| ||
Забавно все-таки... Основной спор между сторонниками украинского - как одного госа и сторонниками русского - но как второго (то бишь двух равноправных) госа...
Радикалов от обеих сторон не поддерживаю, но нет-нет, да и подкрадывается мыслишка... А может надо тем же концом, да по тому же месту? Гнусная мыслишка, если честно, но ведь некоторые оппоненты так стараются...
Вот толковая статья по теме
полностью здесьПрактика показує: якщо якісь істотні проблеми суспільства табуюются, неначе їх не існує, то в результаті ситуація лише загострюється. Повною мірою це стосується й мовної проблеми. Те, що інколи проскакує в ЗМІ, в переважній більшості висловлює лише одну точку зору. Проте проблему не можна заганяти всередину, де вона ризикує стати хворобою, — в суспільстві повинне початися відкрите обговорення проблем, що накопичилися, пов’язаних із протиріччям між реальною двомовністю України й нав’язування їй із боку держави одномовності.
Можна відзначити, що насправді ключових аргументів на користь одномовності висувається небагато, так що всі вони можуть бути дані єдиним списком. Нижче робиться спроба пред’явити цей, заснований на емпіричних спостереженнях, список, — разом із коментарями до кожного пункту.
1. Конституцію потрібно виконувати. А там статус української мови вказаний абсолютно чітко.
Так, в Конституції статус української мови вказаний чітко. Але ця Конституція за загальними мірками нелегітимна, оскільки приймалася не на референдумі, а в парламенті й фактично без обговорення — і це не дивлячись на те, що при цьому порушувалися права приблизно половини населення країни.
Але навіть абсолютно легітимна Конституція може бути змінена законним шляхом.
2. Єдина державна мова об’єднує країну.
Дійсно так. Але при одній із двох умов:
а) ця мова є рідною для більшості населення, тоді як меншини говорять діалектами тієї ж мови; причому державний діалект має розвинену писемність і літературу, а інші діалекти — неписьменні;
б) застосовується тоталітарне насильство, з масовими стратами, депортаціями і тому подібне (так створювалися багато східних імперій у давнину й середньовіччя).
Перша умова з сучасною Україною не має нічого спільного (див. п. 4), друга умова, м’яко кажучи, застаріла.
3. Живемо в Україні, — значить, державна мова повинна бути лише українською.
Є багато країн із двома й більше державними мовами. Теза «одна країна — одна мова» дуже близька давно дискредитованим тезам «одна країна — одна віра», «одна країна — один народ», і тому подібне. Стосовно України в тіні тези «одна країна — одна мова» ховається теза «Україна — для українців» (і навіть того гірше — «Україна — для україномовних українців»).
http://www.day.kiev.ua/300891
Устал от всех… Хочу пожить немного один. [I](с) изобретатель водородной бомбы[/I]
Моя особиста думка, що цей подразник у вигляді російської, як другої державної, є надзвичайно потрібним для будь-якої влади.
Адже за жодного українського керівництва не виконувались, не виконуються та не будуть виконуватись закони стосовно мов нац.меншин та державної мови.
Хіба інакше? Представник кожного з регіонів наведе аргументи на користь мого твердження. А особливо ця влада скомпроментувала себе у плані порушення конституції. То хіба їм не одинакого, що порушувати? Хіба не одинаково котру мову "підтримувати"? Їм на це зеленими баксами та нестандартними за розміров евро на..чхати.
Не в тому суть, друзі (як на мене). Будь влада такою, котра б дотримувалась букви закону, не виникало б таких перекосів. У всіх царинах порушення закону та відсутність покарання за це. Елементарно.
А це стравлювання вигідне, адже заганяє людей від поміркованості та бажання жити у мирному співіснуванні до радикалізму чи то лівого, чи то правого. А там і можна яйця по цим кошикам розкласти і правити навіки.
"Цей народ знаходить більше задоволення в рабстві, ніж у свободі" (c)
Раздражитель - это не то, что раздражает, а то что привлекает внимание и вызывает какую-либо реакцию. Так что вопрос о втором госе - раздражитель для всех неравнодушных.
А по поводу "мирного співіснування". Разве оно возможно при несоблюдении законов? У вас и у меня одинаковые права (прописанные в законе и защищаемые законом). Но мои права нарушаются т.к. закон не соблюдается и его безнаказанно нарушают. И какое мне дело до равноправия?
Як це вона його не порушує?! Якщо вона нічого не зробила після керування Кравчуком, Кучмою та Ющенком, то вона вже порушила закон, адже його не виконує!
Про подразнювач тобі вже відповіли, дякую.
А щодо рівноправності, то ТАК. Але, друже, якщо б детально проаналізувати Конституцію та реальний стан речей, то, нажаль, потрібно було б констатувати й факт тотального невиконання її стосовно поточної державної мови в першу чергу. Спробуй не погодитись...
"Цей народ знаходить більше задоволення в рабстві, ніж у свободі" (c)
Dema, я от наведу банальний та примітивний одинарний приклад, можеш, навіть, звинуватити мене в нацизмі (я звик вже).
Нещодавно був ЧС-2010 з футболу, два півфінали показували і на "Першому національному", і на ICTV. То на "Першому національному" було 3 "коментатори" на чолі зі Славіком Шустером. Вгадай якими мовами вони розмовляли?
УСІ ТРИ РОСІЙСЬКОЮ!
Ну це нормально для загальнонаціонального каналу, як ти гадаєш?
І ніхто не обмовився і словом щодо цього, бо влада така, що їм начхати.
Як на мене, це доволі таки низько було з боку цього каналу.
А ще й в додачу, коментатори з них ніякі.
Отакі порушення і виконання законів...
"Цей народ знаходить більше задоволення в рабстві, ніж у свободі" (c)
Вы статью, приведенную Склифом, хоть по-диагонали просмотрели?Так, в Конституції статус української мови вказаний чітко. Але ця Конституція за загальними мірками нелегітимна, оскільки приймалася не на референдумі, а в парламенті й фактично без обговорення — і це не дивлячись на те, що при цьому порушувалися права приблизно половини населення країни.
Але навіть абсолютно легітимна Конституція може бути змінена законним шляхом.Там, кстати, по-украински написано...
И какое отношения нынешняя конституция имеет к равноправию???
Последний раз редактировалось AlexxK; 21.08.2010 в 15:08.
Я не люблю фатального исхода,
От жизни никогда не устаю.
Социальные закладки