Перша письмова згадка про місто Рівне
Це було в лютому 1979 року. Мене, тодішнього завідувача відділу історії обласного краєзнавчого музею, запросив до себе тодішній перший секретар міськкому КПУ Е.Антоненко і сказав:
- Через кілька років рівняни матимуть змогу відзначати 700 років першої письмової згадки про своє місто. Але треба уточнити цю дату. Ми просимо зайнятися пошуками авторитетного джерела, яке підтвердило б, що саме до 1282 року відноситься перша письмова згадка про Рівне. Якщо потрібно, організуємо поїздку за кордон, щоб там могли попрацювати в бібліотеках і архівах.
І ось я в Києві. Працюю в багатющій бібліотеці Інституту історії АН УРСР, в інших наукових бібліотеках. Розшукав стародавні літописи, довідники, капітальні видання, які ґрунтуються на першоджерелах. Проте проходили дні, але бажаних результатів пошуки не дали.
Я зустрівся з автором низки монографій, доктором історичних наук, керівником проблемної групи з Історії Київської Русі Інституту історії АН УРСР Миколою Котляром. Він порадив мені ознайомитися з працями польських істориків, адже історія України та Польщі тісно переплетена. Він мав на увазі Яна Длугоша, дипломата, польського географа, краєзнавця, автора багатотомної історії Польщі, створеної в 60-80 роках XV ст. Длугош використав не лише польські, німецькі, італійські та інші західні хроніки, а й давньоруські літописи.
Том за томом перебираю працю Я.Длугоша. Перший том, другий, третій,,. Рівного немає, залишається останній, 12-й. Але надія втрачена й на нього. Тим більше, що проглянув всі події, зафіксовані під 1282 р.
Переходжу до 1283 року. Раптом на очі потрапляє слово «Rowno». Виявляється, тут йдеться про те, що польський король Лєшко Чорний переміг литовські загони, очолювані Віттеном, які спустошили Сандомирську землю. Литовці почали тікати і опинилися поблизу волинського міста Лукова. Звідти пішли густим лісом, заболоченим лугом й зупинилися неподалік місцевості, яка називається Ровно.
Зустрічаюся з Миколою Котляром. Ще раз уточнюємо текст. Так, мова в книзі йде про Ровно (Рівне). Він пообіцяв показати текст своїй дружині – викладачці латинської мови Київського державного університету. Вона підтверджує переклад.
Однак М.Котляр, який у листі на мою адресу, що був опублікований згодом у 1981 році в обласній газеті «Червоний прапор», пише: «Але яким би авторитетним не було свідчення «Історії» Я.Длугоша, воно походить з XV ст. і тому не може замінити звістки письмового джерела 80-х років XIII ст. або принаймні написаного якомога ближче до 1283р. Відомо, що, крім докладних хронік (Мартіна Галла, Аноніма та ін.), Длугош використовував і «рочники» – короткі записи найважливіших (з погляду укладачів) подій за роками, що велись, головним чином, при польських костьолах і монастирях».
Низка таких «рочників» опублікована в другому томі монументального видання другої половини XIX ст, «Історичні пам'ятки Польщі». Написаний латиною на пергаменті, почерком XIII ст. (як повідомляє видавець), «Рочник капітульний Краківський» під 1283 р. сповіщає: «Князь Лєшко, вступивши у бій з литовцями в Ровно, переміг їх і багатьох з них убив». У цьому ж томі «Історичних пам'яток Польщі» вміщено інший «рочник» – «Рочник Краківський», що охоплює 966-1291 рр. і, отже, написаний «по гарячих слідах» Лєшкового походу на Волинь. Ця пам'ятка теж досить лаконічно оповідає про цей похід: «Лєшко у Ровно убив багато литовців». Записи цих «рочників» не пов'язані текстологічне між собою і, таким чином, не походять від спільного джерела. Це робить їх свідчення ще більш вагомими. Звернемо увагу на написання латинською абеткою слова «Ровно»: у першому випадку через «W», у другому — через «V». Напевне, робилися спроби якомога точніше передати давньоруське «Ровьное». Саме так реконструює його мовознавець О.Стрижак («Рівне чи Ровно?» — журн. «Мовознавство», 1967, №4, стор. 82-83).
Отже, одержано вагоме підтвердження в джерелах того факту, що Ровно вже існувало в 1283 році.
А хто ж тоді заснував Рівне? Вчений і на це питання дає відповідь: «На жаль, джерела не уточнюють, чим воно тоді було: містом чи фортецею. Я схиляюсь до думки, що Ровно збудував на східних рубежах свого князівства волинський князь Володимир Василькович, племінник Данила Галицького. Галицьке-Волинський літопис повідомляє, що Володимир інтенсивно будував нові міста і зміцнював старі, особливо на окраїнах князівства. Певно, такою фортецею і було спочатку Ровно».
Вчений дає відповідь і на питання «Як з’явилась на світ дата 1282 рік?». «Можу висловити такий здогад. У Галицько-Волинському літописі під тим роком розповідається, як Володимир Васильковим зібрався в похід проти польського князя Болеслава, що пограбував західні-пограниччя Волинського князівства. У цей похід князь запросив союзних йому литовців. Але поки литовські князі зібрали військо, волинський похід проти Болеслава переможно закінчився. Все ж литовці прийшли до Володимира і доповідали, що готові йому служити. «Князь же нача думати, — коментує літописець, — а куда повести» їх і вирішив ударити на іншого польського князя Лєшка Чорного, котрий також чинив набіги на Волинь. Литовське військо вдерлось у Люблінську землю і з великою здобиччю повернулось додому («Полное собрание русских летописей», т. II. Ипатиевская летопись, СПб, 1908, стор. 869).
Як бачимо, повідана Галицько-Волинським літописом історія зовсім не нагадує ту, яку розповідають польські «рочники» і Длугош. У польських джерелах литовці нападають на Сандомиршину і потім Лєшко заганяє їх углиб Волині. Думаю, проте, що саме цей запис Галицьке-Волинського літопису ще в XIX ст. кимсь міг бути пов'язаний з повідомленням Длугоша (або «рочників») і, таким чином, безпідставно був «уточнений» час Лєшкової експедиції під Ровно. Зауважу принагідне, що хронологічна сітка Галицько-Волинського літопису припасована до нього набагато пізніше, аж у XV ст., тому є дуже і дуже неточною. Отже, в 1983 році місту Ровно виповнюється 700 років».
Доповнимо твердження київського вченого. Так, один з дослідників історії Волині Т.Стецький пише (1880 р.) про Рівне, що це «одне з найдавніших міст Волині. Назва походить від місцевості, на якій було засноване — на рівнині, оточеній горбами над великим ставом і його Устею».
А «Волинські епархіальні відомості» (1888, № 7) пишуть про Рівне: «Про час заснування його немає достовірних даних. Якщо можна довіряти безіменному літопису, доданому до Шлецера (Шлецер Август Людвіг (1735-1809) — німецький історик, публіцист і статистик, професор в Геттінгені, вивчав у Росії староруські літописи, видавець Никонівського літописного зроду — Г.Б.), то в числі 25-ти волинських міст згадується і місто Ровенськ як одне з найдревніших і первісних міст Волині, сучасник можливого заснування руської держави (в IX ст.). Достовірні відомості про Рівне починаються лише з XV ст. ».
Очевидно, ця інформація запозичена з архіву, який знаходився в резиденції княгині Любомирської в Дермані Дубенського повіту.
Правда, нині доводиться читати і в засобах масової інформації й вислуховувати недовіру навіть деяких науковців, далеких від історичної науки, щодо першої письмової згадки про Рівне: але чи йде мова про наше Рівне, адже десь у Волинській області ніби є Рівне, село під такою ж назвою? Розчаруємо скептиків. У цьому ж томі праці Я.Длугоша згадуються населені пункти, що розташовані поруч «нашого» Рівного, - Грушвиця (стор. 308), Дамбровиця, Дубровнця (188,279), Медзіжец, Меджиреце (311, 315). ну і Рівне (815. 849, 878). Так що сумніву у тому, що мова йде про наше Рівне, не може бути.
Читач, очевидно, звернув увагу на те, що пошуки першої письмової згадки розпочалися ще в 1979 році. І аж у середині 1981 року науковий висновок зробив Микола Котляр, авторитетний спеціаліст відповідного історичного періоду. Проте і його аргументований висновок протягом тривалого часу проходив експертизу науковців, на основі якої керівництво тодішньої Радянської України дало дозвіл на відзначення 700-річчя Рівного.
Гурій Бухало
Передруковано з книги
„Рівне 720:
Від давнини до сучасності”
Важливе застереження
Власники Iнтернет проект "Вiртуальне мiсто Рiвне" можуть не подiляти думок, що викладенi авторами статей у даному роздiлi.
Тема: 
Сообщение от vieanna
Ваши права
Социальные закладки