|
Я й без перекладу чудово розумію, якщо в тебе проблеми, ось тобі українсько-російський перекладач
http://www.mova.info/translators.aspx?l1=131
і словник застарілих слів
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm
Краще згинути вовком, ніж жити псом!
Хм... Че-то и у меня появляются мысли о тормозной жидкости.
Песни о борьбе с поляками при Богдане Хмельницком. К., 1875, с. 135 — 136.
Песни "О БОРЬБЕ", а не "ВРЕМЕН". Собранные в течение нескольких лет до даты издания - 1875 год. Они не могли прожить 2 столетия да еще без изменений...
ЗЫ. Так как с переводом?![]()
Твой переводчик этот текст не понял. Вот результат:
"Лета вот рождения Сына Божьего тысяча шістьсот пятьдесят второго, місяца іюня 18 дня. За ведомом єго милости господина Павла Семеновича полковника Полтавского, пред нас: Константина Кублицького судьи полка Полтавского, Андрея Нещинського атамана городового, Федора Суховія войта, Петра Юревича бурмистра и при многих общих персонах, постановившаяся пред нас девица Марина, дочь покойного урядника Полтавского охочекомонного полка Гордея Чурая, из Полтавы году теперешнєго потеряла страх Божий, смертельный грех совершила . На лугах собрала; корни отравляющего, зелія — цикуты, с помощью злого духа отравила Григория, сына хорунжего Полтавского полка Петра Бобренка. Ведле того добровольного признаття, той сваволи недопускаючі ширится, изобрели сим декрет из порядка прав Махдебурських частые четвертой, на письме сто двадцать девятому ку концы: "Воровка по квестом: маєт быти отдана теперь палачу на отсеченье главы ея". Тот же карности и сеет реченнє зрайци подлеглим зостали дело сею у книги міскиє полтавск "
Переводчик не понял более 30 слов кроме имен...
Про обороты используемые для написания предложений - еще одна тема с вариациями...
Последний раз редактировалось Artem_Kiev; 25.07.2007 в 18:19.
Кстати, я просил перевод не на русский т.к. судя по всему для тебя это проблема. Я просил перевести на УКРАИНСКИЙ язык.
Последний раз редактировалось Artem_Kiev; 25.07.2007 в 18:41.
ти цих два слова пропустив, не здогадуєшся, що вони значать?Исторические песни
Тут вказаний автор і час написання, далі будеш про гальмівну рідину згадувати, чи вже нарешті почнеш думати?Повім я вам, панове, красную приповість,
Хто собі варив їсти, знаю добре, же той їсть.
А я на тоє єдин тілько не зобрався.
Жаль мі того великий, для того-м озвався.
А що ж, хоч би-м і рад був заложити кухню,
Мусив би-м заставити остатную сукню.
Бо в котрий кут погляну, не знайду нічого,
А в запічку табором вошей лазить много.
Скажіть мені, где воші дорого продають?
Мені за сто шелєга жадного не дають.
А ми то, небожата, много бід зажили,
Нім тих вошей у школі собі намножили.
А єст такії люде, що нізащо мають,
А особливе тії, що біди не знають.
Та ж і вош мізерная тілько где струп чуєт,
Там звикла і мешкати, не тілько ночуєт.
А ми то з давніх часов, учачися в школі,
Нічого не маємо, а нендзи доволі
Мусимо заживати для святой науки,
Би-сьмо клейнот дорогий дали церкві в руки.
Нехай ся просвіщаєт з нашого убозтва
І нам теж уділяєт щедрот бозьких мнозтва.
Мусимо і вошами в світі торгувати,
Коли злота не маєм людєм дарувати.
Чей ми що за свой товар в Христа виторгуєм,
А чого нам не станет, ми ся заборгуєм.
Азали Христос-господь і нендзу познаєт,
Котрий і достатки всім вірним в світі даєт,
А нас, нищих, достатком небесним збогатить
І покармом ангельським в вічності наситить.
Бо-сьмо тут багатії в убозтво і скорбі,
Же нам повиростали юж на хребтах горби.
Маєм тварі висхлії каждий із голоду
А натерпіли-сьмо ся зимна і холоду,
Кождого дня встаючи до церкви дзвонити.
А коли би не пошов, то дяк почнет бити.
Іди голий і босий до церкви читати.
Чи маєш ти чоботи, не будуть питати.
Але скоро крикнет дяк: «До церкви вставайте!» —
Зараз ся, небожата, до дзвона хватайте.
То нищий за повороз скоро тілько порвет,
Юж руки од морозу не прудко одорвет.
Пам'ятаймо ж тут усі на щастя оброти,
Бо єдними входимо на світ тот вороти.
З живота матки нашой єднако ся родим,
Хоч не єднаково з світа того сходим.
Леч чловєка фортуна не єдна пістуєт,
Бо бог і щасливості в нещастя ницуєт.
Сам бувши створителем, у своїй вічності
Взяв на себе убозтво нашой мізерності,
Вбогих калік мізерних братією назвав
І оним багатий дом у небі зготував.
Сам взиваєт нищетних на банкет до себе,
Сам себе видав на смерть, чловєче, для тебе,
Сам не мів где на світі приклонити глави,
Аби тебе впровадив до вічної слави.
Сам теж до пекельної пущався темності,
Би тебе з нендзи вирвав а ввів до світлості.
Сам нищим і убогим до нас прийти рачив,
Бо наші недостатки із неба обачив.
Тепер нас поратував в остатнії літа
І живот нам дарував творець всього світа.
Юж не будеш, чловєче, навіки вмирати,
Тілько рач побожності і цноти збирати,
Би-сь ся з ними пописав у солнечном небі
Пред своїм сотворителем, уваж тоє себі.
Попович-Гученський Петро (друга половина XVII ст.)
Краще згинути вовком, ніж жити псом!
Краще згинути вовком, ніж жити псом!
Мы говорили не о том регионе.
В одесской области ситуация слегка иная - здесь национальностей намного больше чем в твоем регионе.
Действительно - не просто так. Для того, что-бы мне написать хоть что-то, что ты признаешь логичным мне надо выпить литров пять той самой тормозной жидкости.Думай хочтрохи над тим, що пишеш, твої фантазії ніякої критики не витримують, в них просто логіки немає, зовсім!
П.С. Не просто так ти про хімію згадав... ))![]()
Социальные закладки