Знаєте, Ваше міркування примітивне. Ви, наче бик, котрий бачить лише червону ганчірку.
В даному випадку, червона ганчірка (десь так і було) - Ющенко.
Абстрагуйтесь, друже. Уявіть, що не він запровадив цю світлу традицію вшановувати вбитих в час Голодомору, а Януковіч.
Ну легше Вам від цього?! Замислюйтесь над сутністю цього дня, а не його формою чи причиною виникнення.
Хоча, я теж у суботу замислився "чому саме остання субота листопаду?".
І мої міркування здивували простотою.
Листопад... Людопад... Люди падали, зморені голодом, наче листя. І їх, людей, було стільки, скільки за усю осінь нападує листя з дерев. І на це листя в листопаді вже ніхто не зважає, як було це в жовтні, а, тим паче, у вересні.
Листопад помирає, народжується зима, холодна, безжальна. І їй не буде діла до листя, на котрому лежатиме її сніг, їй байдуже, бо вона керуватиме просторами.
Остання субота... Бо у людей забрали все перед тим, як забрати останнє - ЖИТТЯ.
Мою пафосну алегорію можна продовжити, можна з неї кепкувати, вперед!

Але, якщо є бажання, то і в словах ворога можна знайти істину...
Социальные закладки