| ||
Потёмкинцев
Екатерину
торгово-развлекательный центр
просто клумбу
мне все равно
Тема: Потёмкинцы vs Екатерина
Интерестно а как подобную тему можно обсуждать без политики?
я вообще против снятия памятников, но если солнце светит значит это кому-нибудь нужно.
еще лестница называлась Ришельевской
[QUOTE=Скрытик;1396875][COLOR=Red][B]Это является необходимым дополнением к теме спора???
Сообщение от Kertis
Пушкину легче, над ним деревья. А её засрут, я лично их (голубей) буду кормить отборным пшеном. Пущай поклепают как следует. А это является необходимым дополнением к теме спора?
2 СергейСергей получает второе нарушение за цитирование тега модератора. Рекомендую все же прочитать правила перед продолжением дискуссии:
Правила.
Просили викласти тут статтю яку писав безпосередній учасник.
В ніч з 24 на 25 червня міська влада Одеси реалізувала свої антиукраїнські плани по перенесенню пам'ятника українцям – морякам броненосцю „Потьомкін", з однойменного майдану, задля того, аби на його місці ближчим часом встановити монумент кату українського народу – російській імператриці Єкатєрінє ІІ. І це попри те, що проти подібних дій активно виступали патріотичні українські сили міста, а також більшість пересічних одеситів.
Знаючи про плани міського керівництва, силами української громади було організовано цілодобове чергування біля пам'ятнику, аби в разі початку демонтажу швидко зібратися на його захист. Саме розуміючи те, що без уваги та протидії громадськості здійснити свої злочинні плани не вдасться, міська влада наважилася розпочати демонтаж тільки пізно вночі в неділю, коли більшість одеситів вже відпочивало перед робочим днем.
Як щойно біля опівночі стало відомо, що до майдану Потьомкінців стягується будівельна техніка та сили „правоохоронців", до пам'ятнику почали збиратися люди, аби відстояти монумент: активісти українських патріотичних сил, зокрема хлопці з ВО „Тризуб" ім. С. Бандери, ВО „Свобода", представники ряду козацьких організацій та просто небайдужі. Невдовзі з'явилися журналісти з телекамерами. Слід також зауважити, що всупереч тому, що функціонери КПУ, та інших лівих організацій, напередодні заявляли, що вони „до кінця відстоюватимуть монумент „революціонерам-потьомкінцям”, жодного червоного реваншиста біля монумента помічено не було.
Окремі захисники своїми машинами перекрили в'їзд до площі, аби унеможливити під’їзд будівельної техніки. Невдовзі по тому, на площі з'явилися бійці спеціальної роти забезпечення правопорядку, які оточили майдан по периметру, внаслідок чого ті захисники, які встигли підійти до місця подій були ізольовані, а ті, що лише підходили, вже не могли дістатися до пам'ятнику. Відтак, захисники взялися за руки, вишикувавшись в живу стіну навколо пам'ятнику, аби загородити його. На самий пам'ятник було встановлено український синьо-жовтий прапор.
До противників демонтажу підходили представники міліції, які пропонували відійти від пам'ятнику, посилаючись на те, що протидія є незаконною, бо, мовляв, наявне рішення міської ради, але захисники не пристали на цей варіант. Коли ж вмовити людей розійтися по домівках не вдалося, міліціянти швидко, мов за наказом, зникли з площі. А вже за кілька хвилин до пам'ятнику підбігла група з коло півсотні накачаних найманців, вдягнутих в легкий цивільний одяг, деякі з яких були озброєні ріжучими предметами. Вони накинулись на демонстрантів, попри те, що серед них були і жінки, почали завдавати удари, перевернули та поламали намет пікетувальників. Сили були нерівними, тому їм вдалося прорвати живий ланцюг з людей, та взяти вже в своє живе кільце пам'ятник, відтиснувши патріотів.
Внаслідок бійки, що зав'язалася, одного з бандитів-нападників вдалося вирвати з того ланцюга, та нейтралізувати, аби потім передати до рук міліції. Проте, незважаючи на заклики демонстрантів, аби втрутилася міліція та захистила беззбройних людей, жодного міліціянта на площі не було, лише кордони бійців роти т.зв. „забезпечення правопорядку" мовчки спостерігали за нападом промосковських бандитів на беззбройних людей, що явно вказує на спланованість цієї акції. Бо як же ще група з півсотні озброєних людей змогла пройти через щільний міліцейський кордон?! І тільки тоді, коли бандити виконали своє завдання, а операція з побиття пікетувальників завершилася вдало, на майдані знову з'явилися люди в блакитних одностроях. Проте вони і не думали розбиратися в ситуації, а зайнялися виключно демонстрантами, намагаючись їх далі відтиснути від пам'ятника.
По тому на площі з'явилися евакуатори, що прибрали машини, які загороджували в'їзд на площу для спецтехніки, а за ними автокран. Захисники відразу ж лягли під колеса спецмашини, аби вона не дісталася до пам'ятнику. Але міліціянтам, погрожуючи затримати демонстрантів за протидію законним діям влади (при тому, що затримувати нападників вони зовсім не збиралися), вдалося вмовити значну частину пікетувальників звільнити шлях для спецтехніки, тоді як інших непримиренних вони силою відтіснили вбік. Разом з тим, з іншого боку почався монтаж будівельних лісів навколо пам'ятнику, а кількості демонстрантів було замало для протидії цьому, надто за переважаючої кількості міліції. Відтак, довелося поступитися, після чого противників демонтажу витіснили за нашвидкуруч змонтований міліцейський загороджувальний паркан. Після двогодинних робіт по розбірці пам'ятника, о 3-ій ночі його помістили на вантажівку-тягач та вивезли з площі, аби поставити в іншому місці.
Отже, не будучи переконані в „законності" своїх дій, представники муніципалітету наважилися, мов злочинці, лише вночі, почати демонтаж пам'ятнику, щодо чого значна частина одеситів виступала категорично проти. Коли ж, при проведенні цих дій, вони зіткнулися з організованим опором українських патріотів, чиновники сховалися за спини підлітків-злочинців, яких натравили проти мирної демонстрації.
Українські патріотичні сили в місті вже звернулися до суду з оскарженням дій влади, та домагатимуться розслідування всіх обставин тієї ночі, аби ті керівники, що віддавали злочинний наказ про використання озброєних людей проти демонстрантів понесли достойне покарання. Крім того, про поразку патріотичних сил внаслідок цієї злочинної акції влади наразі мову вести зарано, адже українські патріоти залишають за собою право усіма доступними засобами протидіяти встановленню на місці потьомкінців пам'ятника шовіністичній збоченій імператриці Єкатєріні ІІ, яка спричинилися до ліквідації українського запорізького козацтва та повної окупації нашої Батьківщини.
Тут могла бути ваша реклама
Я власне і до того місця не дочитав навіть.
НА ВСЕ ТРЕБА ДИВИТИСЯ БЕЗ ФАНАТИЗМУ!
Так, я справді волів би бачити на звільненому місті не Катерину, а когось іншого засновника міста, але якщо вже вибирати між бухими матросами які не в тин і не в ворота на площі, то хай вже буде Катерина.
Так, вона справді зруйнувала українське козацтво, але якщо так дивитися, то хто у нас тільки чого не зруйнував...
Ну і, як говориться з пісні слів не викинеш. Таки до Одеси вона має саме що ни є безпосереднє відношення.
Тут могла бути ваша реклама
2 YOKO
Хамство зачастую показатель отсутствия аргументов и дурного воспитания.
Ага, все три калеки и пару притырошных. Среднестатистический одессит - личность не шибко политизированная, но если для кого-то Екатерина // палач, то для города она все-таки основательница, а потому в данном контексте ее антиукраинские художества имеют номер десятый и для города-героя Одессы малоинтересны. Просто горожанам не шибко охота, чтобы в самом центре города на неопределенный срок стояли заборы и че-нибудь разрывалось.
Социальные закладки