Сообщение от
Marlanta
Неплохая статья, рекомендую.Президент Віктор Янукович обіцяв вивести Україну в "двадцятку" найрозвиненіших держав. І це сталося! Вертоліт, яким президент літатиме з Межигір'я до Києва, коштує щонайменше 17 мільйонів доларів, утричі більше, ніж у керівників США, Німеччини й Росії.
А Микола Азаров тим часом говорить, що нема чим платити пенсії.
Щоб підвести базу під знищення малого бізнесу, влада подарувала громаді вал чудових самовикриттів. Ще кілька днів тому, за словами урядовців, в країні була повна "стабілізація". А на десятому місяці президентства Януковича той нарешті закликав уряд "не брехати" і "показати графіки".
Тож, президент засудив "азаровщину" - так колись одна пані назвала повну невідповідність слова ділу. Як заявив Янукович, "у нас уже через кілька років буде 50 на 50 - половина будуть працювати, половина будуть на пенсії". Що ж сталося: обіцянка президента про збільшення числа українців до 50 мільйонів до 2020 року - цинічна брехня?
Янукович підкреслив, що він "виходить з позицій, що платити податки повинні всі, без преференцій для малого і середнього бізнесу". То заяви про податкові канікули під час виборчої кампанії теж були "порожняком"?
За словами президента, "суспільство треба готувати до того, що в 2011 році буде серйозне зниження соціальних стандартів". Так ось воно яке, "покращення життя вже сьогодні"!
За словами президента, "зараз ми стикаємось із жахливою статистикою щодо розповсюдження ВІЛ-СНІДу, наркоманії та алкоголізму. Соціальна деградація вже зараз досягла загрозливого рівня і суспільство просто не витримає це у подальшому".
Але президент чомусь не відзначив, що показники соціальної деградації найгірші саме в регіонах півдня і сходу України, там, де традиційно панує Партія регіонів.
То можливо і така думка: а чи не пов'язані показники Партії регіонів на виборах з рівнем соціальної деградації?
Не відзначив президент і того, що дрібні підприємці, на яких спрямовано вістря нового Податкового Кодексу, як раз і є людьми, що в умовах хаосу й розвалу промисловості самі втрималися від соціальної деградації та втримали мільйони людей.
Чимало з них на те, щоб утриматися на плаву, витратили більше творчих зусиль, ніж олігархи на те, щоб "утилізувати" народну власність.
Податковий Кодекс як раз і спрямований на посилення деградації. Адже, прямі наслідки знищення малого бізнесу - це кількісне зменшення "середнього класу", зростання еміграції економічно активної частини населення, зростання безробіття, збільшення патерналістських настроїв у суспільстві, посилення його залежності від влади.
І це вже не кажучи про економічні наслідки - зниження ділової активності, закриття значної кількості підприємств, зменшення податкової бази, зменшення динамічності та гнучкості економіки, збільшення тінізації економіки, здороження товарів і послуг через зниження конкуренції на ринку.
Щоправда, є й "позитив" - все подорожчає, а робоча сила подешевшає. Олігархам не треба буде витрачатися на модернізацію виробництва - їхні шахти й заводи чекають на робочу силу, дешевшу ніж у Китаї.
За словами президента, протестують проти Податкового Кодексу "ті, хто звик працювати за межами закону". Можна було б залишити за дужками те, що навряд чи нинішній президент є великим авторитетом у питаннях, як працювати за законом.
Мета Податкового Кодексу - не лише зміцнення позицій наближеної до влади олігархії, що отримає конкурентні переваги та можливість ліквідації конкурентів. Справжня ціль - ліквідація прошарку особисто вільного населення, яке законно отримувало відносно достойні доходи.
Видима мета Кодексу - затягнути податкову петлю, змусити бізнес піти в тінь, щоб потім з нього брати побори; максимальне утвердження корупційного податку та подальша криміналізація країни.
При цьому, влада говорить, що виписати нормальні податкові правила дуже важко. Мовляв, над цим місяцями працювали "кращі уми Кабміну". А насправді корупційний податок (хабар) збирається в країні дуже ефективно, кожен бізнесмен розкаже. Навіть голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський підтвердив, що в податковій є спеціальна кімната для хабарів.
Нині Бродський стверджує: "Ми живемо в борг, ми банкрути". Так, українські можновладці банкрути. Але при цьому не сходять з екранів, повчаючи людей жити. А розмови про бідність України - це все "азаровщина", тобто брехня.
Якби Україна була така бідна, то її б не розкрадали вже стільки років, і не ставали в чергу до влади, щоб продовжувати цю приємну справу і далі.
Президент заявив, що "платити податки мають усі". А чому ж тоді всі знають, у якому бізнесі чий "дах", і скільки він коштує? І чому влада не демонструє жодного наміру ліквідувати застосування угоди ще СРСР (!) з Кіпром, яка дозволяє без жодних податків виводити за кордон колосальні кошти?
Найцікавіше: чому в розхваленому владою Податковому Кодексі (за яким "мають платити усі") звільняється від оподаткування строком на 10 років: готельний бізнес (з усіма сукупними сферами), легка, суднобудівна, літакобудівна промисловість?
Звільняється від оподаткування "прибуток інвестиційних проектів у Криму", прибуток підприємств енергетичної галузі "в межах витрат передбачених інвестиційними програмами схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики України" (цікаво, скільки коштуватиме таке схвалення?).
То це так "платять усі"? Між тим, довгострокові галузеві пільги знижують стимули для конкурентоспроможності та не враховують змін в економіці.
І ще: чому влада тупою мовчанкою відреагувала на публікації про 370 мільйонів державної підтримки для двох донецьких родин, про мільярдні збитки для бюджету в результаті безмитного ввезення в країну нафти, про державні гарантії під розвиток приватного бізнесу можновладців?
Усе це на тлі зростання на 20% адміністративних витрат влади у бюджеті 2010 року.
І це в той час, коли, приміром, у Британії ухвалено наймасштабніший після Другої світової війни план скорочення державних витрат. Бюджет багатьох урядових відомств, включаючи МЗС, Мінфін, та інші міністерства Великобританії в середньому уріжуть на 20%. Бюджет МВС - на 24%!
Натомість оборонний бюджет майже не зазнає скорочень.
В Україні, між тим, за 2010 рік витрати держустанов зросли (!) в середньому на 20%. І лише по Міноборони України вони скоротилися на ті таки 20%.
У Греції зарплати чиновникам у 2010 році скорочені на 20%, в Італії (з червня цього року) - на 10%, в Іспанії - на 5%. Йдеться про скорочення зарплат саме чиновників, а не бюджетників.
Основним рецептом оздоровлення економік Греції, Іспанії, Італії, Португалії, Ірландії та інших держав ЄС та світу є саме скорочення бюджетних витрат.
А в Україні влада збирається витрачати мільярди на проведення міфічної Олімпіади-2022 (бо Євро-2012 вже мало), будівництво на десятки мільярдів переїздів через залізниці (бо шлагбаум і справний світлофор - це так банально) тощо.
Після своїх витрат влада вимагає підвищити ціни на газ для населення, пенсійний вік тощо (бо, мовляв, режим суворої економії). А "саботажники" з дрібного бізнесу не хочуть віддати гроші на новий гелікоптер, влада такий гарний Кодекс написала, а вони пручаються, бачите, їм дітей годувати треба...
Тож, влада "будує нову країну". А стару вже побудували?
За даними всеукраїнського соціологічного опитування Інституту політики, проведеного на початку листопада, 58,9% громадян не підтримують ухвалення Податкового Кодексу. Підтримують його всього 9,2%. То, може, час "почути кожного"?
Микола Азаров дивується, що українці не вкладають інвестиції в українську економіку. Бо дурних мало. Адже, як тільки хтось "розкрутить" в Україні привабливий бізнес, то влада стане першою, хто буде той бізнес до рук своїх прибирати.
Не може бути успішною країна, де податкова роздає усні вказівки, де податки збирають наперед, де підприємець винен усім уже тим, що просто існує. Тому всім треба буквально розуміти слова президента про те, що у 2011 році планується погіршення життя. З такою владою інших планів бути не може.
Після очевидної для суспільства корупції влади, валу брехні, "кадилаків" і вертольотів президент нарікає, що "найголовніша загроза національній безпеці - криза довіри людей до влади і держави". А хто ж цю кризу створює?
За словами Януковича, реформи в країні неможливі "без соціальної стабільності та довіри людей до власної держави". Отже, суспільство має надати владі, яка повсякдень демонструє свої глибоко патологічні клептоманські нахили, "соціальну стабільність" і "довіру". А інакше реформи "не можливі": "ну не змогла я, не змогла".
А може спробувати навпаки: зробити щось хороше для країни, і отримати за це підтримку?
Цікаво, що за словами президента, "неможлива зовнішня політична підтримка без послідовної та єдиної політики усіх гілок влади". Що таке "зовнішня політична підтримка" - невідомо, як і те, хто, кого і під що підтримує.
Між тим, "реформи" просуваються. Депутати-регіонали підготували законопроект: дозволити полювати в заповідниках (поки що на тварин?). Ніхто цих депутатів навіть не обсмикнув. Що, до речі, свідчить про те, що превалюючі оцінки розумового рівня нинішньої влади явно завищені.
Насправді для успіху реформ потрібно менше красти. А в ідеалі краще було б не красти зовсім (та й зібралися ж люди не бідні).
Тому у президента нині є єдиний шлях врятувати своє політичне майбутнє. Треба просто призначити провадити реформи справді професійних людей, що не мають клептоманських ухилів.
Чи може вовк на старості років стати вегетаріанцем? Питання риторичне. Але, як кажуть старі люди, дива бувають.
В іншому випадку можна сподіватися встигнути втекти. Нацарьовано ж бо немало.
Найімовірніше, влада вирішить іти звичним шляхом. Тоді на тлі останніх антиурядових мітингів у містах півдня і сходу рішення про купівлю гелікоптерів і будівництво майданчиків для них виглядає значно логічнішими за решту владних рішень.
Цікаво, що колишній румунський лідер Чаушеску теж любив показову розкіш при злидоті населення. Можливо, він не розумів, що безсердечність підриває зв‘язок між людьми, який, власне, їх людьми і робить. Можливо, він навіть не знав, що такий зв‘язок існує.
Румунський лідер теж скасовував вибори. Теж вигадував собі нові повноваження, які йому не давав народ. Призначав на посади за принципом корупційної пов‘язаності. Чаушеску теж любив літати на гелікоптері (хоча це йому й не допомогло).
Але навіть якщо українські "колеги" будуть більш успішними і долетять до місця призначення, не важко спрогнозувати, що "вдячні співвітчизники" заплюють місця, де вони колись ступали - чи в Києві, чи в Донецьку, чи будь-де.
Олександр Палій, для УП
Здесь идет игра в демократию на деньги Запада. Дадут бабло в виде кредитов, у Януковича появится возможность на сумму этих кредитов ослабить давление. Скажут, что денег нет и посоветуют разогнать толпу, так оно и будет. По факту мы имеем Украину не зарабатывающую на свое содержание и существующую на кредиты-подачки. Печально, но это факт.
Ваши права
Тема: 
Социальные закладки