Інколи, коли заходить мова про роль Галичини в Україні, здається, що хтось штучно галичанам накидає “манію величі” та, апелюючи до цього, використовує їх у своїх інтересах. Уже традиційна постановка питання відсталости Галичини – була П’ємонтом і звелася нанівець – мало того, що хибна, вона в Україні всім, окрім галичан, є вигідною. Чому ж ми самі підтримуємо цю тезу?
Справді, у час здобуття незалежности, у період кардинальних змін Галичина ввійшла, не маючи на руках майже жодних козирів, окрім патріотизму. І зараз ми порушуємо питання “Чому Галичина відстає?” просто тому, що 10 років тому ніхто не розраховував прагматично всі переваги та втрати, які дасть цьому краю незалежність України та перехід до ринкових умов господарювання.
Галичина є відсталим, проблемним упродовж сотень років районом. Звичайно, кожен реґіон, уся Україна мають безліч проблем, але за ступенем проблемности з нами можуть позмагатися хіба Закарпаття та Чернівеччина. Причому в Галичині нанизані одна на одну найрізноманітніші проблеми: економічні, політичні, соціальні, релігійні, соціокультурні. Вони залишилися нам у спадок від різних історичних періодів, різних держав, двох економічних систем – капіталістичної та соціалістичної, а незалежність породжує ще й нові проблеми. Саме відставання Галичини має бути відправною точкою при подальших роздумах щодо майбутньої долі Галичини та її місця в Україні, а також при побудові моделей розвитку реґіону. Саме з відсталости слід починати ... І бути дуже обережним і виваженим.
Социальные закладки