Колядували, як правило, лише хлопчики. Дівчата в передріздвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими показниками мають бути представники чоловічої статі, котрі й ощасливлять поздоровленнями дім та господарство.
Родинна вечеря тривала допізна. Але надвечір все навкруги знову оживало – починалося масове колядування.
Першими звичайно починали діти, а вже потім – молодь і навіть дорослі.
Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони заздалегідь готували цілу різдвяну виставу! Неодмінним атрибутом усіх ватаг колядувальників мала бути рухома зірка, яку носив керівник ватаги, а також «коза» у вивернутому кожусі, міхоноша та інші дійові особи.
Заходячі на повір'я, або ступивши на поріг квартири колядники обов'язково мають спитати дозволу на колядування, а отримавши його починати виставу.
Якщо в сім'ї господаря є дівчина, то вона зобов'язана обдарувати кожного з показників яблуками чи горіхами.
Отримані подарунки раніше молодь віддавала на «великі вечорниці», які справляли на Богородицю (8 січня). Це були суто молодіжні розваги і дорослих, які намагались потрапити до молодіжної середи, із сміхом та улюлюканням звідти вижинали. Сьогодні подарунки використовуються на розсуд віншувальників.
Социальные закладки