Показать скрытый текст АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Личаківський районний суд
м. Львів, Лепкого 16 , 79007
позивач хххххххх Віталій Михайлович
м. Львів, вул. хх кв. хх , хххх
дом. тел.:ххх хх хх
моб. тел.: 06х ххх 7х х7
відповідач-1 УДАI ГУМВС України у Львiвськiй областi
м. Львiв, вул. Перфецького 19, 79053
032 264 69 41
відповідач-2 Окілка Олег Тарасович
Сержант міліції
Інспектор ДПС БДПС ВДАІ м.Львова
м. Львів, вул. Городоцька, 124 , 79015
032 238-40-27
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
серії ВС № 269529 від “28” листопада 2010 року
“28” листопада 2010 року стосовно мене було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВС № 269529 (копія додається) за порушення правил дорожнього руху.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. Я, ххххххх Віталій Михайлович, паспорт серія хх № ххххххх, виданий Личаківським РВ УМВС України у Львівській області від хх ххххххх 1998 року, ідентифікаційний номер ххххххххххх від хх ххххх 1999 року, керуючи автомобілем Seat Toledo, державний номерний знак ВСххххВТ, рухався у лівій смузі руху по вул. Пасічній в напрямку перехрестя вулиць Джорджа Вашингтона – Пасічна, з наміром виконати маневр розвороту, та заїхати на АЗС мережі “ОККО”, яка знаходиться за адресою м.Львів, вул. Дж. Вашингтона, 12, окрім того, зі мною в автомобілі знаходилась моя дружина – ххххххххххххх Оксана Михайлівна 1982 року народження та наш малолітній син – хххххххххх Артем Віталійович 2008 року народження, який спав у дружини на руках, вважаючи ще й на те, що права смуга руху по вул. Пасічній має недоліки проїзної частини, а саме: вибоїни та напливи асфальту, я, з метою уникнення різкої зміни швидкості та напрямку руху, та, як наслідок, створення аварійної обстановки для інших учасників дорожнього руху, завчасно перестроївся ліворуч та рухався у лівій смузі, не створюючи при цьому перешкод для інших учасників дорожнього руху, про що свідчать мої письмові пояснення у протоколі, та у додатку 1 до протоколу, (додаток 1 до протоколу про адмінправопорушення написано мною власноруч, містить мої пояснення щодо причини руху в лівій смузі, та має бути долучений до протоколу згідно п. 2.9, та п. 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 77 від 26.02.2009), зробити фотокопію даного додатку до протоколу на місці оформлення протоколу у мене не було технічної можливості.
Відповідно до п. 11.5 правил дорожнього руху (далі по тексту ПДР): на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). Тобто в цьому пункті ПДР немає прямої заборони вчинення будь-яких дій і порушити пункт 11.5 ПДР тільки рухом у лівій смузі неможливо. Наразі в даному пункті сказано лише про розташування транспортних засобів на проїздній частині, в яких випадках можна виїжджати на крайню ліву смугу, і жодного посилання щодо заборони руху по крайній лівій смузі або заборони продовження руху по цій смузі після того, як звільнилась права смуга. Резюмуючи вищезгадане, пункт 11.5 ПДР дозволяє виїзд на ліву смугу, а не забороняє рух по ній.
Разом з тим у п. 10.4 ПДР вказано: перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. При цьому не вказано за якої саме відстані до розвороту, чи повороту ліворуч потрібно займати відповідне крайнє положення, тобто водій виконує маневр керуючись власним розсудом, в залежності від дорожніх умов, інтенсивності руху, та ін., при цьому не створюючи перешкод іншим транспортним засобам. Власне, враховуючи цей пункт ПДР (10.4), я зайняв крайню ліву смугу з наміром виконати маневр розвороту, щоб потрапити на АЗС мережі “ОККО”, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Дж. Вашингтона, 12.
Виходячи з вищевикладеного, я не порушував правил розташування транспортних засобів на дорозі, в тому числі п 11.5, а виконував вимоги п. 10.4 ПДР.
2. Згідно з ч.1 ст.9 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Рух по лівій смузі руху при вільній правій з наміром здійснення розвороту ліворуч повністю відповідає вимогам п.11.5 та п. 10.4 ПДР, не посягає на громадський порядок і за таку дію законом не передбачено адміністративну відповідальність, а тому така дія не може вважатися адміністративним правопорушенням.
Крім того, ч.2 ст.122 КУпАП містить виключний перелік адміністративних правопорушень, за які передбачено відповідальність, а саме:
“Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди”. Я не порушував жодної з заборон які містяться у цій частині. Проте в протоколі про адмінправопорушення та в постанові про притягнення мене до адміністративної відповідальності вказано: “рухався в крайній лівій смузі по дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, при наявності вільної правої.”
Всупереч вище описаному, мене було зупинено інспектором ДАІ - сержантом міліції ДПС БДПС ВДАІ м. Львова Окілка Олегом Тарасовичем, нагрудний знак ЛВ 0698 (далі по тексту – інспектор ДАІ). Інспектор ДАІ, підійшовши до мого авто, невнятно представився, не назвав причину зупинки, а відразу, наказовим, грубим тоном наказав мені передати йому посвідчення водія і техпаспорт, (чим порушив вимоги Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 111 від 27.03.2009р., а саме п. 15.5, де чітко вказано, що під час звернення до водія працівник Державтоінспекції МВС зобов'язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення.), та звинуватив мене у порушені п.11.5 ПДР, також інспектор ДАІ сказав мені, що всі мої “правопорушення” зафіксовані на відеокамеру і це є доказом скоєння мною порушення п. 11.5 ПДР. Враховуючи, що п.21 ст.11 Закону України ”Про міліцію“ дозволяє використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а таким нормативно-правовим актом є наказ МВС України №111 від 27 березня 2009р., але п.18.10 якого забороняє використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув, я задав питання щодо приналежності цієї відеокамери, її сертифікації, повірки, та відповідності до ст.8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” метою якого є захист інформації, яка є власністю держави, а також чи можу я подивитись свідоцтво про держ. повірку відеокамери та звірити її серійний номер, марку, модель із даними що внесені у вищезгадане свідоцтво - інспектор ДАІ відповів, що сертифікат відповідності і свідоцтво про держ. повірку цієї відеокамери – це його особиста справа і мене це не стосується.
3. Згідно Кодексу Адміністративного Судочинства України (далі КАСУ), ст. 70 належність та допустимість доказів:
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
3. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
4. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Але фактично мені не було надано жодних доказів моєї вини, не опитано свідка, що знаходився в моєму авто і проігноровано мої пояснення.
Згідно:
- п.4.5 положення про державну автомобільну інспекцію міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997р. № 341 одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів;
- п.2.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009р. у своїй діяльності працівники підрозділів ДПС керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України та цією Інструкцією;
- п.6.25 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009р. працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний неухильно дотримуватися законності та не допускати її порушень;
- п.18.7 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009р. у взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху працівникам підрозділів ДПС забороняється пред'являти безпідставні звинувачення;
- ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Всупереч цьому інспектором ДАІ при складанні протоколу про адмінправопорушення та винесення постанови про притягнення мене до адмінвідповідальності, не було враховано і дотримано вимог вищевказаних нормативно-правових актів, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВС № 174672 від 28.11.2010 (копія додається), та винесено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності серії ВС № 269529 передбачену ч.2 ст.122 КУпАП, а саме - порушення п. 11.5 ПДР – рух в лівій смузі при вільній правій на дорозі з двома смугами для руху в одному напрямку. Зазначеною постановою на мене було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови, до них не додається жодних документів чи показань технічних приладів або технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, чи відеозапису, і які працюють в автоматичному режимі, окрім усної згадки інспектора ДАІ про здійснення ним відеофіксації мого “правопорушення”. Згідно п. 12.1 розділу ХІІ Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 77 від 26.02.2009, чітко вказано вимогу здійснення фото- відеофіксації правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів.
Проте, від інспектора ДАІ я не довідався про режим фіксації і роботи спеціального технічного засобу, яким є відеокамера, хоча питав про це, також інспектор на моє прохання про можливість перегляду відеозапису, на якому я, начебто порушую вимоги п.11.5 ПДР, не надав мені такої можливості.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст.ст.104-106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі;
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності серії ВС № 269529 від ”28“ листопада 2010 року;
3. Визнати дії сержанта міліції ДПС БДПС ВДАІ м. Львова Окілка Олега Тарасовича, нагрудний знак ЛВ 0698, протиправними.
Додатки:
1. доказ сплати судового збору – квитанція установи банку;
2. копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення
серії ВС № 174672 від 28.11.2010;
3. копія постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності серії ВС № 269529 від 28.11.2010;
4. копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі.
“30” листопада 2010 року _________________ ххххххххх Віталій Михайлович
Тема: 
Сообщение от gajzam_net
Ваши права
Социальные закладки