В 2004 г. сняли.Сообщение от Legion Russe
| ||
Тема: Украина - Россия
В 2004 г. сняли.
Прекрасная логика.
Если есть притензии к 99, то предъявлять их не к ВАЗу, а к Луцку, или еще лучше к 5й бригаде, или еще лучше к рабочему завода Васе Пупкину.
ВАЗ замечательный автомобиль, если есть косяки, то это украинца Пупкина вина, а не русского ВАЗА.
Последний раз редактировалось Голодный котег; 03.06.2010 в 10:42.
Воздух выдержит только тех кто верит в себя...
Наверное да. Тот же самый ген, который заставляет говорить на черное белое и называть полную хрень прекрасным автомобилем. Умом Россию не понять - как говорил классик. Кого обманываем? - себя? Зачем?
Воздух выдержит только тех кто верит в себя...
Показать скрытый текст
офф
Очень неудобная коробка передач....... Некомфортное место водителя..... Такое впечатление, что это транспортное средство собирали пьяные люди в большой спешке..... Т-34..... Лучший танк Второй Мировой Войны и долго после неё.....
ПиСи.... И вспоминается миниатюра Задорнова про автоВаз...... Про специальную граблю, которая сгребает с конвеера брак...... Как её привязали к потолку, и сорок лет она беспомощно вздрагивает над каждой деталью.....
P.S. ПиСи.
ПиСи....P.S. ПиСи.
Последний раз редактировалось filippof; 03.06.2010 в 14:00.
Иногда нет, а иногда фотографии и фамилии в каждой газете печатают.P.S. ПиСи.
Воздух выдержит только тех кто верит в себя...
Тільки завод чомусь банкрут і здається в полон на милість РЕНО.ВАЗ замечательный автомобиль
ФІАТ-124 (жигулі) в 60-х отримував золоті медалі на виставках. Це зробив примітивний "макаронник". А на побудованому цим "макаронником" кращому заводі на Волзі ніж ФІАТ культура "рашен" добрела до банкрутства.
Робіть висновки.
З ким у нас "перегрузка" чи "перезагрузка"?
Географічні та кліматичні умови життя нашого північного співмешканця по Русі виростили люд з дещо відрізняючимся від нашого менталітетом. Особливо цю різницю посилив перехід наших предків до землеробства. Якщо українець в середині ХVII століття все більше освоював риси "толерантного порпача в землі", то в так званому "нечорнозем'ї" все ще в основі було мисливство, збирання інших дарів природи. До речі, навіть в ХХ столітті Москва викидала величезні гроші для підняття сільського господарства в Нечорнозем'ї. А мисливство та інше "збирання" породжує більш агресивний менталітет ніж у хлібороба. До цього треба додати, що після татаро-монгольської навали ці два народи (українці і москалі) жили в різних культурних середовищах. Якщо Подніпров'є з Києвом було просто спочатку законсервоване в розвитку, то західні регіони України були в контакті з європейськими сусідами (Литва, Польща, Угорщина). А північний осколок Русі (Ростов, Суздаль, Володимир над Клязьмою і Москва) пішов шляхом співробітництва і союзництва з Золотою Ордою (до речі цим грішила і Сіверщина). Ставши фактично улусом Орди, Московія ввібрала в себе кадровий і культурний поте- нціал татаромонголів. При такій підтримці вона почала "збирання земель", яке велось суто азійським методом. Те, як поводилися суздальці при взятті і руйнуванні (разом з монголами) Києва, згодом перекинулося в фактичне знищення (разом з людьми) більш цивілізованого ніж вони Новгорода. Московська історіографія потім охарактеризує це "збирання земель" як суцільне "добровільне приєднання". А по суті Московія стала просто спадкоємицею поволжської частини розвалившоюсі Золотої Орди з подовженням багатьох її азійських традицій. Це перенеслося навіть на і так гнилу православну церкву, яка, не пізнавши суті християнства, ще за часів правління ханів почала служити їм. Москва служила Орді до кінця. Навіть міфічна битва Д.Донського з «монголами» була по суті каральною операцією всередині Орди відносно самозваного хана не чингізського походження, в війську якого були в основі представники кавказьких народів. Тому перший, хто поздоровив Донського з перемогою, був справжній хан Орди.
Історія досить часто грає в непередбачуваність. Москалі на даний час зверхньо називають узбеків "чурками" зі своєї столиці імперії Москви. А столиця спадкоємців імперії Чингізхана могла стати не в Москві чи Стамбулі, а в Самарканді, якби Тімур після ряду блискучих перемог в північному напрямку не зробив безглуздий поворот на південь, де небезпеки і стратегічних інтересів для його не існувало. Тим самим він звів нанівець свої попередні перемоги для майбутнього свого народу і залишив вакуум для панування в постмонгольському просторі москалів на півночі і турків - на півдні. Якби він не зробив свій безглуздий поворот, на весь Євразійський степ був би поширений ісламський вплив і столиця постмонгольської імперії була б в Самарканді, з якої вже узбек міг би зневажливо називати москаля "чуркою". Але Тімур зробив те, що зробив і наступниками монголів стали не менш жорстокі ніж він спадкоємці. Кількість забитих мирних людей москалями в Батурині ніяк не менша ніж Тімуром в Ісфарагіні в 1381 році. Деструктивний вплив татаро-монголів на терени східної Європи не зникли з розвалом Золотої Орди, бо залишилися її достойні агресивні спадкоємці (Москва та Стамбул), які боролися між собою за спадок аж до ХХ століття. При цьому в них були схожі стратегічні поведінки як в зовнішній так і внутрішній політиках. Зовні вони старалися перенести свій вплив вглиб Європи (боротьба між ними за Балкани йшла до кінця ХІХ століття), а на захваченій території жорстоко подавлявся навіть натяк на непокору – для прикладу нищення турками вірмен, а москалями – українців. Якщо турки визнали хибність такої агресивності ще 100 років назад (за винятком, хіба що, відношення до курдів), то москалям ця істина до цих пір не дійшла. При цьому хочеться відмітити, що відносно турків тут йшлося про «османську» їх гілку, яка тільки давнім корінням була зв’язана з іншими тюрськими народами, як, наприклад, москаль з поляком.
Отже по причині своєї лояльності монголам Московія не зазнала таких руйнувань і людських втрат як Київ. Відсутність сильних сусідів і відносна територіальна віддаленість від потенційних військових загроз під крилом у татаро-монголів давали можливість цьому люду не тільки виживати а й кріпнути чисельно. Але, знищивши більш цивілізований Новгород, в культурному відношенні Московія фактично ізолювала себе від Європи, варячись в своєму азійському соку. Вона легко долала опір менш чисельних народів на схід від себе, розширюючи свою територію. Якщо Україна, попри всі негаразди боротьби за своє виживання під натиском агресивних сусідів, до кінця XVII століття мала не тільки мережу шкіл, а й елементи вищих учбових закладів, то в Московії навіть правителі були напівграмотними. Україна, в супереч своєму нестабільному положенню, пробувала рости культурно, а Московія приділяла увагу лиш росту своєї територіальності. Для прикладу, теперішнім українським олігархам з їх культурою ніколи не дорости до князя Констянтина-Василя Острожського, який знехтував боротьбою за польський престол (цього нинішнім жлобам-правителям ніколи не зрозуміти) і присв'ятив себе культурному відродженню свого народу, продовжуючи справу свого батька, але вже не військовим шляхом. Одна лиш Острожська академія, створена ним, може бути достойним пам'ятником служіння цьому народові. Вона виховала велику плеяду видатних людей і була центром освіти в Східній Європі. Але повернемося до Московії. Малокультурна, відірвана від цивілізованого світу, вона формувала свою унікальну культуру, яку до цих пір "миру умом не понять". Основою цієї культури став централізований деспотизм, перейнятий в Орди, в яко- му людині була відведена другорядна роль по зрівнянню з державою. Також були збережені колись перейняті гнилі елементи державності Візантії, тому Московію по культурі можна назвати візантіє-ординською. До сьогодні цей народ живе по цих правилах, коли життя людей в залі "Норд-Осту" чи дітей осетинської школи ставлять нижче за "порядок в державі". Навіть в наш час, після 350-річного спільного проживання, у росіян і українців відчувається різниця в ментальності (не плутайте з культурою). Росіяни і зараз тягнуться під "тверду руку", а українці продовжують на емоціях вибирати "гетьманів", а потім їх ганьбити. Зверніть увагу, що в москалів в пошані були тільки деспотичні правителі: І.Грозний, біснувата Єкатеріна, Пьотр, Сталін. А тепер в цей ранг "великих" вони готують хоч вузьколобого (історія це докаже), але "твердого" Путіна. Ось до такого "єдиновірця" звернувся з протягнутою рукою дружби заплутавшийся Б. Хмельницький. Він, зрозуміло, не знав ціну підпису москалів, бо ще не було Ялтинської угоди і багатьох інших, де європейці та росіяни один і то й же текст трактували по різному. Найкраще цю суть охарактеризував великий Бісмарк: «Договори, підписані Росією, не варті навіть паперу, на якому стоять ці підписи». Богдан не думав, що, попросивши сусіда допомогти виорати город, залишиться не тільки без городу, а й без хати. Переяславська угода мені нагадує крок правителів Британії, коли вони запросили саксів для підтримання порядку після виходу римлян з островів. Саксонці так навели "порядок", що корінні британці до цих пір не відчувають себе господарями на своїй землі. Англо-сакси донині встановлюють який вид автономії надати валлійцям.
Але повернемося до України. Якщо варяги типу Ярослава Мудрого та литвини щось корисне приносили нашим предкам, татари періодично вищипували у нас якісь куски, не вмішуючись в нашу культуру, поляки чванливо експлуатували, посилаючи лиш періодично війська для "наведення порядку", то з приходом "єдиновірців" наш народ відчув справжню хватку хижака, який вгледів нашу ментальну неорганізованість при великому потенційному багатстві. Впустивши цього хижака в наш двір, ми вже 350 років не можемо його вигнати. І натворив він тут такого, що порядок (по європейських мірках) прийдеться наводити не одному поколінню. Якщо зрівняти Україну з Ірландією, то прийшлий на острів останньої англосакс все ж приніс і дещо позитивне. На відміну від англосаксів москаль, завойовуючи території, приносить туди, як і його вчитель – монгол, тільки шкоду. Від занедбаних взуттєвих фабрик Баті (стала при московському "соціалізмі" фірмою "Цебо") в Чехії, які до приходу промосковських владик обували весь світ, до сплюндрованої тундри зі споєним і вимираючим корінним народом. Пофантазуйте і уявіть якою була б сучасна Фінляндія, якби залишилася в лоні культури Москви, або Австрія, якби звідти Москва не вивела окупаційні війська. Тому не дивина, що братній в повоєнні роки москалю чех тепер дозволяє США будувати на своїй території системи стеження за військовими потугами "миру умом непонятных Иванов". Наш українець з Києво-могилянки створював перший в Росії університет, гречкосій з Слобожанщини освоював на Далекому Сході та Сибіру землеробство, отаман Головатий з українським людом подарував голодній Росії житницю на Кубані та Ставропіллі, виросла в культурі Австро-Угорщини школа нафтовиків Прикарпаття освоїла заклади нафти та газу на теренах Росії, маси українців гинули та були скалічені в боях за "велич Росії" (скільки таких полягло, наприклад, в Порт-Артурі чи в війнах з турками). Навіть євреями ми "нагородили" Росію, бо до загарбання України москаль не знав “богообраного народу". А що ж приніс москаль нам? Я глибоко вдячний і вибачаюсь перед окремими постатями з Росії, які прийшли в Україну не як паразити, полюбили її, принесли їй користь. Але людей типу Марії Віленської, Н. Амосова чи мого однокашника по інституту Колі Конкіна на жаль Росія дала мізер. В основному це був малоцивілізований нахлібник, який не тільки паразитував на багатствах України, але й нахабно знищував її культуру. Не тільки Валуєв від царя, але й неграмотний Васілій з Тамбовщини, приїхавши до Запоріжжя по колоніальній вербовці Москви, прямо з вокзалу нахабно заявляв: "А почему вы разговариваете на непонятном мне языке". Чи в Кременчуці, де я виростав, приїжджі зайди при підтримці жандармського апарату імперії глузливо обзивали корінний люд “рогатими”. Ось навіть на такому прикладі відслідковується різниця в ментальності українця та москаля і розшифровується «інтернаціоналізм» останнього. Наш Петро з Франківщини, який разом з азербайджанцями освоював в Західному Сибіру згадувану нафту та газ, в силу своєї ментальності і культури навіть зп'яну не виставив би подібних претензій десь в Сургуті чи Тюмені:" А чого ви не розмовляєте на українській мові?"
Ця різниця в ментальності (покірного гречкосія та нахабного пройдисвіта) начисто перекреслює міф про "єдину братську кров", який продовжує нав'язуватися нахабним пройдисвітом зовсім одурілому в "семье братних народов" гречкосію. Цей міф підтримується лиш з однією метою - продовжувати паразитувати на потенціалі України. Навіть в культурі не знищили різницю сумісні 350 років. Українець продовжує обоготворяти матір в піснях, а москаль далі "мать твою ..." так і не пішов. Отже ми такі ж єдині, при певній попередній схожості, як корейці та китайці чи як згадувані турки-османи і туркмени. Як останніх зв'язує тільки сива давнина, так і нас зв'язували лиш спільні державоутворення, в основному склепані силою. Казка ця придумана (єдність слов'ян) лиш для затвердження гегемонії Москви в цьому середовищі. А на мою думку цим гегемоном міг би стати, в першу чергу, чех в силу своєї більш розвинутої цивілізованості, але такій єдності слов'ян вже перечив би москаль, бо його мало цікавить сама “єдність» по зрівнянню з «гегемонією» в ній. Але на цьому повернемося до головного. З 1654 року "єдиновірець" вичавив з України все що міг, залишивши в повному занепаді нашу культуру і екологію. Вже в ХVIII столітті українець згадував як благодать залишений йому поляком кожен 6-й сніп, бо москаль залишав лиш 13-й. При поляку в Україні хоч якось розвивалась освіта. А самозвані "брати" розорили нашу перлину - Києво-Могилянську академію, силком вивозячи з неї бібліотеки разом з викладачами типу Ф. Прокоповича. "Єдиновірці" зруйнували нашу більш освічену церкву, підкоривши її своїй, догматично відсталій і зовсім далекій від справжнього вчення І. Христа. Але й цю відсталу загнали під "синод", який служив не Богу, а "государю-батюшке". Під проводом цієї "церкви" забитий і зомбований "гречкосій" до цих пір ще піддає анафемі І. Мазепу, який приклав стільки зусиль для розбудови суто української церкви.
ХVIII століття стало для українського народу тим жахом, який переслідує нас до цих пір. Закріпачення зробило з українця справжнього раба, чого до цього ніколи не було. Деспотичний загарбник за рахунок нашого потенціалу почав будувати імперію під амбітною назвою "3-й Рим". Уявіть криву знецінення розуміння "Рим", коли навіть в ХХІ столітті цей самозванець так і не зрозумів суть римського права, а продовжує жити по ординським "понятиям", інколи скочуючись взагалі в «беспредел». Замість цивілізованого Риму виросло те, що Р.Рейган назве "імперією зла", яка марить всесвітнім пануванням. Для цього протягом 300 років Москва використовує різні важелі - єдиновірці, панслав'янізм, близькість мов, всесвітня революція, енергетичний диктат і військова потуга. Одного лиш для цього їй не достає - культури та розуму. Московська історіографія свідчить, що Пьотр І пробував цивілізувати свій народ, "прорубуючи вікно в Європу", тим самим підтверджуючи факт його азіатськості. Але що цей народ взяв через подібне вікно? Гоління борід, танцювання мазурки з шаблею, тютюн, модний одяг та новорічну ялинку - це все було для москаля лиш як те дзеркальце для папуаса. Головна суть культури Європи так і не була пізнана. Навіть в збудований за рахунок обдирання України на кістках козаків європейськими зодчими С.-Петербург (навіть назву свою не змогли придумати) був занесений дух невігластва Росії. Це майстерно описують М. Гоголь та Ф. Достоєвський. Не "великий" а "большой по размерам Пьотр" мені дещо нагадує "нового русского", який, обзавівшись на награбовані гроші "мерседесом", вважає себе європейцем. Ось тільки Петру і "новому русскому" так і не дійшли до розуму основи європейської культури типу Господніх заповідей чи англійської "хартії вольностей". Тому й не жаль би було, якби турки не повернули взятого в полон цього “великого Петю” і, не позарившись на великий викуп, зробили б з ним те, що “біснувата Катря” надала потім Калнишевському.
Основою цієї держави були й залишаються невігластво і деспотизм. І ніякий, закуплений за нашу пшеницю, французький балет, а також побудовані на ці ж кошти космічні кораблі та атомна зброя не прикриють цього факту. А ті, кого вони називають гордістю своєї культури (до згаданих вже Гоголя та Достоєвського можна добавити В.Соловйова і багатьох інших), нещадно критикували цю культуру. Манія величі з'явилася в цього народу не завдяки "реформам" Петра, а завдяки закабаленню України і занепаду сусідів з Заходу (зі Сходу конкурентів не було). Так з'явився двоглавий орел в вигляді державного символу, який означав наміри панування на Сході і Заході. Цей двоглавий орел змінювався навіть на символ панування у всьому світі. Йдеться про п'ятикутну зірку більшовиків - символ всесвітньої революції з московським центром керування. І розповсюджувати по всьому світу ця "імперія зла" хотіла основи своєї культури – державний деспотизм і зневагу до особистості людини.
Росія не тільки відмовлялася від переходу на європейські рейки основ тамтешньої культури, але й була гальмом розвитку Європи, ставши її офіційним жандармом з кінця ХVIII -го століття. Цей жандарм підтримував консервативні сили на Заході, які стояли перешкодою на шляху необхідних реформ для Європи. Прикладом такого "жандармства" може служити відомий похід Суворова через Альпи. По невігласьки знищивши масу своїх військ (уявіть досвід альпінізму рязанця в ті часи), цей "знаменитий полководець" першим почав показувати європейцям "кузькину мать". Франція на той час була рушійною силою перемін на континенті, роповсюджувачем ідей своєї революції, яка крім іншого несла норми Декларації прав людини та громадянина. Ось проти цієї сили і воював разом з загниваючою імперією Гасбургів "великий" Суворов, від військової шантрапи якого ховалися по підвалах навіть союзні рядові австрійці. А "лояльність" США в період їх війни за незалежність (при повній неприязні до повсталих республіканців) пояснюється ще більшою ворожістю до Англії, яка була прямою перешкодою європейським загарбницьким устремлінням Росії.
Гонор цього народу дійшов до того, що він називає себе "великим". А на мою думку, більш "великим" можна назвати скромний естонський народ, який виріс не по розмірах чисельності і території, а по своїй культурі. Тому що "великий" мав би, в силу своєї культури, не присвоювати заслуги українців Івана Піддубного чи Міклухо-Маклая, називаючи їх "русскими". Він би хоч в ХХІ столітті визнав Гоголя за українського письменника, який в силу російського колоніалізму вимушений був користуватися чужою мовою, яку він знав досить посередньо. Чи може називатися "великим" народ, маючий в основі своєї культури постулат "после первого гранчака не закусываем". "Великий", в силу своєї культури, не складав би зневажливі анекдоти про чукчів, а поважав би останніх за те, що вони вижили в таких кліматичних умовах. "Великий" не розповсюджував би міф про те, що "русские победили Гитлера", забуваючи про туркмена, грузина чи серба. І нарешті, не може називатися "великим" той, хто так і не зрозумів роль України в становленні його держави. А він віднісся до неї, як невіглаське дитя, яке, висмоктавши материнське молоко, зневажливо поставилося до своєї годувальниці.
Ще причина такого гонору цього народу в тому, що йому протягом історії мало в виховних цілях "давали по пиці" (кримських компаній зразка 1855 року було мало), тому він себе почав відчувати "великим", наскрізь просякнутим шовінізмом. І чекає його той же результат ізгоя, що і іншого "богообраного" народу - несприйняття і відсторонення від нього решти світу, якщо він не приборкає свій перебільшений гонор.
ромстеп, это Ваше творение и где оно пропечатано? Неужели ради этой ветки старались?
Вам я раджу посилено вивчати конфуціанство, бо скоро воно витіснить в Сибіру вашу культуру "после первого гранчака не закусывают". А ми тут розбираємо європейські справи, як нам очиститися від реп'яхів вказаної вище культури..ромстеп, это Ваше творение и где оно пропечатано? Неужели ради этой ветки старались?
Маниакально-депрессивный психоз лечится, Вы не расстраивайтесь так
со слова "раджу" я представила Индию и дальше уже всё равно ничего не понимаю, я же сибирячка, что с меня взять)))
Я смог осилить только до фразы "ці два народи (українці і москалі) "(с)...Маниакально-депрессивный психоз лечится, Вы не расстраивайтесь так
Я не люблю фатального исхода,
От жизни никогда не устаю.
Вони продовжують всіх, хто не розуміє їх культуру, яку "умом не понять", записувати в "неадекватних". Тільки при цьому чомусь дають їм прозвіще СВІДОМІ. Так хто ж, все таки, з нас "розумом зрозумілий"? Ось тому Грибоєдов від дій їхньої культури придумав "Горе от ума".Маниакально-депрессивный психоз лечится, Вы не расстраивайтесь так
Потрібно тренувати мозок, а то він в шорах "рашен" зовсім омертвіє.Я смог осилить только до фразы
так бы сразу и сказал, что мозг тренируешь!!! (хотя опять сомневаюсь, я правильно перевела про мозг, вдруг какой "мазок"...ну...художник, в смысле...)
Зачем так утруждать себя пребыванием на форуме украинских граждан если ни бэ ни мэ?
Воздух выдержит только тех кто верит в себя...
А Вам то что за дело?
Просто Вы уже второй раз подряд пытаетесь отгадать значение украинских слов. Если Вы каждую фразу будете комментировать подобным образом, это сведет к нулю содержательное общение в данной теме.
Воздух выдержит только тех кто верит в себя...
Ну форум то одесский..(для всех национальностей,а не только украинцев!!)не украинский...Одесса всегда была интернациональным и толерантным городом,где уживались 210лет и понимали друг-друга много различных национальностей!
В данной теме(особенно вчера вечером)ну "очень содержательное" было общение!!И без вашего "содержательного" комента,уж никак..!!
Ваши права
Социальные закладки