Тема: 
Новый закон об оплате труда!
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування оплати праці )
Верховна Рада України постановляє:
I. Доповнити статтю 27 Закону України „Про оплату праці"
(Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №17, ст.121) абзацом
третім такого змісту:
„Середня індикативна заробітна плата застосовуються у не бюджетній сфері економіки і запроваджується виключно з метою обчислення внесків до Пенсійного та інших фондів соціального страхування (що нараховуються з заробітної плати найманих працівників) та податку з доходів фізичних осіб.
Середня індикативна заробітна плата дорівнює мінімальній заробітній платі, збільшеній на відповідний коефіцієнт для окремих категорій працівників, зокрема для директорів такий коефіцієнт дорівнює - 5, для бухгалтерів - 3, для інших кваліфікованих працівників -2.
Середня індикативна заробітна плата не враховується для визначення середньої заробітної плати працівника та для виконання інших норм частин першої та другої цього пункту."
II. Доповнити пункт 2 статті 17 Закону України від 09.07.2003,
№ 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
підпунктом 1 такого змісту:
„1) обчислювати та сплачувати страхові внески з заробітної плати застрахованої особи, розмір якої не може бути меншим за середню індикативну;"
III. Доповнити пункт 3 статті 17 Закону України від 02.03.2000,
№ 1533-ПІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
на випадок безробіття" частиною сьомою такого змісту:
„При виплаті заробітної плати нижче або на рівні мінімальної, обчислення та сплата страхових внесків роботодавцем провадиться із середньої індикативної заробітної плати."
IV. Доповнити частину „Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:" у статті 45 Закону України від 23.09.1999, № 1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" пунктом 1 такого змісту":
„1) обчислювати та сплачувати страхові внески із заробітної плати застрахованої особи, розмір якої не може бути меншим за середню індикативну заробітну плату;"
V. Підпункт 2 пункту 1 статті 21 Закону України від 18.01.2001, № 2240-ИІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" викласти у такій редакції:
„2) для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб (до середньої індикативної заробітної плати - у разі нарахування заробітної плати нижче або на рівні встановленої законом мінімальної заробітної плати);"
VI. Внести до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №37, ст.308) наступні зміни:
1. Пункт 3.1 статті 3 доповнити підпунктом 3.1.5 наступного
змісту:
„3.1.5. Середня індикативна заробітна плата, нижче якої не може бути розмір об'єкту оподаткування у вигляді заробітної плати."
2. Пункт 8.1 статті 8 доповнити підпунктом 8.1.5 такого змісту:
з
„8.1.5. Якщо розмір середньої індикативної заробітної плати є більшим за фактично нараховану платнику податку заробітну плату, то податковий агент зобов'язаний утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з такої позитивної різниці за рахунок власних коштів."
4. Підпункт „а" пункту 20.2 статті 20 викласти у такій редакції:
„а) при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, в тому числі з середньої індикативної заробітної плати, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи;"
5. Підпункт 20.3.1. „а" пункту 20.3 статті 20 викласти у такій
редакції:
„а) при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, в тому числі з середньої індикативної заробітної плати - така особа -податковий агент; "
6. Підпункт 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 викласти у такій
редакції:
„20.3.2. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, у тому числі з середньої індикативної заробітної плати, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми."
Прикінцеві положення
1. Статтю 41 Кодексу про адміністративні правопорушення УРСР від 07.12.1984, № 8073-Х доповнити частиною такого змісту:
„ Виплата заробітної плати та інших доходів найманим працівникам без попереднього нарахування їх сум згідно з законом -тягне за собою солідарну відповідальність роботодавця та працівника у вигляді накладання штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян окремо на кожного порушника."
2. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування.
3. Кабінету Міністрів України:
у трьохмісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Пока проект, но профессианалы законом его сделают быстро...
Ждемс...
Ответить с цитированием
Сообщение от Old_Cat
Социальные закладки