В распоряжении корреспондента ИА REGNUM оказался образец текста, который надо произнести
десятилетним ученикам:
"...То був страшний навмисний злочин.
Такого ще земля не знала.
Закрили Україні очі
І душу міцно зав'язали.
Мерцями всіялося поле.
Ні хрестика і ні могили.
То був такий навмисний голод!
Чи, Боже, й ти вже був безсилий?!"
"...Бозю! Що там у тебе в руці?!
Дай мені, Бозю, хоч соломинку...
Щоб не втонути в Голодній Ріці.
Бачиш, мій Бозю, я ще - дитинка...
Тато і мама - холодні мерці.
Бозю, зроби, щоби їсти не хтілось!
Холодно, Бозю. Сніг дуже білий.
Бозю! Що там у тебе в руці?...
" Финальный стих этого произведения звучит так:
"Не кличмо тільки спересердя слави.
Бо справжня слава дожене завжди.
Твори себе.
Твори Свою Державу.
З Йордану. Зі свяченої води"
Социальные закладки