
Сообщение от
Salexis11
Правда, заключенные действительно были расстреляны.
это важный плюс!
вы признали что является преступлением расстрел людей про так, без суда, как свиней на бойне
И погребены. Но немцы специально повытаскивали тела и разложили их на поле. После чего сфоткали с удачных ракурсов.
где и как они были погребены во время отступления?
Если говорить про Галицию, то у немцев и до этого не было проблем.
это детское представление))) сетка ОУН была по всей Украине, я выше давал врезку о операциях Орлик и Дажбог. Хотя конечно же центр был ее в Галичине.
мы говорим о мотивах вступления определенной части местного населения на службу к немцам, среди вступающих были и коллаборационисты, и те кто был попросту не доволен советской властью.
деятельность ОУН до войны тут абсолютно ни при чем.
Показать скрытый текст 1
Отже, радянізація Західної України з притаманними їй методами здійснення стала базовою причиною тривалого опору підпілля ОУН, спиралося на широку підтримку населення, і водночас першим з ЧИННИКІВ, які детермінували діяльність спеціального органу націоналістичного руху — Служби безпеки. Його можливості, по-перше, безпосередньо використовували для зриву різнопланових заходів влади, і Іо друге, на нього покладали винятково важливі за тих умов протистояння функції розвідувального забезпечення та контррозвідувального захисту підпілля.
Радянізацію ЗУЗ здійснювали традиційними для сталінського тоталітаризму командно—адміністративними методами, ігноруючи місцеву суспільно-економічну та духовно—культурну специфіку, форсованими темпами й підтримували карально—репресивною машиною. Лише в 1945 р. сюди прибуло 35 тис. нових управлінсько—адміністративних кадрів (зокрема й 1337 партійних і 1210 комсомольських керівників). Тривалий час була жалюгідною частка управлінців Місцевого походження — наприкінці 1946 р. із 15120 номенклатурних Посад вони обіймали 1839 (12,1 %), до 1 квітня 1947 р. — 16,2% (посади не вище районного рівня). На травень 1946 р. у Дрогобицькій області на керівній роботі не було жодного галичанина. Прибулі управлінські кадри вирізнялися низьким освітнім рівнем, незнанням і Неповагою до регіональних особливостей, брутальним адмініструванням.
Доцільно брати до уваги, що однією з базових причин проблем в стосунках між владою й населенням Західної України були глибокі цивілізаційні відмінності, своєрідний цивілізаційний злам, ЯКИЙ проліг Збручем. Західна Україна певною мірою втягнулася в ареал західно—католицького світу, тут значно раніше почалися процеси українського національно—культурного відродження (феномен українського П'ємонту»). Звичайно, давалося взнаки й 20—ЗО—літнє перебування Наддніпрянської України під радянською владою, що призводило до формування нового типу людини, і те, що в радянізації реїгіону брали тисячі вихідців з інших регіонів УРСР та СРСР, котрі не уміли (нерідко — зверхньо не бажали розуміти) історико—культурНОЇ та ментальної специфіки західняків).
Навіть на селян (не кажучи вже про національно свідому інтелігенцію, середній клас) шокове, відразливе враження справляла побутова поведінка, зневага до культурних і релігійних норм радянських управлінців, спеціалістів, військовослужбовців.
(не правда ли знакомое явление, наблюдаемое до сих пор и в этой теме?))))
Нам доводилося читати чиїй інформаторів СБ, які описували відразливе враження селян від появи на свята розперезаних компаній вояків військ МВС—МДБ на чині з геть п'яними офіцерами, котрі ображали місцевих мешканців, за-іпали дівчат (у компартійних документах описано чимало випадків, КОЛИ такі «візити» закінчувалися вбивствами, ґвалтуваннями й мародерством). Не важко зрозуміти, що формувався механізм афективної пам'яті, який асоціював нову владу не з відкриттям сучасних підприємств, закладів освіти та культури, боротьбою з хронічними хворобами, а саме з такими аморальними або протизаконними проявами.
Социальные закладки