Тема: 
а тематика фотовыставки какая?
| ||
а тематика фотовыставки какая?
даже не знаю, если честно, меня больше Андрухович интересует.
а я фотовыставки люблю)
Андруховича к сожалению не читал(
но всё ещё впереди
Кто искал Жадана - лежит в КС среди новинок. Там в одной книге 4 или 5 произведений собрано. Не помню все - Гимн, Цитатник, Анархия точно. В твердом переплете - квадратненькая такая, симпатичная. Стоит что-то около 29 грн.
А я вот только что с презентации Андруховича вернулся. Очень, очень сильно понравилось. В живую я видел его впервые, и слегка побаивался, что он просто не будет соответствовать образу, который волей-неволей формируется о писателе при прочтении его книг. Но, я был приятно удивлен.
Вначале представил свою новую книгу, зачитал из нее отрывок, ну а потом вопросы. Описывать я особо не умею, но мне понравилось, взял автограф (гордость распирает
Публика разная, от мала до велика, как говорится... в Выходе был аншлаг.
Сучасна українська література - найкраща
-мы не привыкли думать о людях плохо - любой обыватель думает о людях плохо
а кто нибудь читал "Особливості польвого сексу в Україні"? и єту гадость тоже относят к украинской литературе..мерзость!!!вообще и сам Андрухович гонит иногда!!! современніх авторов отличает от классиков то, что они хотят и славі и денег, а славі ради денег..редко какое произведение какя смотрю от души исходит!!! Вот единственное кто, Шевчук Юрий душевній человек!!!.............................
Меня всегда смешили люди которые сознательно или под влиянием "идейных лидеров" отупляют сами себя или сужают свой кругозор до размелов первого государственного канала.
Мне нравиться что я пишу читаю и говорю на русском английском и украинском языуах и считаю это минимальным требованием к любому современному человеку живущему в нашем регионе. А хочется знать еще больше языков. Я даже не замечаю разницы когда получаю информацию из мультиязычных источников.
Современная украинская литература, как и искусство и музыка совершенно не завязаны на украинский язык. Это всеравно что жить на тропическом острове и есть исключительно одни бананы только потому что "мама казала ..."
Украина двуязычна (как минимум) и это факт.
А вот всякие "фанатики" портят репутацию украинского языка.
(Украина двуязычна (как минимум) и это факт.
А вот всякие "фанатики" портят репутацию украинского языка.[/QUOTE]) - цитата от Ларионов
+1!!!))) реальнолсть на лицо!!!
З.Ы. ток половину твоего сообщения, а то и все, в раздел политики надо)))
начал читать Андруховича "Рекреацii"
не понял к чему пост, вообще... о ком, собственно, речь?Сообщение от larionov
Классная вещь...начал читать Андруховича "Рекреацii"
я вижу Вы не в курсе, что к литературе относят много всякой "мерзости", и не только в украинской
Кстати, у Вас на клавиатуре нет русского языка?? А то коверкаете "великий и могучий"...
Раджу всім читати Ю.Винничука, особливо "Легенди Львова" - світового рівня!
ЧТо украинская эстрада.....что литература....фуфел)) ИМХО.
Прочитал открывок в начале поста - готов был застрелится от этой бытовой псевдо-филисофии.
Слава Благов - Только живой звук!
и насколько хорошо ты с ней знаком??
А ты не понял, кто автор данного "произведения"?Прочитал открывок в начале поста - готов был застрелится от этой бытовой псевдо-филисофии.
угу, дочитал, мне понравилась...
интересно біло почитать критику к нему и от автора добавки
да, он первопроходец, так сказать, в украинском постмодернеугу, дочитал, мне понравилась...
интересно біло почитать критику к нему и от автора добавки
Советую Московиаду почитать, как по мне, так лучшее его призведение. Хотя однозначно сложно сказать.
должны на неделе принести..почитаюда, он первопроходец, так сказать, в украинском постмодерне
Советую Московиаду почитать, как по мне, так лучшее его призведение. Хотя однозначно сложно сказать.
Не вважайте за рекламу, а просто за анонс...
Українською про українське і не тільки читайте у вересневому числі літературно-мистецького журналу “Золота Доба”! Проводячи масну смугу під(а точніше - над) літом, ми говоримо про найбільші фестивальні події останнього місяця, які ще тримають у собі присмак серпневих дощів, херсонських кавунів та бочкового пива.
Насолоджуючись приємним післялітнім відсмаком, куштуємо витончену поезію справжніх Жінок Олесі Мамчич, Ірини Цілик та Світлани Богдан.
Вересневе число приховує у собі таке і набагато більше:
СЕРГІЙ ЖАДАН: 150 ГРАМІВ НА СТОРІНКУ ТЕКСТУ. ...Свій перший віршик написав у третьому класі. Зацитувати не можу – там мати є. А насправді, там якийсь чос був, не вартий навіть уваги. Але якщо говорити взагалі про перші вірші, то осмислено я їх почав писати років у п’ятнадцять-шістнадцять, нічого цікавого – патріотична і пейзажна лірика, так – підліткове гоніво.
ІРИНА ЦІЛИК: ...Я колись сама собі таке придумала, і досі тішуся з цієї думки: у поезії – жіноче начало, а в режисури – чоловіче. І тому вони ніяк не заважають одна одній, а живуть собі нормальним подружжям на території мого Я.
ВІННИЦЬКА “ПІДКОВА ПЕГАСА” ОБРАЛА ЛЬВІВСЬКО-КИЇВСЬКУ ЕРОТИКУ. ...За зізнанням самого Миколи Кротенка, котрий за сумісництвом ще й виступав у ролі ведучого програми, роботи, подані на конкурс «Вірш про Пегаса», були «м’яко кажучи не сильними», і конкурс відмінили з метою економії часу.
НАЦІОНАЛЬНА СИМВОЛІКА ЧИ ТУЇ ЧЕРНОВЕЦЬКОГО: ЩО ПЕРЕМОЖЕ? ...Нападки на культурні осередки в місті Києві почалися давно. То надумали закривати Узвіз, розігнавши художників, то зазіхали на одну з найстаріших книгарень – «Сяйво»... Це літо відзначилося рейдерськими атаками та менш явним пресингом на Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, Центр сучасного мистецтва «Совіарт», галерею «Ательє Карась», Асоціацію діячів сучасного мистецтва України, Асоціацію артгалерей України, галерею «Ра», Спілку композиторів, театр «Актор» тощо. На захист київського культурного простору проводилися локальні акції, які, в принципі, ніякого результату не дали. Одначе ж у свідомості людей щось таки зрушилося. Принаймні, ще кілька років тому ідею проведення акцій протесту чи театралізованої ходи взагалі не сприйняли б: ні молодь, ні тим паче старше покоління не вміли заявляти про своє невдоволення вголос.
ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА SZIGET-2007! «Танок на майдані Конго» ставив рекорд за рекордом. По-перше, вони зібрали найбільшу кількість слухачів (близько 700 людей) у порівнянні з іншими українськими командами, які хоча б колись приїжджали на фестиваль, а по-друге, їхній виступ був наймасовішим за цей рік на Bahia Stage – сцені, на якій грали конголезці. Українці підтримували гурт національними прапорами, яких нараховувалось не менше десятка, а іноземці з радістю розбирали диски та футболки, які привезли Танки в якості подарунків. Виступ гурту завершився тим, що прихильники, вражені виступом ТНМК, заспівали гімн України.
МАХНОФЕСТ ВІДБУВСЯ! АНАРХІЯ – НІ? ...Учасники фестивалю на провокацію успішно піддалися, і завдали томатних тортур Вікторові Януковичу. Звідкись полетіли яйця. Потім хтось підпалив Юлю та Віктора Андрійовича, і червоне полум’я швидко з’їло роботу невідомого маляра. Якась палка українка кинулася «мститися» Януковичу, розмахуючи запальничкою, однак малюнок, мокрий від помідорів та яєць, займатися не хотів. Несміливе полум’я швидко погасили охоронці, які вирішили, зрештою, припинити цю всю комедію.
ТАНЦІ НА КОРДОНІ! ...Мабуть цей фестиваль по праву можна назвати унікальним, принаймні, на теренах України, оскільки він проводився там, де стикаються дві країни, поміж якими натягнуто колючий дріт... Правду кажуть, що нашого менталітету не змінити, і задля доброї забави ми готові навіть зняти шматок дроту і поставити на тому місці сцену. А може просто ми вже перестали бути “совками” і таки дуже хочемо потрапити в ту омріяну Європу?...
ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА: ІЗ ПРАВОМ НА СПОКІЙ. ...Суперечки щодо так званого «відновлення» Десятинної церкви точаться вже не перший рік. Поборники «відновлення» за аргумент висувають залізне «Я так хочу», не маючи, зазвичай, жодного уявлення про предмет «відбудови», а спеціалістам залишається стрибати вище голови і кричати «дайте ж нам сказати!». На кону лише одне питання: а чи можлива відбудова Десятинної церкви?
«Ні!» – однозначно заявляють мистецтвознавці й археологи. «Так» кажуть, насамперед, політики і священики.
ОСОБЛИВОСТІ UNFORMAL EDUCATION. ...Першим завданням стала побудова плоту із колод, пластикових діжок та мотузок. Оскільки ніхто і ніколи із учасників до того не мав досвіду суднобудування, то й навчались на власних шишках, а точніше, на втоплених наплічниках, спальниках і промоклих до нитки куртках (день був, м’яко кажучи, не літній). Коли два плоти, що були першими спущені на воду, на очах перевернулися із людьми й речами, то тут до всіх почало доходити, що «нада шота рєшать», бо так далеко не упливеш… і всі конструкції почали розбирати і перебудовувати. Зашкарублі від холоду пальці відмовлялись зав’язувати «мертві вузли», животи зводило від голоду, в команді, яка зовсім не була командою, спалахували сварки. Довго чи коротко, але пліт, цілком навіть надійний, таки спустили на воду і, озброївшись веслами, вирушили до призначеного тренерами пункту.
А також...
Рецензії на книжкові новинки «Ці» Ірини Цілик, «Мене називають Червоний» Орхана Памука, «Херем» Марини Соколян, «Розмови з Богом» Богдани Матіяш, літні подорожі до Польщі і Кам’янця, етнографічні розвідки щодо традицій українського весілля та розмови розумних людей, дбайливо записані та опубліковані!
Вересневе число журналу “Золота доба”...
У Києві - ятки з українськими книжками на Петрівці, книгарня “Смолоскип” (вул. Межигірська, 21), Дім Преси (метро Видубичі).
У Херсоні – “Галерея-51”, вул. Ушакова, 51
У Одесі – арт-клуб “Вихід”
У Донецьку, Черкасах, Кривому Розі, Харкові, Калуші – десь (але точно є
А також по Україні у магазинах мережі “Книжковий супермаркет”
Передплатний індекс: 96448
З питань співпраці, зауважень чи подяк у бік редакції:
Публіцистика: [email protected]
Творчість: [email protected]
Найголовніший голова видання: [email protected]
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки