропагандой и с рабской совковой психологией. А вам приятно выступить в миссионерской роли "открывателя глаз", верно?
Не настаиваю. Очень надо.Кстати лично с вами общаться у меня желания нет,
Пасуем?Полемическая импотенция? Аль образования у образованного не хватает? Долдоните одни и те же тексты по нескольку раз.
Право интерпретировать оставляю за вами.если я, по-вашему здесь говорящая голова, то вы интерпретируете себя в виде какого органа?)))
Я ж вас проинтерпретировал.
Голодомор 1932–1933 років як явище геноциду народу підпадає під означення геноциду, поданого в Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього». Так, стаття 2 цієї конвенції визначає геноцид «як будь-яке з діянь, які вчиняються з наміром знищити повністю або частково яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу, а саме:
1.вбивство членів групи;
2.заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам групи;
3.умисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове фізичне знищення її;
4.заходи, розраховані на недопущення дітонароджування в середовищі групи;
5.насильницька передача дітей з однієї групи до іншої».
Голодомор 1932–33 років відповідає ознакам геноциду згідно з третім пунктом цієї статті, як, зрештою, і з першим та четвертим пунктами.
----------------------------------------------------------------------------------------------
Голодомор спричинений навмисними діями тоталітарного радянського режиму. Суть злочинних дій влади полягала в:
1. Постійно триваючому придушенні устремлінь Українського народу мати незалежну державу (голодомор 1921-23 років, придушення селянських повстань 1918-32 років, голодомор 1932-33 років).
2. Знищенні існуючої структури сільського господарства шляхом:
проведення масового «розкуркулювання» селян;
насильницького впровадження колективізації селянських господарств;
накладання на райони України, на селянські двори непомірно високих планів хлібоздачі.
3. Ізоляції великих територій в сільській місцевості у низці областей України (внутрішня і зовнішня блокади) шляхом:
позбавлення селян права мати паспорт громадянина СРСР;
заборони селянам права виїзду з їхніх місць проживання (заборона продажу залізничних квитків);
наказів про арешти селян, що виїхали самовільно з сіл;
оточення озброєними загонами каральних органів СРСР цілих територій (шляхом встановлення загороджувальних застав на всіх шляхах);
заборони листування і поширення інформації про фактичне становище, цілковите замовчування голоду.
4. Впровадженні особливого режиму проживання, зокрема режиму «чорних дощок», що полягав у:
вивезенні з сільських територій усіх товарів та усіх засобів проживання;
насильницькій конфіскації у селян усіх запасів продовольства і навіть одягу;
забороні будь-якої торгівлі та ввезення будь-яких засобів для існування;
забороні будь-якого кредитування та насильницькому поверненні усіх кредитів.
----------------------------------------------------------------------------------------------
Об этом свидетельствуют предварительные итоги Столыпинской реформы.
http://www.textreferat.com/referat-5895-1.htmlВ течение 1907-1915 гг. закрепили землю в индивидуальную собственность в среднем на Правобережье 48% крестьян, на Юге - 42%, на Левобережье - 16,5%. До 1916 г. было образовано 440 тыс. хуторов, или 14% дворов, что значительно выше по сравнению с Россией, где из общин вышло 24% хозяйств, а на хутора - 10,3%. Такой значительный процент выхода крестьян из общины на Украине объясняется тем, что тут общинное землевладение было менее распространено (на Правобережье общинники составляли 1-9% всех дворов), общинное землевладение не являлось традиционным для Украины.
Социальные закладки